Грізну старовинну зброю шукали музеї Севастополя та місцеве управління Служби безпеки України. Але не знайшли. А ось LB.ua пощастило більше. Гармати відшукалися під сосною на приватній території бази відпочинку «Мис Айя», яка була приватизована тими самими особами, що і державна резиденція «Межигір’я» під Києвом. Здається, не треба роз’яснювати, хто там мешкає?
Особливі прикмети на гарматі
На приватній території бази «Мис Айя» знаходяться саме вкрадені гармати, а не якісь інші. Щоб у цьому переконатися, варто порівняти фото.
Як бачимо, на причалі Артбухти в Севастополі гармати були сфотографовані в усій своїй красі, а під кущами на базі вони загорнені в шматки тканини. Але навіть тканина не заважає побачити, що одна гармата більша, інша – менша, як і в Артбухті. Загальні обриси гармат збігаються.
А ось ще фото. Тут ми бачимо «задки» більшої гармати з Артбухти та з бази «Мис Айя».
Біля запалу на цих фото чітко видно букву «М» з крапочкою (обведено синім кружечком). Автор переглянув десятки фотографій гармат часів Кримської війни з музеїв Севастополя, і на жодній більше не побачив подібної букви «М». Але припустимо, що це перша літера імені майстра чи командира батареї, чи корабля, і таким чином було позначено кілька гармат. Але окрім цієї букви є й інші особливі прикмети, які вказують, що це одна і та сама гармата.
Наприклад, якщо придивитися, на обох фото можна побачити, як під буквою «М» проступає ледь видимий символ у вигляді латинської букви «N» (у червоному квадратику). Чи це наслідок корозії, чи прошкрябане, але однозначно така мітка не могла випадково повторитися на двох різних гарматах. Далі – у гармати з Артбухти є глибока ямка від корозії (зелений квадрат), у гармати з мису Айя на цьому місці теж корозійне пошкодження, але більше. Якби було навпаки, то це однозначно різні гармати. А так все логічно, корозія та удари під час перевезення та розвантаження зробили свою справу – рана на тілі гармати стала більшою.
Отож висновки однозначні: на базі відпочинку «Мис Айя» переховуються вкрадені гармати з Артбухти.
Про зв'язок між базою «Мис Айя» і «Межигір’ям»
А тепер трохи подробиць про власників бази відпочинку «Мис Айя», на території якої заховані об’єкти історичної цінності, колишня окраса Артилерійської бухти.
Ось фото вкрадених гармат. На задньому фоні видно металевий зелений контейнер (будку), за ним сосну та бетонну будову в радянському стилі – це головний корпус бази відпочинку «Мис Айя».
А ось фото з «google.maps». На ній помічено місце, де лежать гармати, видно «дах» зеленого контейнеру, сосну та корпус бази відпочинку «Мис Айя».
База була приватизована літом 2007 року, офіційно приватизатором виступила сімферопольська фірма ТОВ «Арктур-Крим». Власниками підприємства на той час були Мотузок Владислав Іванович (доля внеску в статутний фонд – трохи більше 600 грн.) та ТОВ «Укркиївресурс» (внесок у фонд майже 7 млн. грн.). Отже, фактично базу викупило у держави ТОВ «Укркиївресурс», Мотузка – з його копійками – можна не брати до уваги.
ТОВ «Укркиївресурс» – це відома журналістам фірма. По-суті, це центровий вузол у бізнес-імперії Сім’ї. Про яку Сім’ю йдеться – здається, не треба роз’яснювати. Кому не зрозуміло, поясню, що ця фірма є засновником ТОВ «Дельфін-2001». На це підприємство оформлений так званий Чайний будиночок Януковича в Масандрі. Це шикарний палац, де колись відпочивав Віктор Янукович, а потім маєток був забракований через проблеми з безпекою – територія добре проглядається з виноградних плантацій заводу Магарач.
Також «Укркиївресурс» є засновником ТОВ «Київуніверсалсервіс», ця фірма обслуговує «Межигір’я». Наприклад, садівники, двірники, кухарі та конюхи «Межигір’я» там отримують зарплату.
Також «Укркиївресурс» є засновником ТОВ «Центравіа», яка є власником вертольоту та літака, якими літає Президент Віктор Янукович.
Також «Укркиївресурс» є засновником ТОВ «СПС-груп». Ця структура купує оздоблення та меблі для нового клубного будинку в «Межигір’ї», зокрема палацові люстри та різьбленні панно з червоного дерева.
До речі, зареєстрований цей «Укркиївресурс» у Броварах за адресою – вулиця Кірова, 90. Там знаходиться будинок, який було зведено Броварським домобудівним комбінатом «Меркурій» за часів, коли керівну посаду там обіймав Андрій Кравець – нинішній голова ДУС.
На тій самій адресі в Броварах, де зареєстроване «Укркиївресурс», записане і ТОВ «Дом лісника», що приватизувала дві колишні резиденції Кабміну в лісах під Сухолуччям (де так любить полювати на кабанів Янукович). Там само зареєстровано ще кілька фірм, серед яких – ті, де директорами та засновниками є Олександр Юрченко та Павло Литовченко – основні технічні персонажі, що оформлювали приватизацію «Межигір’я». Зокрема, вони виступали засновниками ТОВ «Танталіт» та Благодійного фонду «Відродження України», на які записано майже все майно та землі «Межигір’я».
Директором ТОВ «Укркиївресурс» донедавна була відома особистість – донеччанин Михайло Добнєв. Він свого часу був засновником ТОВ «Веспром» – фірми, на яку було оформлено яхту старшого сина Януковича «Центуріон».
Чи є ще сумніви, в чиї руки потрапила база «Мис Айя» після приватизації?
Щоправда законним власником бази «Мис Айя» ТОВ «Арктур Крим» було не довго. У 2007-му році дуже недоречно змінився уряд, і перед власниками «Межигір’я» та «Мису Айя» постала проблема не втратити своє надбання.
Тим паче, що прокуратура Криму в тому ж році звинуватила ФДМ у незаконній приватизації бази відпочинку «Мис Айя». На думку «силовиків», чиновники під час приватизації істотно знизили вартість майна. З цього приводу була навіть порушена кримінальна справа.
Щоб держава не змогла відсудити базу, ТОВ «Арктур-Крим» швиденько передало все своє майно іншому підприємству ТОВ «Норд 2007». (До речі, аналогічні дії тоді ж були проведені з «Межигір’ям» – ТОВ «Медінвесттрейд», що приватизувало державну резиденцію, передало її у власність «Танталіту»).
Те, що це була суто формальна передача, доводить той факт, що ТОВ «Арктур-Крим» та «Норд 2007» були спорідненими структурами, зокрема мали одного директора на двох – Лошакова Володимира Ігоровича.
Також один з нинішніх засновників «Норд 2007» – севастопольський юрист Денис Варочкін, який був раніше помічений як представник інтересів Сім’ї у справі відчудження земель Балаклавського судномеханічного заводу «Металіст» для розширення території бази «Мис Айя».
Справа в тому, що територія Бази відпочинку «Мис Айя», яку в свій час приватизувало ТОВ «Арктур-Крим», дуже маленька, як для амбіцій мешканців «Межигір’я» – тільки 4 га. Однак всі останні роки йде активне нарощування території за рахунок сусідів. У зону інтересів потрапила база територією 1,8 га, що належала заводу «Металіст», та 10 га бази комунального підприємства «Севтролейбус» – «Батиліман». Нині через суди проводяться необхідні рішення щодо узаконення приєднання цих територій до маєтку «Мис Айя».
Вже власників бази «Мис Айя» можна поздоровити з надбанням чотирьох га, від яких добровільно відмовилося!!! державне підприємство «Лікувально-реабілітаційний центр для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС імені В.Т.Гуца». Таким чином, до володінь Сім’ї під Севастополем був приєднаний пляж довжиною 900 метрів!
Також треба зауважити, що база відпочинку «Мис Айя» самовільно захопила всю територію державного ботанічного заказника, що розташований по сусідству – понад 30 га. Тут власники бази «Мис Айя» повторили свій досвід, здобутий на Київщині, де були зухвало захоплені ліси державного «Дніпровсько-тетерівського лісомисливського господарства». Але якщо в ліси під Сухолуччям маленький українець ще якось може потрапити, якщо має родичів чи друзів, що проживають у селах на території господарства, то в заказник на мисі Айя шлях закритий повністю. Маєток, куди ввійшов весь заказник, стереже не лише охорона, але і сама природа. Справа в тому, що над базою «Мис Айя» височіє неприступна скеля, вона, як ножем, навскіс відрізає трикутний шматок узбережжя і обривається в морі.
Тому ботанічний заказник опинився в глухому куті, де одну сторону стереже море, іншу – скеля, а в його основі знаходиться база «Мис Айя» з парканом та охороною. Ніяк не пробратися! При чому власники бази «Мис Айя» огородили та стережуть не лише свої приватні землі, а також державну дорогу, що вела в заказник, та частину самого заказника.
Таким чином, почавши з приватизації 4 га бази «Мис Айя», нові власники, по-суті, заволоділи чималеньким найпрекраснішим куточком Криму. Недоступним та безлюдним, де немає шуму шосе, «дикунів» з наметами, катерів, що забруднюють море, де спокій стереже сама природа і не потрібні шестиметрові паркани.
Тепер тут готуються до будівництва кримського аналога «Межигір’я». За інформацією автора, незабаром почнуться роботи по зносу головного корпусу бази, щоб почати спорудження елітного палацу.
До речі, як переконалася автор, до місця майбутнього будівництва була капітально реконструйована під’їзна дорога. Пару кілометрів, що йдуть в тупик і не потрібні нікому, окрім власників бази «Мис Айя», були відремонтовані за бюджетний кошт.
Звичайнісінька клептоманія?
На фоні того, як база «Мис Айя» без жодного зиску для держави обростає дорогими землями, ціна яких десятки мільйонів доларів, крадіжка гармат виглядає суто дрібницею. Адже вартість цих гармат порівняно не велика. Експерти, до яких звернулася автор, оцінили їх в 23-30 тисяч доларів обидві.
Однак якраз ця дріб’язковість і вражає. Страшно, що в Україні в одному напрямку пропадають мільярди на державних тендерах та іржаві гармати з Артбухти Севастополя! Це просто клептоманія якась!
А що тоді чекати завтра? Зникнення з державної власності української залізниці та кількох колон зі стародавнього Херсонесу?
LB.ua посилало запити щодо гармат до Морпорту та СБУ Севастополя. Порт проігнорував наш лист, СБУ Севастополя прислало відповідь: «оперативно-слідчих дій не проводило». У той же час працівники ресторану «Рибацький стан», музею «Михайлівський равелін» та Національного музею героїчної оборони Севастополя дружньо розповідали журналісту, що СБУ шукало гармати, збирало пояснення про обставини їх зникнення...
Чи це злочин привласнити старовинну гармату?
А тепер трохи інформації для тих, хто вважає, що крадіжка гармат з причалу Артбухти та їх переховування на приватній території – це не злочин.
До відома таких, на севастопольських сайтах за 17 листопада 2011 року з’явилася наступна інформація: «Следователи Балаклавского райотдела милиции в Севастополе расследуют уголовное дело по факту незаконного присвоения имущества, имеющего особую историческую, научную и культурную ценность». Що стосується суті справи: правоохоронці виявили на території однієї дачної ділянки залишки літака часів Другої світової війни та корабельну гармату-карронаду Кримської війни. Зловмисники, в тому числі власник дачі, нині під слідством! Хоча вони не крали гармату та літак з публічних місць, а самотужки підняли з… дна моря.
Трофеї для того, хто здав Севастополь?
А на закінчення трохи історії… Старовинні гармати часів російсько-турецької війни нині можна побачити не лише в публічних місцях Севастополя та на приватній території бази «Мис Айя», вони розкидані по всьому світу.
Кримські гармати біля пам’ятника першому прем’єр-міністру Канади в Гамільтоні
Коли в середині 19 століття Російська імперія програла запеклу битву за Севастополь, 4 тисячі! гармат, що захищали місто, чекала різна доля. Частина потонула в морі разом з кораблями – гордістю російського флоту, частина похована під мурами зруйнованих фортець, інші в якості трофеїв були вивезені союзниками турків – британцями та французами.
Кримські гармати на терасі Дюфферен, тут проходила відома Квебекська конференція за участю Рузвельта та Черчіля 1943 році
Королева Туманного Альбіону, втішена кількістю трофейних гармат, розпорядилася розіслати зброю переможених британськими містами та заморськими колоніями. Тому нині гармати з-під Севастополя прикрашають парки та монументи Канади, Ірландії, Нової Зеландії, Австралії. І там їх ніхто не краде…
А яку ж битву програв Севастополь власникам «Межигір’я», що гармати з причалу Артбухти стали трофеями в їх приватних володіннях?