Все публикацииПолитика

Володар земель, ставків та рибій-цар

В уявленні громадськості уже давно сформовано імідж Богдана Губського, як найбільшого земельного рейдера країни. Про його земельні справи дуже багато сказано та написано. Хоча всі оприлюднені факти - не більше, ніж припущення. Адже Богдан Губський надзвичайно обережна людина, в жодній земельній афері документально не фігурує його прізвище.

Татьяна ЧорноволТатьяна Чорновол, специальный корреспондент LB.ua
Володар земель, ставків та рибій-цар
Фото: pravda.com.ua

Про те, як Богдан Володимирович перестраховується, автор кілька років тому дізнався в розмові з мером Фастова Володимиром Тимофєєвим.

Той розповів, що кожен раз під час «земельних розмов» Губський вимагав віддавати йому мобільний телефон і від’єднував батарею. «Перший раз, коли ми зустрілися, у мене було три телефони, - розповідав Тимофєєв. - Я йому віддав один, якось незручно було викладати всі три. Однак , як тільки він почав свою оповідь, з моєї кишені задзеленчало. Губський на мене так осудливо подивився, і я почав викладати другий телефон. А тут задзвонив третій…».

Чому Губський фанат розбирати чужі телефони - зрозуміло. Справа в тому, що будь-який мобільник, маючи необхідну апаратуру, можна перетворити в «жучок». Щоб перестрахуватися від прослушки, не достатньо просто виключити телефон, треба від’єднати батарею живлення.

Ця маленька деталь красномовно демонструє, який Губський обережний в своїх справах. Хоча автору таки вдалося роздобути цікаві папери, де фігурує прізвище Губського.

Як Губський «кинув» Горбаля

Отже, автору потрапила службова записка Директора департаменту інвестиційної політики Каменецького Ю.О. до голови правління КБ «Укргазбанк» Ляшка В.П., де в додатку тричі фігурувало прізвище Губського.

Зокрема, там було вказано, що власником акцій ВАТ «Київрибгосп» в 2007 році було дочірнє підприємство «Лідер -2000» (24,97%), яке належало Губському. Також 20% акцій емітента володіла компанія «Луганус холдінг лімітед» (Кіпр), 24,5% - ТОВ «Еталонінвест», і обидва ці підприємства були вказані як структури, які контролює Губський.

Все інше, що лишилося - 25% плюс одна акція ВАТ «Київрибгоспу» належало ТОВ «Світ капітал», що була вказана в записці, як «наша компанія», тобто підпорядкована «Укргазбанку».

Тепер - зрозумілою мовою про те, чому присвячувалася записка. Присвячувалася вона конфлікту між Губським та «регіоналом» Горбалем в царині рибного бізнесу.

Все почалося з 2003-го, коли близькі до Губського фірми почали прибирати до рук державний «Київрибгосп». Це структура, що займається рибництвом в Київській області, та якій належить 1 тисяча 300 га поверхні ставків, в Обухівському, Вишгородському районі та в самому Києві.

Частину ВАТ «Київрибгосп» Губський придбав цілком законно – купуючи акції у ФДМ та у людей. Частину приєднав сумнівним способом. Наприклад, дочірнє підприємство «Київрибгоспу» «Канівське нерестово-виросне рибне господарство» та 334 га його ставків, що не потрапило Губському під час приватизації, він згодом хитрим способом оформив на ТОВ «Плесо-2006» - структуру, повністю споріднену з засновниками ВАТ «Київрибгоспу».

В якийсь момент, коли саме Губський активно займався ставками, ними ж зацікавився і депутат Партії Регіонів Василь Горбаль.

Фото: regnum.ru

В березні 2005 року його структура «Укргазбанк» купив у Фонду держмайна пакет акцій (25%), заплативши 542 тисячі грн. Треба сказати, що «Укргазбанк» заплатив за свій менший пакет акцій більше коштів, ніж витратив на все Богдан Губський.

Однак, як виявилося пізніше, «Укргазбанк» встряв в цю історію даремно. Це можна з’ясувати з листа голови правління банку Ляшка В.П. до спостережної ради ВАТ «Київрибгосп», в якому він скаржився, що акціонерна компанія постійно декларує збитки, а отже банк, як власник 25% пакету акцій, не отримує жодного доходу. При чому Ляшко обурливо зазначав, що рибництво є високорентабельним виробництвом. Отож «Украгазбанк» звертався до спостережної ради ВАТ «Київрибгосп» виділити «власнику найбільшого пакету» частку майна в натурі.

Однак Спостережна рада «Київрибгоспу» йому відмовила, апелюючи: це не відповідає вимогам законодавства.

Ось така маленька історія – ілюстрація робочих буднів бізнесмена Губського. Документи, що потрапили до автора, мають датування 2007-2006 р., і чим закінчилось непорозуміння Горбаля і Губського невідомо. В принципі, це й не надто важливо. В документах «Укргазбанку» автора найбільше зацікавив перелік фірм, які були зазначені, як ніби-то причетні до Губського. Адже від них можна потягнути ниточки, які, вірогідно, приведуть до інших бізнес-проектів найбільш демонізованого депутата БЮТу.

Куди привела ниточка

Отже, вивчаємо зв’язки між підприємствами Губського. Як виявилось, у всіх трьох підприємств, вказаних в документах «Укргазбанку», як «фірми Губського», є спільний засновник - Байзан Олег Іванович, прізвище якого світилося в багатьох земельних скандалах, які пов’язували з Богданом Володимировичем. Наприклад, в історії масштабної скупки земельних паїв біля села Княжичі та Зазим`я Броварського району. До речі, голова райдержадміністрації Броварщини Микола Діденко, який активно висвітлював цей скандал і акцентував на участі в ній Губського та Савченка, в 2008 році був арештований, як найбільший хабарник України. В його справі фігурує хабар - 42 млн. доларів США. Хоча історія цього хабара дуже сумнівна. За півтора року слідство так і не змогло зліпити справу, бо Діденко та хабар ніколи не зустрічалися, Діденко був арештований в кабінеті райдержадміністрації, а хабар знайшли в багажнику пустого автомобіля, припаркованого біля місцевого відділу земельних ресурсів. Діденко особисто вважав, що це недолуга провокація від Губського і Савченка, яким він відкрито перейшов дорогу.

Далі цей самий Байзан Олег Іванович у 2007 році був засновником ТОВ «Альянс-буд», директором цього підприємства тоді значився Шевченко Анатолій Анатолійович. Це нинішній депутат Київради від БЮТ, якого пов’язують з Губським. ТОВ «Альянс-буд» активно освоює центр Києва, особливо скандально прославилося намаганням забудувати офісним центром маленький п’ятачок землі біля метро Театральна.

До речі, цей же Анатолій Шевченко певний час був директором ТОВ«Фодес-груп», що в кінці 2007 витребувало в Обухівській райраді в оренду 100 га землі для «риболовецьких потреб» в елітному Козині (Конча-Заспа). Кількома роками раніше також в Козині 100 га землі для себе випросило ТОВ «Скіф -2004», яке на той момент очолював все той же Олег Байзан.

До речі, ТОВ «Фодес-груп» зареєстроване в селі Таценки, вулиця Лісова 140, там само знаходиться «Плесо-2006», яке ми згадували, і ще майже сотня підприємств, які мають ті чи інші зв’язки із названими особистостями та фірмами, а отже й Богданом Губським. Від цих підприємств також можна протягнути ниточки до сотень різних земельних оборудок.

ТОВ «Еталонінвест», згадана у службовій записці «Укргазбанку», як фірма Губського, в свою чергу привела автора до цілого набору кіпрських офшорок, що мають в назві спільне слово - «Воллбрідж». Одна з цих офшорок фігурувала у відомому скандалі будівництва на «Пейзажній алеї», інша є засновником низки підприємств, де в якості директора фігурував нинішній депутат Київради Олександр Толубицький, якого також давно називають людиною Губського.

ТОВ «Лідер 2000», згадана у службовій записці «Укргазбанку», як фірма Губського, по вервечці засновників привела автора до ще одного депутата БЮТ в Київраді Володимира Боднара. ТОВ «Камертон 2004», пов’язана і з «Лідером 2000», і з Боднарем (засновник), отримала від Київради землю для будівництва великого офісно-торгового центру у Солом’янському районі на вулиці Сурікова. До речі, директором «Камертону» значиться все той же Байзан.

Засновник «Камертону» депутат Київради Володимир Боднар також є директором Благодійного Фонду «Україна –ХХІ століття». Тут наше коло і замикається - ми почали з Губського, ним і закінчуємо. Бо в базі Мінстату в останньому записі щодо цього фонду за листопад 2008 року можна побачити, що його засновники – народний депутат БЮТ Богдан Губський, та два депутати ПР - Макеєнко Володимир та Василь Хмельницький.

До речі, Губського та Хмельницького (також спеціаліста в земельному рейдерстві) пов’язує співпраця не лише в благодійному фонді. Автор наведе один приклад, який добре демонструє, що ці двоє найбільших латифундистів України зовсім не конкуренти, а по дружньому ділять земельні наділи між собою.

Добросусідство Губського та Хмельницького

На наступний день після дострокових виборів 2007 року Київрада провела скандальне засідання, на якому депутати роздарували близько двох тисяч гектарів землі. Півтори тисячі га цих земель потрапило фірмам та житловим кооперативам, пов’язаним з Василем Хмельницьким. Однак не був обійдений увагою і Губський. В цей же день було передано 66,14 га земель в дострокову оренду ВАТ «Київрибгосп» для будівництва та обслуговування кортежних, торгових і розважальних комплексів в зеленій зоні на вулиці Промислова, 4. Як ми вже вище згадували, ВАТ «Київрибгосп» - структура, підконтрольна Губському.

Тут же по-сусідству, роком раніше інша фірма Губського «Скіф-2004» отримала від столичної влади острів Галерний. А ще раніше ВАТ «Київрибгосп» приватизував на тій самій вулиці частину промислової зони. Отже весь дніпровський берег в тому куточку відійшов до бізнес-структур Губського.

А через затоку, розташувався Василь Хмельницький. Його фірма ТОВ «Галерна затока» отримала землю навпроти острова Галерний теж для будівництва розважального комплексу на тому самому засіданні Київради 1 жовтня 2007 року, що і Губський. Ось так бізнес-структури Губського і Хмельницького стали сусідами.

Цікаво, що документи землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок і для Хмельницького та Губського були затверджені першим заступником голови Держагентства земельних ресурсів Олександром Черпіцьким. В інтернет ЗМІ є досить публікацій, які запевняють, що ця людина неодноразово судима, мала псевдо «Чепчик» і співпрацювала з чеською мафією українського походження.

Черпицький в Держкомагентстві завжди вважався людиною Губського. Його рідного брата Олега Богдан Володимирович навіть влаштував в список БЮТ, де той був у нього на побігеньках.

Цікаво, що такі скандальні бютівські кадри дуже знадобилися і новій владі. «Чепчик» - Олександр Черпіцький нині призначений на роботу в Міністерство оборони – відати відчуженням армійських земель.

Його брат Олег Черпіцький перебіг до нової коаліції ПР, Литвина та комуністів.

Компанію в «перегонах» йому склали ще кілька депутатів, що вважаються близькими до Губського. Це Володимир Іваненко, Олег Малич та Петро Кузьменко.

Сам Губський поки що «потерпає» в опозиції, разом з ним в лавах БЮТ тримаються і його партнери в земельних комбінаціях Сергій Осика, Ігор Савченко, Костянтин Бондарьов.

А ось депутати-колеги латифундиста Василя Хмельницького перебігли в лави нової влади швидше всіх - в складі Блоку Литвина, який по-суті наполовину складається з молодших бізнес-партнерів Хмельницького.

Фото: focus.ua

Чому земельні рейдери такі мобільні, досить легко пояснюється. Отримувати нову землю тими методами, якими діють українські латифундисти, а також не втрачати старі сумнівні надбання, можна лише маючи своїх людей в Держкомземі та його регіональних структурах, в районних адміністраціях, міських та районних радах, генпрокуратурі, СБУ, уряді та адміністрації президента. Зрозуміло, що в опозиції більшість необхідних посадовців земельні латифундисти втрачають, ось і доводиться бути політично гнучкими.

При чому методи ведення земельного бізнесу вимагають від Василя Хмельницького більшої гнучкості, ніж від Богдана Губського, отож не дивно, що він більше реагує на зміну влади. Це є наслідком того, що два найбільші земельні рейдери України працюють за дещо різними схемами.

Схема Василя Хмельницького

Як розповів автору один з юристів бізнес-імперії Хмельницького, вони збагатилися землями завдяки дірці в законі про розпаювання земель. Адже саме вони виявили їх швидше за всіх і вчасно «влізли». Весь фокус в тому, що під час розпаювання земель КСП в кінці 90-тих, селяни отримували ріллю, а малопродуктивні та деградовані землі згідно законодавства не підлягали розпаюванню. За такими землями і почав полювати Хмельницький. Адже під Києвом таких земель величезна кількість – горби, чагарники, яри, заболочені ділянки. Він перший здогадався, що ці «малопродуктивні землі» знаходяться в елітній зоні навколо Києва, тому будуть коштувати шалені гроші, як тільки вдається їх оформити «під забудову». Інколи на одне КСП випадало три чверті таких «деградованих земель», які швидко прибирав до рук Хмельницький. Наприклад, так було з КСП «Хотинський», що мав землі навіть в смузі Києва.

Структури Хмельницького оформлювалися правонаступниками КСП, і землі переходили їм в приватну власність. Подальші роки, аж до цього часу бізнес Хмельницького займається нелегкою справою - легалізацією цих земель.

Адже наведена вище схема має один сумнівний нюанс – за законом правонаступника КСП засновують члени КСП, а не юридичні особи, яких запихав Хмельницький. Отже, щоб утримати свої землі, Хмельницькому завжди треба мати зв’язки у владі. Також зв’язки у владі потрібні, щоб змінити цільове призначення цих земель - перевести з сільськогосподарських угідь під забудову.

Схеми Богдана Губського

Схеми Губського по надбанню земельних ділянок дещо інакші, можна навіть сказати, дещо людяніші. Він скуповує земельні паї у селян. Щоправда робить це за десяту-двадцяту частину ринкової ціни, бо продаж сільськогосподарських земель заборонений законом. Як працює ця схема, добре демонструє приклад скупки паїв в селі Княжичі та Зазим´я Броварського району. Купівлю цих паїв організовував громадянин, що вже згадувався на початку статті - Олег Байзан. Селяни писали фіктивні боргові записки Байзану, а Бориспільський міський суд приймав рішення відчуження земель кредитору в якості погашення боргів.

Фото: obozrevatel.com

Потім, заради перестраховки, землі продавалися далі, знов таки тим самим шляхом - розплати за борги. Тобто компанії, пов’язані з бізнес-імперією Губського, надавали Олегу Байзану поворотну фінансову допомогу. Він начебто не міг розплатитися, і суд передавав фірмам землі боржника. Так було скуплено близько 700 га земель лише в селах Княжичі та Зазим`я.

При чому селяни не завжди отримували гроші за паї, як пізніше виявила генпрокуратура, невелика частина боргових записок селян була просто сфальсифікована. Проте незважаючи на скандал, кримінальна справа скоро заглухла.

Такі схеми, як у Губського, вимагають менше зв’язків у владі, аніж схеми Хмельницького, тому не дивно, що Хмельницький втік від Тимошенко першим, ще в 2007 році, коли та потрапила в опозицію до уряду Януковича. Губський може собі дозволити не розривати зв’язки і нині. Хоча зараз для нього ситуація куди складніша, ніж була в 2007 році, він ризикує повністю втрати кінці в Держкомземі та адміністраціях, а це для його бізнесу справжня смертельна загроза.

Поки що його рятує десант своїх «тушок» в новій коаліції та пакт співпраці з Василем Хмельницьким, який має вплив на всі ключові посади в Держкомземі. До речі, головні посадовці Держкомзему (люди підлеглі Хмельницькому), призначені ще урядом Тимошенко (по квоті Литвина). Отже, це кадри, з якими Губський добре спрацювався, ще коли його партія була на коні. Тому він може собі дозволити перебувати в позі політичного шпагату.

Тобто з одного боку користуватися сприянням Держкомзему, та інших потрібних бізнесу посадовців, з іншого зберігати за собою контроль над фракціями БЮТ в міськрадах та райрадах Київщини та інших цікавих йому областей.

Певно, в нинішній політичній реальності Губський - найкращий майстер шпагату.

Татьяна ЧорноволТатьяна Чорновол, специальный корреспондент LB.ua