Олег Крупа нині служить у Добровольчому українському корпусі. Пригадує, що в урядовий квартал 18 лютого прийшов вже після того, як почалося побоїще. «Беркутівці» наздогнали під час відступу з Банкової. Їх було дві шеренги: перша пройшлася гумовими кийками, вибили зуби, звалила з ніг і притисла до землі. «Беркутівці» у другій шерензі мали світлішу форму та були озброєні обрізками труб та арматурою, склеєною синьою ізолентою.
«Живий?», кажу: «Живий». «Відповзай, бо зараз будуть добивати»
- Двоє тримали, а двоє – били, били професійно. Роздягли до пояса (лишився в футболці) і почали «опрацьовувати». Витягували руку, ламали в двох місцях, піджимали коліно, вибивали колінні чашки, били в лице і по тілу, і, найголовніше, обрубували пальці. Ставили руку на бруківку і ударами труби обрубували пальці.
Олег Крупа запам’ятав особливість людей із цієї шеренги – вони не знімали забрал та говорили чистою російською мовою, обзивали «бендерою». Зробив висновок, що це або росіяни, або спецпризначенці зі східної чи південної України.
- Прийшов до тями від того, що мені пальцями перевіряли сонну артерію. Офіцер, старший лейтенант підняв забрало – голубі очі – і українською каже: «Живий?», кажу: «Живий». Каже: “Відповзай, бо зараз будуть добивати”.
Майданівець розповідає, як біля барикади волонтери-медики почали перев’язувати пальці та розбиту голову. Тоді він сказав медикам, що його планують добивати. «І, коли вони почали наближатися, хлопчик вибіг перед них і кричить: «Людина помирає, дайте якихось ліків!», і тоді вони відійшли, очевидно, справді подумали, що я вмираю».
Прокурор запитує, чи не бачив Олег, щоб беркутівці комусь надавали медичну допомогу. Потерпілий каже, що ні, хоча допоміг офіцер з голубими очима, який сказав, що треба відповзати. З залу лунає: «Друга хвиля «Беркуту» допомогла!»
Потерпілі зі залу, а їх у залі близько десяти, задають багато уточнюючих запитань. Вони говорять, що зачистку проводили харківський і львівський підрозділи «Беркуту». Потерпілий Олександр Тимошенко знімав усі ті події на камеру і має багато якісних фото, які показує Олегу. Зокрема, він вказує на різницю у формі двох груп «Беркуту» - одна світліша, одна темніша. З світлиною ознайомлюються і адвокат підсудного, і сам Шаповалов. На фото він нікого не впізнає і на питання чи це його підрозділ відповідає: «Без понятия».
Адвокат Євгенія Закревська підкреслює, що форма, про яку говорить потерпілий – це якраз кольори харківського «Беркуту». Суддя просить обвинуваченого ознайомитися з фотографією іще раз, але він відмовляється.
Наостанок ще один постраждалий задає питання:
- Вам відомо, що зараз лише одна людина реально сидить за злочини проти Майдану? Чи вірите Ви в таке «українське правосуддя»?
- Я дуже хочу вірити, - каже доброволець.
Біг 50 метрів і кричав: «Щити, щити!»
Віталій Василенко був на Кріпосному провулку з 10 ранку. Каже, що спочатку все було як завжди – мегафони, мітинг. Але в другій половині дня силовики почали кийками та гранатами відтісняти людей.
- Коли біжиш зі щитом, то ти або прикривай, або віддай: я один нічого не зможу зробити, але 10 людей вберегти від кулі в спину. Біг одним із останніх і метрів 50 кричав "Щити! Щити!". Єдине, про що міг думати – це де шукати захист і як прикрити людям спини. Коло мене зібралося близько десяти людей зі щитами, ми щільно у два ряди їх виставили, аби захистити тих, хто відступав від гумових куль і світлошумових гранат.
Василенко пригадує, що одну гранату кинули з даху, бо підірвалась прямо в нього під ногами. Тоді медики відвели пораненого в Будинок офіцерів.
- Чи правильно я розумію, попри те, що люди тікали, їм у спину стріляли гумовими кулями? – уточнює прокурор.
- Так, - говорить майданівець і додає, що у наплічнику свого друга, теж учасника тих подій, знайшов декілька гумових куль і 4-5 отворів від них.
Тим часом до Будинку офіцерів зносили поранених. За час, що потерпілий перебував там, він бачив близько 50 поранених та трьох загиблих. З уже оточеного силовиками Будинку офіцерів він зміг вийти, коли швидка приїхала забирати тіла загиблих.
- Вийшов з будинку офіцерів бочком-бочком під забором. Дійшов до Будинку профспілок, там мене ще раз перемотали, а потім разом із іншим пораненим автомайданівці повезли до лікарні. Він був поранений в голову, коли їхали, його голова лежала в мене на ногах, кровоточила. Всю дорогу його судомило. Тому завезли спочатку його в нейрохірургію, а потім мене до знайомого лікаря.
Коли у Василенка запитали, чи бачив він, щоб силовики надали комусь допомогу, він сказав, що не бачив такого жодного разу за весь час перебування на Майдані.
Нагадаємо, Віктор Шаповалов обвинувачується в перевищенні влади та службових повноважень, що призвело до смерті трьох людей: Сергія Шаповала, Ігоря Сердюка та Володимира Кіщука, які загинули 18 лютого на Кріпосному провулку. Ще 110 осіб тоді зазнали травм різних ступенів тяжкості. У квітні 2016 Шаповалов частково визнав свою вину і назвав прізвища "беркутівців", які отримували бойові набої. Обвинувальний акт йому зачитали ще в березні 2016 року, з тих пір триває розгляд справи по суті.
Наступне засідання відбудеться 22 лютого.