Хто ж невістка?
У Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — Фонд) на запит LB.ua повідомили, що на початок року сума заборгованості за лікарняними складала 751 млн. грн, а напочаток квітня поточного року зменшилася до 426,4 млн. грн. Більш того, у квітні-травні поточного року виконавчою дирекцією Фонду перераховано ще 102,4 млн. грн. Тобто в Фонді визнають, що заборгованість є, але стверджують, що вона поступово зменшується.
Альтернативну інформацію поширює Національний форум профспілок України (НФПУ). Згідно із нею, Фонд має заборгованість з оплати лікарняних понад 1 млрд. грн. станом на початок травня. Мирослав Якібчук, голова НФПУ, причин такої істотної заборгованості називає кілька: «До 2011 року лікарняні виплачував Фонд, бюджет якого наповнювався за рахунок незалежного цільового податку з фонду заробітної плати. Тепер же формування бюджету Фонду опосередковане механізмом єдиного соціального внеску, який безпосередньо сплачується до Пенсійного фонду. А розрахунки між Пенсійним фондом, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і Фондом соціального страхування на випадок безробіття заплутані та непрозорі».
На думку пана Якібчука, акумуляція коштів єдиного соціального внеску у Пенсійному фонді (ПФУ) робить можливим нецільове їх використання і допомогає вирішувати проблеми дефіциту бюджету ПФУ за рахунок усіх інших фондів соціального страхування. «Інакше кажучи, після запровадження єдиного соціального податку» лікарняні не виплачують переважною мірою тому, що кошти, призначені для цього, спрямовуються на виплату пенсій», — вважає Якібчук.
Крім того, змінилася схема, за якою здійснюються виплати. Раніше підприємства працювали з Фондом за схемою взаємозаліків: одразу виплачували своїм працівникам кошти за лікарняними, а потім перераховували до Фонду відрахування за мінусом лікарняних виплат. Тепер роботодавець повинен перерахувати Фонду 100% суми відрахування, а потім вже отримати певну суму за конкретним лікарняним. Згідно із новим порядком, Фонд розглядає заяву протягом 10 робочих днів та перераховує відповідні кошти на спеціальний рахунок, відкритий підприємством для сплати лікарняних. Підприємство може одразу після надходження коштів на рахунок сплатити їх працівнику.
Серйозною проблемою Фонду є заборгованість із заробітної платні. Згідно з чинним законодавством, якщо зарплата роботодавцями не виплачується, не здійснюються і відрахування до фондів соціального страхування. «Тільки за офіційними даними Держкомстату України, на 1 квітня 2011 року заборгованість із зарплати становила 1324,3 млн. грн. Це так звана чиста зарплата, без нарахувань. Якщо ж врахувати 53,3% нарахувань, які роботодавці мали б сплатити як єдиний соціальний податок на цю суму, то тільки офіційно визнана сума заборгованості становить щонайменше 2030,2 млн. грн», - кажуть профспілкові аналітики, зазначаючи, що реальна недоїмка Фонду може бути набагато більша, оскільки за деякими даними обсяги невиплаченої заробітної платні сягають 11-12 млрд. грн. Профспілки також звинувачують керівництво Фонду у тому, що не було вчасно розроблено порядок фінансування страхувальників після запровадження єдиного соціального внеску та відповідних змін у механізмах перерозподілу коштів між страховими фондами. У результаті понад місяць з початку року виплату лікарняних було фактично паралізовано.
У Фонді LB.ua повідомили, що винними у затримках виплат вважають не себе і не новий порядок, а...роботодавців. «Якщо затримка у виплаті допомоги застрахованій особі існує, то вона відбувається з вини роботодавця, який несвоєчасно призначив допомогу та подав заяву-розрахунок до Фонду», — зазначили експерти соцстраху.
Втім, на роль «невістки» є і інші претенденти. Так, скажімо, голові Постійної комісії Київміськради з питань охорони здоров’я та соціального захисту Аллі Шлапак винними видаються...лікарі, котрі нібито масово видають фальшиві лікарняні. Відзначився і одіозний Михайло Бродський. «МОЗ нещодавно виявив лікаря, котрий на день видає по 120 лікарняних. Після початку нашої боротьби проти фальшивих листків непрацездатності цим питанням зацікавився Фонд соцстраху, МОЗ, прокуратура. Ось є і перші результати нашої боротьби», — вихваляється у своєму блозі політик. Справжні, а не фантастичні лікарі-«сторуки», які існують хіба в уяві Бродського, тільки глузують із подібних заяв. Справедливо зазначаючи, що таку кількість довідок людина за день видати не зможе фізично.
Стратегія заощадження
За прогнозом НФПУ, дефіцит Фонду на кінець 2011 року може сягнути понад 1,5-2 млрд. грн., що буде фактично означати крах для всієї системи соціального страхування. «Для всіх учасників процесу (держави, роботодавця, працівника) найкращим, найоптимальнішим механізмом буде механізм автоматичного, закріпленого раз і назавжди відшкодування лікарняних. Нажаль, згаданий Порядок фінансування страхувальників за рахунок коштів Фонду нав’язав суспільству механізм ручного, повного волюнтаризму і зловживань механізму, - вважає Микола Якібчук. — Сам новий механізм є невдалим, недосконалим і більше того — шкідливим. Він орієнтований не на гідне забезпечення нагальних потреб осіб, які тимчасово втратили працездатність, а на максимальне його обмеження, яке сором’язливо прикривається прагненням до боротьби з уявними зловживаннями. Вся процедура перетворюється на складну й неповоротку бюрократичну махіну, для якої люди і їх здоров’я – ніщо, а мізерні копійки нинішніх лікарняних — все».
В принципі, дії владної команди виглядають цілком логічними. Очевидно, що за відсутності чергового траншу кредиту МВФ та на тлі згортання малого і середнього бізнесу (за неофіційними даними - з початку року понад 56 тис. приватних підприємців закрили свій бізнес через впровадження Податкового кодексу) бюджет наповнювати все одно треба, як і виплачувати пенсії. Держказну поки вдається наповнювати за рахунок росту цін (зростання номінального показника збору податків), податковий тиск на підприємців (зокрема через адміністративні механізми внаслідок розширення прав податкової) та приватизації (продаж «Укртелекому»), однак що далі? Пенсіонерів краще не чіпати: анонсоване підвищення пенсійного віку і так викликало доволі однозначну реакцію літнього контингенту виборців, а якщо ще й пенсію перестати платити чи платити її із затримками... Імовірно саме тому хтось винахідливий в чиновницьких кабінетах вигадав схему розподілу коштів з одного рахунку ПФУ: не так помітно, та й суми у масштабах бюджету не космічні. Аудиторія «ображених» вимушено більш-менш лояльна: вагітні, яким після народження дитини не до оббивання порогів причетних до невиплати, тим паче, що допомога на дитину попервах порах допомогає «забути» про невиплачені лікарняні. Робітники, які після виходу з лікарняного також чимдуж кидаються «до станка» і можуть «пробачити» фонду порівняно невеликі суми (очевидно, що виплати здійснюються за розміром офіційної зарплатні, яка часто в Україні часто значно менше реальної) або узагалі ...померлі (фонд також здійснює виплати «на поховання»). Вони вже точно потерплять.