У Парламентській асамблеї Ради Європи наразі не називають екс-прем'єр-міністра України Юлію Тимошенко і колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка політичними в'язнями, а вважають їхні звинувачення політично мотивованими.
Про це заявила співдоповідачка ПАРЄ стосовно України Майліс Репс в інтерв'ю "Коммерсанту-Украина".
"Багато юристів, які вивчали ситуацію в Україні, дійшли висновку, що у вас застосовують вибіркове правосуддя, а також існує проблема недостатньої незалежності судової системи. Але при цьому в Amnesty International, наприклад, схильні до обережності і не вживають терміна "політичні в'язні" щодо Юрія Луценка та Юлії Тимошенко, хоч і кажуть, що їхні справи слід переглянути. Більшості експертів очевидно, що в справі Луценка було вибіркове правосуддя. Очевидно, що покарання для представника опозиції вибрано значно жорсткіше, ніж було б за таких самих обставин для інших людей. І це збігається з визначенням (терміна "політичний в'язень") у резолюції ПАРЄ", - сказала Репс.
За її словами, справа Тимошенко складніша. "Більшість експертів, які вивчали її, кажуть: те, що політичне рішення прем'єра перетворилося на кримінальне, є неприйнятним для більшості країн. Це стосується газової справи. Щодо нових же справ, відкритих проти Тимошенко, абсолютно очевидний вибірковий підхід. Водночас ми сьогодні не називаємо політичними в'язнями ні Тимошенко, ні Луценка, ми говоримо про політично мотивовані звинувачення", - зазначила співдоповідачка ПАРЄ.
...ПАРЄ розглядатиме доповідь щодо України, і там точно з\'явиться згадка про політв\'язнів Тимошенко і Луценка. Вони підпадають під три критерії.
— Сергеій Соболєв, заступник голови фракції БЮТ
Коментуючи питання про те, що опис, який навела співдоповідачка, збігається з визначенням терміна "політичний в'язень" у резолюції ПАРЄ, Репс сказала: "Так, абсолютно".
Репс зазначила, що, відповідно до ухваленого в ПАРЄ рішення, слід дуже чітко проаналізувати ситуацію.
"Ми не хочемо ухвалювати суто політичне рішення, нам потрібен також юридичний аналіз", - наголосила вона.
Нагадаємо, 3 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи розібралася з визначенням терміна "політичний в'язень" і просить країни Ради Європи надалі враховувати це визначення в юридичних розглядах.
"Політичним в'язнем потрібно вважати особу, позбавлену особистої свободи, якщо позбавлення волі було застосоване з порушенням одного з основних прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини (ЄКПЛ), і протоколів до неї, зокрема, свободи думки, совісті і релігії, свободи вираження думки та інформації, а також свободи зібрань та об'єднань", - вказано в доповіді.