Кисневий голод

Кілька тижнів поспіль українські політики говорять про кадри. Кадрові зміни, ротацію кадрів і навіть кадрову революцію. Мовляв, остання потрібна, щоб вивести країну з кризи... А для неї, для революції, потрібні нові кадри.

На дворі – 2009-й, і погляньмо, хто спливає як «нові менеджери» «нової» влади? Хорошковський, Тигіпко, Кужель – це лишень ті «нові» обличчя, що з’явилися в останніх серіях кадрового серіалу. Є новизна?

Кадрове виродження тих, хто керує нашою країною, – очевидне. Вони вже по третьому колу одні одних призначають у владу. Рік–два пересидять на тіньових посадах і птицями-феніксами відроджуються у владі.

На час розпаду СРСР були комуністи та кадровий резерв партії – комсомольці. Молодих у владу пускали неохоче. Ті й почали собі робити власні партії, щоб потіснити старших товаришів. Наплодили з півтори сотні «демократичних» партій, і встановилася певна кадрова рівновага. Кастова модель за принципом лояльності до тих, хто відкриває доступ до бюджетних потоків. І так по всій країні і по всіх вертикалях влади. Але якщо комуністи проводили який-не-який відбір, то вже двадцять років, як ніхто «не кував державні кадри». І теоретично будь-яка партія може захопити владу, а практично – жодна не може заповнити власними кадрами навіть важливі та хлібні пости. Кадрів просто бракує.

А тому, коли нагрянула криза, «раптом» виявилося, що нікому рішення приймати і «брати відповідальність». Старий анекдот про бордель, у якому настала фінансова скрута, пам’ятаєте? Вихід: не ліжка треба міняти, а старих проституток на молодих. Але саме їх і немає у «касти обраних».

Радикальні заклики «гнати усіх» не менш тупикові, ніж «економічний» бунт із вибитими шибками Верховної Ради і спаленими «урядовими мерседесами». Від цього з’являться робочі місця, запрацюють виробничі потужності й кризова економіка?

А хто ж прийде у владні крісла? Ті, хто більше і далі кидав каміння, ті, хто голосніше за всіх «гудів і свистів», ті, хто раніше за інших крикнув «хто був ніким, той стане всім»?

Напевно «старих» лідерів можна змінити на «нових». Лідерів завжди вдосталь. Але де взяти управлінця-бюрократа? Їх ніхто не готував і не вчив. Ніколи. Це – страшний кадровий голодомор, який вчинили саме ті, хто пожирає Україну великою ложкою.

Якось мій син, оглядаючи портрети королівських династій в музеї Відня, запитав: «А чому вони такі потворні, як з фільму жахів?» Довелося популярно пояснювати, що вина усьому – генетика, кровозмішення між близькими родичами. Королі, принци, принцеси одружувалися тільки зі «своїми». Хромосома до хромосоми і от тобі й парад «уродів». Династія виродилася – імперія впала.