Народився 3 жовтня 1953 року, м. Донецьк.
Закінчив Харківський юридичний інститут. Кандидат юридичних наук.
Після закінчення вишу Васильєв працював у прокуратурі Ленінського району Донецька. Був начальником слідчого управління прокуратури на Донеччині. Потім шість років очолював ту саму прокуратуру. Його старший брат Олександр Васильєв (1951 р.н.) у цей час був начальником контрольно-ревізійного управління області, а ще раніше обіймав посаду голови податкової адміністрації в Донецькій області.
Васильєв кілька разів ставав народним депутатом України (у 1994, 1998, 2002 та 2007 рр.). У Верховній Раді IV скликання був членом фракції Єдина Україна, сформованої на базі "прокучмівського" виборчого блоку За єдину Україну!. Пропрезидентською більшістю було обрано першим віце-спікером парламенту.
18 листопада 2003 року президент Леонід Кучма призначив Васильєва на посаду генпрокурора України. Він змінив на цій посаді звільненого за "надмірну політизацію органу в цілому та створення власного політичного іміджу" Святослава Піскуна. Втратив пост 9 грудня 2004 року – після того, як Піскун домігся у Печерському райсуді Києва відновлення на посаді шефа ГПУ. За час керівництва Генпрокуратурою на адресу Васильєва з боку опозиції неодноразово звучали звинувачення у тому, що він обслуговує інтереси правлячого режиму та "донецького клану".
На дострокових парламентських виборах 2007 року пройшов до Верховної Ради за списком Партії регіонів. Член парламентського комітету з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю.
28 квітня 2010 року призначений заступником глави Адміністрації президента України Віктора Януковича. Проте 2 лютого 2011-го було звільнено. Як зазначила заступник голови АП Ганна Герман, це було особисте прохання Васильєва. Після звільнення з Адміністрації він повернувся до Верховної Ради.
З грудня 2012 року до листопада 2014 року - народний депутат України VII скликання, пройшов за списком Партії регіонів (№54). Член парламентського комітету із питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Безпартійний.
За кілька місяців після відставки органи прокуратури порушили стосовно свого колишнього шефа кримінальну справу за підозрою у перевищенні службових повноважень. Крім того, ГПУ цікавилася ступенем участі Васильєва у замаху службових осіб Генпрокуратури на незаконне вилучення у 2004 році 1700 га земель у Кагарлицькому районі Київської області, що належали виправно-трудовій колонії №115. У свою чергу, представники Партії регіонів заявили, що Васильєв піддається переслідуванню з політичних мотивів - за те, що "виступив проти грубих порушень законодавства під час помаранчевої революції", а пізніше "публічно та аргументовано давав негативну оцінку роботі помаранчевої влади". Зрештою, жодна з кримінальних справ, у яких фігурантом виступав екс-генпрокурор, до суду не довели.
Робота в органах прокуратури не завадила йому збити пристойний стан. Вважається, що він має відношення до великого бізнесу у вугільній галузі, металургії, фінансовій сфері. Зокрема, його називають одним із власників найбільшого в країні вугільного концерну Енерго (коник якого – видобуток коксівного вугілля), а його партнерами з бізнесу – мультимільйонерів Віктора Нусенкіса та Леоніда Байсарова.
Входить до найбагатших українців. За оцінками журналу Фокус, на початку 2008 року статки нардепа і співвласника Енерго дорівнювали $575 млн. А через кілька місяців видання Кореспондент нарахувало ще більше - $1,66 млрд., поставивши Васильєва-молодшого на 16-е місце списку з півсотні провідних вітчизняних богачів.
Ще раніше, 2006 року, Кореспондент писав, що брати Васильєви, обіймаючи високі посади у виконавчій владі, "були цінним ресурсом Енерго". Завдяки їхній підтримці великі фінансово-промислові групи побоювалися конфліктувати із концерном. А хтось вирішував спробувати, ризикував зіткнутися з проблемами. Журнал наводить приклад, як свого часу пакистанський інвестор Metallsrussia накинув оком на перлину концерну Енерго - Донецький метзавод (ДМЗ). У результаті довелося скаржитися на пресинг із боку місцевих силових структур.
Васильєв - володар звання "Державний радник юстиції першого класу". Почесний працівник органів прокуратури заслужений юрист України.
Політик одружений. У нього є дочка та син.
22.07.2014