Гулямов Богдан Святославович

Протоієрей Православної Церкви України

Місце народження

Богдан Гулямов народився 6 липня 1970 року у Дніпропетровську в сім'ї робітників.

Освіта

Закінчив дніпропетровську середню школу №12 з поглибленим знанням англійської мови та географії. Тоді ж почав займатися баскетболом у дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву з баскетболу №5, яку закінчив 1987 року в званні кандидата в майстри спорту СРСР за перше місце в юнацькому чемпіонаті СРСР серед гравців 1969-70 років народження.

З 1987 року по 1992 рік — навчався у Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті і закінчив факультет «Теплогазопостачання і вентиляції».

У листопаді 1987 року був учасником Відкритого чемпіонату Скандинавських країн в Гельсінкі, де його команда посіла перше місце. У 1990 році отримав звання майстра спорту СРСР.

Кар'єра

Розпочав трудову діяльність в 1991 році в студентському проектно-конструкторському бюро. З липня 1999 року був провідним фахівцем із зовнішньоекономічних зв'язків в представництві компанії «Енерголінк Технолоджіз ЛЛС» в Києві.

У 1999 році був обраний Президентом Дніпропетровської обласної федерації тенісу. З 2003 року є головою дніпропетровської обласної громадської організації "Баскетбольний клуб „Дніпро“" і президентом жіночого баскетбольного клубу «Дніпро».

У січні 2009 року став президентом київського баскетбольного клубу «Будівельник». Під керівництвом Гулямова команда завойовувала Кубка УБЛ 2009 року, тричі здобувала чемпіонство України (2011, 2013, 2014), тричі є володарем Кубка України (2012, 2014 року, 2015) та доходила до півфіналу Кубка Європи УЛЄБ 2012/13.

Духовний шлях

У 2011 році навчався на факультеті додаткової освіти Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету за програмою підвищення кваліфікації «основи православ'я».

У січні 2017 року Гулямов був висвячений в сан диякона і призначений кліриком храму Святителя Іоанна Златоуста в селищі «Золоті ключі».

26 листопада 2017 був висвячений в сан ієрея.

14 грудня 2018 року у відповідь на написане напередодні прохання отримав від Святійшого Патріарха Константинопольського Варфоломія Патріаршу Грамоту про прийняття до юрисдикції Вселенського Патріархату.

15 грудня 2018 року як представник Вселенського Патріархату взяв участь в Об’єднавчому Соборі, на якому було ухвалено рішення про заснування Православної Церкви України та обраний її Предстоятель — Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній (Думенко).

7 січня 2019 року взяв участь в урочистих богослужіннях та заходах у Константинополі (Стамбулі), приурочених до надання Томосу про автокефалію Православній Церкві України.

2018 року закінчив Харківську духовну семінарію і отримав базову вищу освіту за спеціальністю «православне богослов’я (теологія)» та здобув кваліфікацію бакалавра православного богослов’я (теології).

З 2014 року був пошукачем кафедри культурології (з вересня 2018 року— богослов'я та релігієзнавства) НПУ імені М.П.Драгоманова.

З вересня 2019 року — голова Редакційної ради та постійний автор журналу «Український церковний вісник Помісна Церква» – офіційного видання Київської Митрополії Православної Церкви України.

У травні 2021 року захистив дисертацію «Християнський гуманізм соціальної доктрини Константинопольського патріархату» на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук (PhD) із спеціальності 09.00.14 — богослов'я.

Творча діяльність

Автор книги «Логос vs Матриця. Віра Церкви та гіпотеза симуляції».

Постійний автор інтернет-видання «Лівий берег», де з 2019 року публікуються аналітичні тексти та публіцистика прот. Богдана Гулямова, присвячені актуальним проблемам церковного життя України.

Нагороди та звання

Заслужений працівник фізичної культури і спорту України — за вагомий особистий внесок у вирішення питань соціального захисту дітей, створення сприятливих умов для всебічного розвитку кожної дитини, формування у дітей високих духовних і моральних якостей, високу професійну майстерність (21 травня 2008 року)

Орден преподобного Нестора Літописця УПЦ I ступеня (13 червня 2011)

Орден Святителя Миколи Чудоторца УПЦ (11 січня 2012)

Орден преподобного Іллі Муромця УПЦ II ступеня

Орден Святителя Мелетія (24 червня 2013)

Орден Святителя Миколи Чудотворця — За заслуги перед УПЦ і благодійністю (11 січня 2013)

Орден Святителя Феодосія Чернігівського УПЦ (10 червня 2015)

Орден Христа Спасителя УПЦ КП — за відродження духовності в Україні та утвердження Помісної православної Церкви (4 липня 2016)

Орден Святого Гроба (2018)

Медаль Харківської єпархії УПЦ святителя Афанасія (6 листопада 2017).

24.11.2021