Народився 26 червня 1961 року в Києві.
Закінчив Київський національний університет ім. Т.Г.Шевченка за спеціальністю “міжнародне право”. Доктор юридичних наук, професор. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
У 1983—1990 роках працював в Інституті держави і права АН УРСР, 1990—2002 — в апараті Верховної Ради України (з 1998 — радник Голови Верховної Ради), з 2002 — директор Інституту законодавства Верховної Ради України.
У 2002—2009 рр. одночасно обіймав посаду віце-президента Національної академії правових наук України.
У 2013—2014 роках — член Центральної виборчої комісії.
У 2014—2019 роках — знову директор Інституту законодавства Верховної Ради України.
У 2019 році був обраний народним депутатом України 9 скликання як 135 номер у списку партії “Слуга народу” та безпартійний.
Член Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Віце-президент Всеукраїнської федерації фрі-файту.
Має значний творчий доробок, є автором близько 400 наукових праць, у тому числі кількох десятків індивідуальних та колективних монографій і науково-практичних посібників у галузі історії держави і права, конституційного права, міжнародного права і європейської інтеграції.
Запропонував новий підхід до підготовки й експертизи проектів нормативно-правових актів, який має велике теоретичне та практичне значення для удосконалення законотворчого процесу.
Його праці відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки, преміями ім. М. Грушевського, ім. М. Василенка та ім. М. Костомарова НАН України.
05.02.2020