Литвак Олег Михайлович
Ректор Національної академії прокуратури України, в.о. Генеральний прокурор України
Місце народження
Народився 28 серпня 1949 (село Олещин, Тлумацький район, Станіславська область.
Освіта
1974 року закінчив Харківський юридичний інститут, юрист, «Правознавство».
Кар'єра
11.1966-03.1967 — учень токаря, токар ремонтно-механічного цеху Калуського ВО «Хлорвініл», м. Калуш Івано-Франківської області.
08.1967-04.1968 — машиніст, транспортувальник Калуського ВО «Хлорвініл».
05.1968-05.1970 — служба в армії, Прикарпатський ВОкр.
Пройшов професійний шлях від помічника прокурора міста Калуш до директора Національного бюро розслідувань України і виконувача обов'язків Генерального прокурора.
02.1996-07.1997 — помічник Президента України з правових питань.
07.1996-02.1997 — голова Координаційного комітету боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України.
04.-07.1997 — директор Національного бюро розслідувань України.
07.1997-01.1998 — в.о. Генерального прокурора України.
Народний депутат України 3-го скликання 03.1998-04.2002, виборчій округ № 87, Івано-Франківська область.
09.1998-09.2000 — доцент, професор Міжнародного інституту лінгвістики і права.
02.-05.2003 — проректор Київського міжнародного університету.
05.2003-06.2004 — провідний науковий працівник Інституту держави і права ім. В. Корецького НАНУ.
06.2004-03.2005 — професор Юридичної академії МВС України, м. Дніпропетровськ.
04.-08.2005 — професор Східноєвропейського університету економіки і менеджменту, м. Черкаси.
10.2005-09.2007 — провідний науковий працівник Інституту держави і права ім. В. Корецького НАНУ.
09.2007-02.2008 — радник Президента України.
02.2008-2010 — керівник Головної служби з питань діяльності правоохоронних органів Секретаріату Президента України.
04.2014-10.2014 — старший помічник Генерального прокурора з особливих доручень
10.2014- вересень 2019 року — ректор Національної академії прокуратури України.
Помер 18 вересня 2019 року.
Звання та нагороди
Почесний працівник прокуратури (1996). Заслужений юрист України (10.1996). "Людина року - 1998" в номінації "Юрист року". Орден "За заслуги" III (04.1998), II (08.1999), I ст. (06.2008). Заслужений діяч науки і техніки України (08.2009). Державний службовець 1-го ранґу.
Автор книг: «Злочинність, її причини та профілактика» (1997), «Державний вплив на злочинність. Кримінально-правове дослідження» (2000), «Функції прокуратури України. Навчально-методичний посібник» (1998, співав.), «Прокуратура України» (1998), численних статей.
Родина
Дружина Надія Олександрівна (1953) — інженер; дочка Олена (1972) — лікар-гінеколог; дочка Світлана (1979) — нейрохірург; внучка Надія (2000); внук Михайло (2000); внук Олег (2002); внук Андрій (2004).
20.10.2022