Київводоканал
Приватне акціонерне товариство
Загальні відомості
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», скорочено – ЗАТ «АК «Київводоканал» – підприємство у сфері водопостачання та водовідведення у місті Києві.
Протяжність водопровідних мереж становить 4231 км. Протяжність каналізаційних мереж становить 2662 км.
Київводоканал проводить забор, підйом води з поверхневих та підземних джерел водопостачання, очищення відповідно до вимог технологічних регламентів, транспортування, подачі питної води споживачам відповідно до вимог Державних санітарних правил та норм 2.2.4-171.-10 «Гігієнічні вимоги до води питної людини» Києва, а й прилеглих населених пунктів Київської області.
Окрім Києва, діяльність підприємства поширюється на прилеглі міста та селища – Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Гнідин, Щасливе, Чабани, Коцюбинське, Новосілки, Софіївська Борщагівка, Петропавлівська Борщагівка, Гатне.
Загальна схема централізованого водопостачання міста Києва складається з Дніпровської та Деснянської водопровідних станцій, 32 водопровідних насосних станцій, 364 артезіанських свердловин та понад 4 тис. км водопровідних мереж. На мережах перебуває понад 13 тис. пожежних гідрантів.
Важливі дати
1872 р. - споруджено та запущено в експлуатацію першу чергу міського водогону.
1894 р. - підключено першу систему централізованого каналізування.
1908 р. - через епідемію черевного тифу та холери припинено забір води з Дніпра, місто перейшло на артезіанське водопостачання.
1909 р. - Київське акціонерне товариство каналізації викуплене містом за 1 млн карбованців і стає муніципальною власністю.
1939 р. - побудовано Дніпровську водопровідну станцію з комплексом очисних споруд. Місто знову перейшло на змішане водопостачання - річкове та артезіанське.
1961 р. - побудовано Деснянську водопровідну станцію.
1965 р. - введено в експлуатацію Бортницьку станцію аерації.
1977 р. - Київське Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства було затверджене базовим підприємством для вивчення передового досвіду в галузі водопровідно-каналізаційних господарств України.
1986 р. - аварія на Чорнобильській АЕС спричинила радіоактивне забруднення води у Дніпрі. Для вирішення проблеми на Десні було споруджено плавучу насосну станцію з водоводами, які транспортували деснянську воду на очисні споруди Дніпровської водопровідної станції.
1992 р. - на базі ВУ "Київводоканал" створено державне комунальне об`єднання (ДКО) "Київводоканал".
2001 р. - ДКО "Київводоканал" реорганізоване у Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".
2010 р. - Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" реорганізоване у Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал".
2012 р. - Київводоканал святкує своє 140-річчя. Відкривається оновлений єдиний в Україні Музей історії каналізації.
2014 - 2015 рр. - набрав чинності закон, який визначив Київводоканал виконавцем послуг та зобов`язав укласти прямий договір з мешканцями. Тариф на водопостачання почав містити інвестиційну складову - кошти, які спрямовуються на модернізацію підприємства.
2015 р. - між Урядами України та Японії підписана кредитна угода для залучення коштів на реконструкцію Бортницької станції аерації.
2016 р. - відкрито перший сучасний центр нового формату для обслуговування споживачів - юридичних осіб.
2017 р. - завершено будівництво Другої нитки Головного міського каналізаційного колектору.
15.09.2024