Безліч публікацій — це добре, чи погано?
Наслідки від публікації неглибоких матеріалів, більшість із яких грішать однобокістю, викликають сумніви - чи не більше від них шкоди, ніж користі? А публічні чвари діячів громадських навколоОСББшних організацій інколи викликають відразу.
Разом з тим, журналісти пишуть про те, що дійсно цікавить читачів. Якщо говорити, наприклад, про Київ, то зазначена тема цікавить як представників тих 10% будинків, де працюють об'єднання, так і решти 90%, де їх поки що немає. Зрештою, об'єктивне висвітлення переваг і недоліків ОСББ здатне застерегти надміру оптимістичних громадян від “рожевих окулярів” (порядним людям не доведеться згодом гірко шкодувати, що взяли на себе такий тягар, як відповідальність за будинок). А інших ініціативних мешканців — навпаки, підштовхнути до енергійніших кроків, щоб не шкодувати згодом за втраченими можливостями ефективного управління спільним майном.
Тим часом життя продовжується, і об'єднання співвласників створюються, хоча й повільнішими темпами. ОСББ реєструються як у новобудовах, так і в старіших будинках. Одне з питань, яке найбільше хвилює мешканців саме таких будинків — чи зможуть вони й надалі користуватися пільгами та субсидіями при оплаті житлово-комунальних послуг.
А як все-таки буде з пільгами?
Зрозуміло, що для непрацюючих пенсіонерів та малозабезпечених громадян збереження пільг є життєво необхідним. А от відповідь на питання, наскільки важливе для майбутнього об'єднання безперебійне відшкодування державою пільг, залежить від кількості пільговиків у конкретному будинку. Як правило, ініціативна група зі створення ОСББ вивчає стан справ з пільговиками одночасно зі збором інформації про співвласників будинку.
До речі, що б там не казали, а зібрати таку інформацію цілком можливо. Як зазначив один з керівників ОСББ: “Якщо учасники ініціативної групи не здатні до найпростішого - встановити співвласників, - то як можна взагалі братись за діло?”
Скільки пільговиків у будинку
За підрахунками однієї з ініціативних груп у Дніпровському районі м.Києва в будинку, який складається з 222 квартир, у 20-ти з них проживають пільговики: 3-є дітей війни (пільга складає 25%), 1 інвалід Великої Вітчизняної війни (100%), 1 учасник ВВВ, 3 багатодітних сім'ї, 1 учасник бойових дій, 2 учасники ліквідації аварії на ЧАЕС, 2 ветерани збройних сил, 3 ветерани та пенсіонери МВС, пільговики інших категорій (всі — по 50%).
Слід відмітити, що держава всіляко намагається зменшити витрати на пільги шляхом встановлення певних порогових значень, при перевищенні яких пільги не надаються. Наприклад, Київенерго, згідно з постановою Кабміну України №879 від 1 серпня 1996 року, нормує пільгу на споживання електроенергії межею до 200 кВт/год. на місяць.
Стаття 22 Закону України “Про міліцію” - пов'язує надання працівникам міліції комунальних пільг із розміром їх середньомісячного сукупного доходу за попередні 6 місяців (зміну визнано неконституційною).
У результаті підрахунків загальна щомісячна сума пільг склала близько 7% від внесків мешканців будинку. В іншому київському будинку із сусіднього Дарницького району - ОСББ “Осокорки-Київ” - близько 5% від суми внесків. За умови, що в будинку мало боржників, величина не критична, проте й нехтувати нею не варто.
Механізм відшкодування пільг у будинках з ОСББ
У будинках, які обслуговуються ЖЕКами, саме до них пільговики здають документи на підтвердження права на пільги, а у відповідь отримують квитанції зі зменшеними сумами платежів на утримання будинку і прибудинкових територій. Надання пільг іншими виробниками комунальних послуг (постачання електроенергії, природного газу, водопостачання та водовідведення), з якими мешканці уклали окремі договори, оформлюється пільговиками самостійно.
Так само і в будинках з ОСББ пільги за прямими договорами з постачальниками послуг оформлюються мешканцями самостійно, а стосовно пільг на утримання будинків — вони також здають підтверджуючі документи в бухгалтерію об'єднання. Та в свою чергу подає узагальнені відомості до місцевих виконавчих органів влади. Відтак “недоплата” пільговиків на утримання будинку лягає навантаженням на бюджет ОСББ аж до моменту, коли від держави на рахунок об'єднання надійде сума відшкодування за пільги мешканців.
Період затримки відшкодування у різних містах України неоднаковий — можуть перераховувати його як щомісячно (Волинська область), щоквартально (Одеська, Київська області), так і щопівроку, або й 1 раз на рік (Херсонська область).
“Затвердження тарифів” як умова відшкодування пільг
Одна з причин затримок відшкодування — брак коштів на надання пільг у місцевих бюджетах, з урахуванням щорічного збільшення грошового обсягу пільг. Так, у бюджеті м.Києва на 2010 рік на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот була передбачена сума в 317 млн грн, у бюджеті 2011 року — вже 453 млн грн, а 2012 року — 504 млн грн.
Крім затримки у відшкодуванні пільг мешканців будинків з ОСББ, міські виконавчі органи влади нерідко ставлять відшкодування пільг у залежність від “затвердження тарифів” ОСББ в органах місцевого самоврядування (ОМС). Така вимога автоматично прирівнює об'єднання до інших виробників комунальних послуг та суперечить чинному закону про ОСББ. Більшість об'єднань, не бажаючи зайвого клопоту, погоджується подавати розрахований ними розмір внесків мешканців на затвердження в ОМС, а частина з них взагалі не вважає це питання принциповим.
Є ще один спосіб зменшення суми відшкодування пільг, пов'язаний із попереднім, - встановити середній по місту тариф на утримання будинків і відшкодовувати пільги лише до встановленої таким чином межі. Наприклад, у Дніпропетровську такою межею пропонувалось затвердити 1,28 грн за 1 кв. м загальної площі.
Перспективи відшкодування пільг
Принцип граничного тарифу був закладений і в законопроекті №11264 “Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо об'єднань співвласників багатоквартирного будинку”, який з 27 вересня по 12 грудня 2012 року знаходився на розгляді Верховної Ради України (законопроект відкликано): “Граничний розмір плати за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій (з розрахунку на 1 кв. метр площі), який враховується органами праці та соціального захисту населення під час призначення субсидій та надання пільг, не перевищує розмір плати за тарифом для будинку відповідної категорії, затверджений органами місцевого самоврядування на зазначені послуги, на території якого функціонує об’єднання”.
До прийняття нового законопроекту можна керуватись листом-роз'ясненням Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України вих. №7/10-19373 від 30 листопада 2012 року, в якому сказано наступне:
“...визначений загальними зборами ОСББ розмір внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території не потребує затвердження чи погодження органами державної влади чи місцевого самоврядування”;
“...чинне законодавство України не ставить право громадян на отримання пільг та субсидій на житлово-комунальні послуги в залежність від того, проживають громадяни в будинку, де створено ОСББ, чи в будинку, де воно не створене, а так само в залежність від того, сплачуються відповідні витрати безпосередньо виконавцям житлово-комунальних послуг чи через ОСББ.
Таким чином, за умови затвердження на загальних зборах ОСББ розміру внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території, який відповідає затвердженому в кошторисі об'єднання розміру витрат на такі цілі, що підтверджується документально (витяг з протоколу загальних зборів, копія кошторису об'єднання), відсутні правові підстави для відмови споживачам, які мешкають у будинках ОСББ, в наданні пільг і субсидій, чи об'єднанню — у відшкодування таких пільг і субсидій”.
Висновки
Враховуючи викладене, можна зробити наступні висновки:
- питання відшкодування пільг мешканцям будинків з ОСББ є важливим, але не першочерговим;
- через брак коштів у міських бюджетах навряд чи варто очікувати повноцінного та своєчасного відшкодування;
- оскільки на відшкодування пільг та субсидій витрачаються кошти з державного бюджету, контроль їх цільового використання посилюватиметься. Причому саме в питаннях використання бюджетних коштів повноваження контролюючих органів розповсюджуються на всі без винятку підприємства та організації будь-яких форм власності;
- з огляду на останню обставину облік пільговиків в об'єднаннях співвласників багатоквартирних будинків повинен бути бездоганним;
- остаточно проблема відшкодування пільг вирішиться лише тоді, коли буде проведена їх монетизація.