Друге. Крим є, залишається і буде українським завжди, не зважаючи на будь-які спроби російської окупації. Це наша Земля, і її ми не віддамо нікому!
Третє. Я від усього серця хочу подякувати всім тим людям, які захищали і захищають державні інтереси України в Криму в ці драматичні дні. Дякую військовим України, які показали незламність духу, неймовірні приклади мужності та патріотизму. Дякую кримчанам, що не підтримали сепаратистів, кримським татарам, волонтерам, журналістам.
Завдяки Вам, сьодні народжується нова, горда і красива Україна, країна-герой! І з цим фактом російські агресори вже нічого не вдіють. А справедливість найближчим часом буде відновлено.
Я наполягаю на тому, щоб український парламент негайно ратифікував Римський статут та забезпечив Україні право звернення в Міжнародний Кримінальний Суд в м. Гаага, а також звернувся до Конституційного суду України щодо сумісності Римського статуту з Конституцією. Україна має негайно звертатися до Міжнародного Кримінального суду для зупинення військового захоплення України. Всі причетні до військової агресії проти нашої держави мусять нести персональну міжнародну відповідальність.
Я співчуваю тим кримчанам, які повелися на цю авантюру та стали жертвами власної легковажності і наївності. Вони можуть потрапити в пітьму на своєму сонячному острові. Російський режим легко їм доведе, що полярна ніч буває і в субтропіках. Все це може призвести до гуманітарної катастрофи та непередбачуваних наслідків для кримчан. Ніякого економічного раю не буде. Росія не має на це ресурсів, її економіка на межі колапсу. А враховуючи той факт, що провідні країни світу зараз запроваджують до Росії наджорсткі санкції, вже завтра їм буде не до Криму і не до кримчан
Четверте. Я відчуваю жаль до громадян Росії. Сьогодні їх ведуть в тоталітарну прірву, що тягне за собою не лише економічний, але й духовний занепад.
Використовуючи брудні та аморальні засоби, знищивши правду як поняття в несамовитій пропаганді для захоплення України, російська влада зліквідувала міф про православність, духовність та сакральність Росії, про її начебто особливу роль в позитивній історії людства. Замість цього весь світ побачив аморальну та немотивовано агресивну Росію, що поставила під сумнів мирне співіснування народів світу.
Російський режим нівелював навіть історичну роль Росії в Другій світовій війні. З визволительки він перетворив її на загарбника. Ця моральна втрата для Росії набагато трагічніша, ніж будь-які матеріальні збитки в результаті міжнародних санкцій.
Але можна сподіватися на те, що сьогодні народжується і нова Росія. Це не Росія Путіна, а та країна, що минулих вихідних вийшла на марш миру. Це Росія Андрія Макаревича з жовто-блакитною стрічкою, Росія Лії Ахеджакової, Ельдара Рязанова, Бориса Гребенщикова. З такою Росією в України є справжнє майбутнє.
П"яте. На Майдані Україна зробила європейський вибір та отримала першу перемогу в боротьбі за європейські цінності, усунувши диктатуру. Зараз, попри всі складнощі, ми єдині як ніколи раніше. 21 березня нас чекає угода про асоціацію з ЄС. Це успіх України, і його не перекреслити. Хай ніхто не сумнівається в нашій стійкості та впевненості.
Ми зробили свій вибір. Ми обираємо свободу!
І ще про одне...
Український Майдан скинув деспотію криміналу. Народ переміг. Це добре, але не маємо права спинятися. Бо сьогодні вже сусідня тиранія прагне завоювати Україну.
Ми мирні люди і не хочемо воювати. Але, коли треба, то ми здатні не тільки захищатися. Можливо, навіть супроти нашої волі, в України з'явилася нова і велика місія: духовною і моральною силою допомогти зруйнувати тиранію в сусідній державі!
Україна навчилася перемагати і сьогодні має найпотужнішу зброю у світі - силу волі, честі, правди та духу!
Сьогодні в Україні не тільки географічний центр Європи, але й духовний. Світ очевидно це помітив і став поруч з Україною.
Минулої суботи Валерія Новодворська сказала, що демократична Росія чекає на українську армію-визволительку. Звісно, це - метафора. Але у ній є зерно реальності.
Ми ні до кого не підемо в гості з танками й автоматами. Але є в нас інша армія. Та армія, яку не стримають ніякі кордони, окопи, протитанкові "їжаки" і мінні поля. Це наша Українська армія свободи, демократії, людської гідності та духу. І вона вже на марші! Україна виконає свою місію, в тому числі й із визволення Росії.
Все буде добре!
Юлія Тимошенко
P.S. Існує легенда про виникнення боротьби дзюдо. Кажуть, що майстер Кано йшов зимовим лісом і побачив, як на товсту вітку дерева нападало багато снігу, вона не витримала й зламалась... На іншу, молоду вітку також насипало снігу, але вона вигнулася, скинула важку ношу й випрямилася... Так виникло дзюдо, основний принцип якого: імітувати поступливість, щоб перемогти... Але - лише імітувати... Україна - це та друга, молода вітка... Думаю, як мінімум один знаний дзюдоїст Росії має пригадати цю притчу...