Після того, як покрали металеві решітки з водостоків, злодії (по іншому не назвеш) почали щоденно цупити кришки люків. Ніхто нехоче порушувати справу – нікого ж не знайдуть. Легше прикрити небезпечні люки старими шинами, бетонними плитами - але ж це не знімає проблему. Кришки люків крадуть не на центральних вулицях, а в провулках, вуличках, промислових та спальних мікрорайонах, де часто немає освітлення. Тому, мешканці постійно наражаються на небезпеку і час від часу потрапляють в люкову «пастку». Слід зазначити, що не далеко від відкритого люку, зазвичай, знаходиться не санкціонований прийом металобрухту. Ця проблема вже стала жахливим явищем, тому, гадаю, київська влада має звернути на неї увагу та шукати шляхи її вирішення.