З 16 по 20 січня нас почали активно обстрілювати артилерією. 20 числа артилерія по нам працювала так, що перерва між обстрілами складала не більше 15-20 хв. Ми лише встигали подивитися, що у нас зруйновано, після чого знову починався обстріл.
Після обіду 20 січня був сильний туман. І сєпари змогли підійти до нас дуже близько - чотири танка, БМП, на них сиділа піхота. Вони почали спішуватися, підійшли метрів на сто. Поля в тому напрямку були заміновані, але чомусь вони не вибухали. Як сєпари їх пройшли - незрозуміло. Або хтось здав, або не знаю як. У наших було два два танка, один підбили, а другий підбив танк сєпарів - так, що він згорів, екіпаж вибіг і втік. Ще один їх танк вдалося пошкодити, він виїхав з поля бою.
Піхота, та, що сиділа на танках і БМП, була у формі чорного кольору. Форма була не така, як у нас чи у сєпарів, розгрузки були нашиті прямо на форму. Це звучить трохи фантастично, але вони якось дуже швидко затягували своїх поранених і вбитих на броню. Це виглядало так, ніби вони були на мотузках - от тільки хтось впав, вони його зразу затягують.
Чотири їхні танки працювали дуже філігранно. Як танцювали. Під\'їжджали зигзагами, один вистрілив - від\'їжджає назад, перезаряджається, в цей час на його місце стає інший, стріляє, від\'їжджає, і так по черзі. Дуже професійно.
Ми викликали підмогу, але нам не відповідали 40 хвилин. Викликали вогонь артилерії на себе. За 40 хвилин наша артилерія почала бити мінометами, але то недоліт, то переліт, так що це не сильно допомогло.
Ми отримали наказ трішки відступити. Відійшли на кілометр далі на позиції іншої бригади. Там був прямий окоп, трашея метрів 60. Нас там було людей 50-60, всі відстрілювалися. Це неправильно, коли окоп прямий, якщо залетить міна - всі отримають ураження від осколків. Але все обійшлося, ми переночували в окопі - брудні, мокрі, там була якась буржуйка. Підмога до нас не прийшла.
На ранок бачили, як сєпари зайняли наші колишні позиції, гуділа техніка. Вони спокійно почувалися. Вночі навіть з ввімкненими фарами техніка заїжджала.
Наші втрати за 20 січня - троє загиблих. Один - гранатометник. Тільки-но він став до бою, снайпер влучив йому в серце.