Я сподіваюсь, що моя пісня знайде відгук і в серцях синів, дочок, і в серцях матерів. Я радий, що встиг написати цю пісню, поки моя мама ще жива і вона її почує.
У кожному творі Бетховена – етапи, які переживає українське суспільство зараз. Ми втомлюємося, розчаровуємось, але знову піднімаємось. І знову віримо. У себе, одне в одного, у перемогу…
Саме пам'ять – це нитка, яка пов’язує минуле, сьогодення й майбутнє. І це не лише для вшанування загиблих. Це й для того, щоб у наших дітей і всіх, хто житиме після нас, було гідне…