Так, уряд хоче «отримати право здійснювати випуски облігацій державної позики (ОВДП) у сумі 36,5 млрд. грн. з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків». Цікаво, чи планується це робити з попереднім визначення причин, які призвели до необхідності збільшувати статутні капітали тих чи інших банків. Особливо, якщо йдеться про банки, які вже на сьогодні контролюються державою.
Чомусь мені здається, що не тільки мені хотілось би побачити пояснення керівників державних банків, наскільки об’єктивними є причини, які призвели до того, що зараз уряд має витрачати шалені кошти на закриття дірок в їх балансах. Хоча, боюсь, що пояснення керівникам цих банків необхідно, в першу чергу, давати правоохоронним органам.
Уряд, також, планує «здійснювати випуски ОВДП у сумі 20 млрд. грн. в обмін на ці облігації векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб». Хоча, як не сумно про це казати, вважаю, що цих коштів не вистачить на виплату вкладникам банків, які оголошуватимуть банкрутами протягом цього та наступного року.
Крім того планується «здійснити випуск ОВДП у сумі 31,5 млрд. грн. з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України».
Ну, тобто, в 2015 році планується продовжити практику закриття фінансових дірок цього корупційного монстру за рахунок держбюджету. Хоча, якби ми відмовились від відверто злочинної системи декількох цін на газ, електроенергію та тепло для різних категорій споживачів та віддали ці 31,5 млрд. грн. у вигляді субсидій громадянам, то вони би їх використали куди ефективніше, в тому числі, активно займаючись енергозбереженням.
Але і це ще не все. Уряд взагалі не хоче себе нічим обмежувати, тому має намір «отримати право здійснювати випуски ОВДП з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії господарських товариств паливно-енергетичного комплексу, 100 відсотків акцій яких перебуває у державній власності».
В цьому випадку, навіть, прогнозний обсяг емісії не вказується.
За економічною суттю всі вищезгадані операції уряду є бюджетними видатками. А випуск ОВДП нічим іншим, як фінансуванням дефіциту державного бюджету.
Тому який фактично буде загальний розмір дефіциту державного бюджету невідомо нікому. Очевидно, що значно більше ніж 150 млрд. грн.
При цьому, щоби не було сумніву, всі ці емітовані урядом ОВДП, як це було всі роки, починаючи з 2009 року, потраплять в портфель НБУ. Уряд буде примушувати керівництво НБУ здійснювати грошову емісію і викупати з ринку. Тому питати, яка буде інфляція та курс гривні до іноземних валют, не варто.
Дещо про доходи держбюджету
Здійснення розрахунків щодо реалістичності статей доходів потребує більшого часу, тому зверну увагу лише на деякі показники.
Мабуть, головний шок має викликати неймовірна сума коштів, яку має перерахувати НБУ в дохід держбюджету. Планується, що в 2015 році його загальні перерахування складатимуть 65,4 млрд. грн. Для порівняння, в 2014 році Нацбанк мав перерахувати до держбюджету 22,8 млрд. грн.
Не буду робити припущення, якими маніпуляціями з бухгалтерською звітністю будуть формувати подібну суму перевищення доходів Нацбанку над його витратами, але очевидно, що йдеться про емісію на додачу до тієї, яка здійснюватиметься під час викупу центробанком ОВДП.
Замість децентралізації перетягування фінансової ковдри
Замість децентралізації повноважень та фінансових ресурсів уряд ще більше натягує фінансову ковдру на себе. Планується, що 42,3 млрд. грн. надійде до держбюджету від оподаткування фізичних осіб. Раніше цей головний бюджетоутворюючий податок для місцевих бюджетів повністю залишався на місцях. Лише Київ потерпав від того, що половину надходжень від податку з доходів фізичних осіб забиралось до держбюджету. Але зараз, відчувши смак від подібного відбирання коштів у місцевих громад, уряд хоче подібну практику поширити на всю країну. У Києва, правда, взагалі хочуть забирати 75% надходжень від цього податку. Ну-ну.
Потім, правда, ці кошти з держбюджету по складній методиці будуть повертати місцевим бюджетам у вигляді медичної субвенції з державного бюджету. На це заплановано 45,7 млрд грн.
Граблі
Уряд, незважаючи на всю абсурдність повторного «наступання на ті ж саме граблі», збирається ввести двохвідсотковий збір на придбання готівкової іноземної валюти фізичними особами. Від цього збору надходження в держбюджет плануються в розмірі 2,2 млрд грн.
В мене особисто великі сумніви, що уряд дочекається надходжень від цього збору в такому розмірі.
Якщо показники держбюджету розраховувались з припущення, що середньорічний курс національної валюти в 2015 році становитиме 17 гривень за один долар, тоді передбачається, що населенням в обмінниках буде придбано десь 6,5 млрд дол. США.
Очевидно, що загальний обсяг придбаної населенням іноземної валюти може бути і більшим, от тільки весь він буде «в тіні».
Можна подивитись на продаж готівкової іноземної валюти протягом останніх декількох місяців.
За даними НБУ, населення в листопаді офіційно придбало в обмінних пунктах 197 млн. дол. США. При тому, що в жовтні через обмінники було придбано 597 млн. дол. США, у вересні – 541 млн. дол. США, у серпні – 585 млн. дол. США, у липні – 675 млн. дол. США, у червні – 335 млн. дол. США, у травні – 318 млн. дол. США.
Видатки держбюджету
Не робитиму детальний аналіз видатків, бо це зайняло би надто багато місця. Тому лише декілька ремарок.
Не можу без подиву не зазначити, що на органи прокуратури, повноваження яких з початку літа наступного року суттєво скоротяться, з відповідним скороченням штату співробітників, фінансування не тільки скорочуватимуть, а навіть суттєво збільшать. В 2014 році на прокурорів було передбачено витратити 3,1 млрд. грн., а в 2015 році – вже 3,9 млрд. грн.
Якщо подивитися на підхід до розпорядження видатками, то уряд не приховує бажання використовувати якомога більше бюджетних коштів на власний розсуд. Так, всі капітальні видатки державного бюджету уряд хоче розподіляти в ручному режимі. Навіть, погодження з Бюджетним комітетом не передбачається. Це, до речі, стосується не тільки капітальних видатків, але і багатьох інших.
Успадковуючи практику уряду Азарова, уряд Яценюка хоче, щоби «норми і положення всіх законів, які регулюють надання соціальних виплат, застосовувалися в порядку та в розмірах, встановлених ним самим, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування».
Це вкрай шкідливий підхід.
По-перше, по-суті, пропонується, щоби величезний обсяг законодавства виконувався урядом на власний розсуд. Це ніщо інше, як правовий нігілізм.
По-друге, вже є безліч судових рішень, коли громадяни відсуджували в судах свої права на соціальні виплати в обсязі, передбаченому законодавством. І мова йде про багато мільярдів гривень, які необхідно виплатити на підставі судових рішень.
По-третє, уряд Яценюка демонструє небажання вести чесну розмову с громадянами країни з приводу неможливості виплачувати всі соціальні платежі, що передбачені законодавством. Більшість з цих законодавчих актів необхідно повністю відміняти. Це було потрібно робити вже багато років назад. Але в умовах війни, це потрібно робити обов’язково і негайно.
До речі, щодо виконання судових рішень.
Деякі норми законопроекту викликають відчуття якоїсь фантасмагорії. Так, пропонується «надати право Кабінету Міністрів у встановленому ним порядку за згодою стягувачів реструктурувати фактичну заборгованість обсягом до 7,5 млрд. грн., що виникла станом на 1 січня 2015 року за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до семи років, з відстроченням платежів за цією заборгованістю на два роки та відсотковою ставкою три відсотки річних».
В мене тут більше всього викликає істеричний регіт посилання на згоду стягувачів. Тобто вони мають дати згоду на те, щоби їх ошукали вдруге. Мені цікаво, що робитиме уряд, якщо такої не буде?