З цікавого, що відбулося цього тижня та за час новорічних та різдвяних свят, вважаємо за доцільне виділити таке. Почнемо з начебто непоганої новини для макроекономічного становища держави.
Міжнародний валютний фонд погодився з тим, що ухвалений 25 грудня держбюджет відповідає цілям програми співробітництва України з Фондом. «МВФ погодився з тим, що ухвалений бюджет в цілому відповідає цілям програми», – заявила Яресько.
Основним показником, якого вимагав МВФ від Уряду та парламенту при розробці Податкової реформи, прийнятті бюджету на 2016 рік, було досягнення дефіциту бюджету в фінальному результаті співставлення дохідної та видаткової його частин на рівні 3,7 ВВП.
Формально за цифровими показниками, закладеними в текст Закону, цю вимогу дотримано й визначено розмір граничного дефіциту на рівні 83,7 млрд грн.
На думку автора, аналізувати цей проект державного бюджету та говорити про його збалансованість просто немає змісту, оскільки показники підтасовувалися під формально необхідний результат, а фактичне виконання за І квартал та за півріччя продемонструють це наочно.
Для прикладу наведемо один факт, який не набув значного розголосу та поширення в ЗМІ.
Постановою КМУ від 24 грудня 2015 р. № 1081 було внесено зміни до бюджету Пенсійного фонду України на 2015 рік під начебто дуже благими намірами: «З метою своєчасної виплати пенсій з урахуванням святкових і вихідних днів у січні 2016 року Пенсійному фонду України забезпечити у грудні 2015 року фінансування та виплату пенсій одержувачам через їх поточні рахунки в банках – за датами виплати по 23 січня 2016 р. включно; через національного оператора поштового зв’язку – за датами виплати по 8 січня 2016 р. включно».
Постанова набрала чинності одночасно з Законом України «Про внесення змін до додатків № 3 та № 7 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2015 рік” щодо видатків Пенсійного фонду України».
Для цього бюджет видатків Пенсійного фонду збільшено на «пенсійне забезпечення осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”» в 2015 році зі 186,7 млрд грн до 200,7 млрд грн, тобто фактично на 14 млрд грн. Причому ці кошти пішли у вигляді дотацій із бюджету на 2015 рік, відповідно збільшивши дефіцит Пенсійного фонду в 2015 році з запланованих 17,76 млрд грн до 31,76 млрд грн.
Така маленька інсинуація дозволила не відносити витрати в розмірі 14 млрд грн на виплату пенсій до розподілу видатків у бюджеті на 2016 рік. Інакше б граничний дефіцит державного бюджету в 2016 році мав би бути пропорційно збільшеним до розміру, наближеного до 100 млрд грн, а відповідно дефіцит перевищив би показник 4% ВВП, що означало б чергове невиконання вимог міжнародного донора.
Неспроста цей огляд розпочато саме з соціального питання, оскільки за відсутності інституційних та структурних реформ у державному управлінні, а швидше їх свідомому затягуванні, єдиним способом скорочення державних видатків, за відсутності зростання дохідної частини бюджету від реальних, а не інфляційних доходів, є урізання фінансування соціальних видатків.
До прикладу, скорочення розходів вже отримало своє відображення в деяких статтях розподілу державних видатків. Так, виплати на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на поточний рік заплановані в розмірі 1,919 млрд грн, що на 190 млн грн менше, ніж було закладено в бюджеті на 2015 рік (з урахуванням змін). Щомісячна адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у бюджет на 2016 рік закладена в обсязі 2,886 млрд грн, у той час як у бюджеті на 2015 рік (з урахуванням змін), ця сума визначалася на рівні 3,360 млрд грн, тобто на 473 млн грн (14 %) менше.
На підтвердження того, що видатки державного бюджету в короткостроковій перспективі скорочуватимуться за рахунок соціальних видатків державного бюджету, красномовно свідчать відомості, поширені цього тижня в деяких інформаційних джерелах, а саме: проект листа про наміри України, адресованого МВФ, за результатами перевірки виконання в 2015 році програми співпраці. У зазначеному листі містяться доволі цікаві положення, дотримання яких є передумовою для подальшого фінансування, а також визначальними трендами соціальної політики України на прийдешній рік.
Отже, в соціальній сфері в 2016 році українців очікує:
— збільшення до 57 років віку досткорокового виходу на пенсію плюс скорочення на половину переліку професій, за якими працівники мають право на достроковий вихід на пенсію;
— підвищення пенсійного віку – відповідне рішення має бути прийняте до травня 2016 року, додаючи щороку 6 місяців до обов’язкового пенсійного віку, починаючи з 1 липня 2016 року для чоловіків та 1 січня 2021 року для жінок, поки в обох випадках цей вік не досягне 62 років;
— раціоналізація та консолідація програм соціальної допомоги включно з допомогою по народженню дитини, через перевірку матеріального стану, приведення субсидій на комунальні послуги у відповідність до цін на природний газ, які домінують на міжнародному ринку.
До кінця червня 2016 року повинні завершитися перевірки отримувачів пенсій та соціальної допомоги;
— оптимізація (а простими словами, закриття) мережі шкільних закладів, адресної допомоги учням та студентам за результатами перевірки матеріального стану;
— скорочення кількості лікарняних ліжок на 12,5 %, а медичного персоналу – на 10 %.
Для галузі енергетики та житлово-комунального господарства зазначений лист теж містить деякі цікавинки, які нерозривно пов’язані з соціальною сферою. Підвищення цін на газ та опалення до рівня собівартості супроводжуватиметься збільшенням соціальної допомоги з вдосконаленням механізмів її адресного надання для підтримки уразливих домогосподарств.
Ця реформа, запланована на травень 2016 року, вказує на те, що черговий етап підвищення тарифів на природний газ та тепло відбудеться наприкінці березня прийняттям відповідних рішень НКРЕКП, які наберуть чинності з квітня (так само, як і в 2015 році). Причому, найбільш суттєвим, на переконання автора, буде подорожчання теплової енергії, оскільки очікується різке здорожчання вартості сировини, а саме природного газу, який відпускається для цих потреб.
На сьогодні ця вартість встановлена на рівні 2994,30 грн за 1000 м3 з урахуванням ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для суб`єктів господарювання усіх форм власності, який справляється в розмірі 2 %, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом.
Формально, за балансом природного газу, на потреби ТКЕ використовується природний газ національного видобутку «Укргазвидобування», який сьогодні викуповується НАКом за ціною, що не перевищує 1477 грн (без ПДВ, зборів та надбавок) за 1000 куб. м.
У квітні 2016 році «Укргазидобування», зі слів керівника підприємства Олега Прохорова, розраховує, що ціна на газ, який вони видобувають, збільшиться як мінімум у 1,5 рази до 2 475 гривень.
Зважаючи на цей ціновий орієнтир, із урахуванням додаткових зборів, платежів, надбавок та ПДВ, а також виручки НАК «Нафтогазу» від проведення посередницької операції, очікуваною є вартість природного газу для ТКЕ на рівні, близькому до 4 тис. грн.
У свою чергу зростання вартості на приблизних 30 % матиме аналогічний наслідок і на зростання тарифу на теплову енергію.
Повернімося до листа України на адресу МВФ. У ньому йдеться, що збільшення цін на газ та теплову енергію для покриття рівня витрат, основаного на імпортному паритеті, зокрема, заплановано забезпечити в роздрібному тарифі для Рівня 1 (споживання менше 1200 куб. м для домогосподарств, які використовують газ для опалення в опалювальний період); досягнення 75 % для покриття рівня витрат та імпортного паритету та в тарифі для Рівня 2 (понад 1200 куб. м) покриття 100 % витрат до 1 квітня 2016 року. Тариф Рівня 2 підлягатиме щоквартальному уточненню з урахування ціни імпортного паритету та курсу. Єдиний тариф на природний газ із покриттям 100 % імпортного паритету заплановано на 1 квітня 2017 року. До цього часу Україна бере на себе зобов’язання не збільшувати обсяг газу, визначеного роздрібними тарифами для Рівня 1 більше, ніж 1200 куб. м для опалювального сезону.
Таким чином, запевнення Арсенія Яценюка про те, що у випадку необхідності цей обсяг буде переглянуто в бік збільшення, зроблені в листопаді 2015 року, м’яко кажучи, не відповідають дійсності. І, як результат, в українців дійсно було вкладено 200 куб. м газу за пільговою ціною, оскільки опалювальний сезон тривалістю 7 місяців передбачав можливість використання по 200 кубів за тарифом Рівня 1 протягом місяця, що загалом становить 1400 куб. м. На сьогодні і до 1 квітня 2017 року, до ліквідації тарифу Рівня 1, цей обсяг – 1200 куб. метрів.
Крім цього, розрахунковою вартістю природного газу, яка закладалася до державного бюджету на 2016 рік, є вартість у $ 225. Отже, 75 % від цієї суми є $ 168,75 при середньорічному курсі, закладеному в бюджет, в 24,1 грн/долар (свідому упускаємо момент, пов’язаний із тим, що готівковий курс станом на сьогодні наближається та перевищує 26 грн), і тариф за Рівнем 1 становитиме 4060 грн – тобто, буде підвищений із поточних 3600 грн.
Для інформаційної підтримки реформ у травні 2016 року буде створено централізовану систему моніторингу характеристики домогосподарств, що беруть участь у програмах пільг і субсидій на оплату ЖКП, яка міститиме інформацію про кількість отримувачів, дохід та суму субсидій.
Більш детально на цьому питанні ми зупинемося в окремому дослідженні, яке найближчим часом буде оприлюднене, однак наразі хочеться звернути увагу читачів на виділені вище формулювання, а саме те, що перегляд питань виплат соціальної допомоги здійснюватиметься з урахуванням матеріального становища отримувача.
«У 2016 році соціальну сферу чекає досить серйозний аудит усіх виплат, який підвищить ефективність соціальних програм в Україні», — про це в ефірі «5 каналу» наприкінці 2015 року заявив Міністр соціальної політики України Павло Розенко.
В унісон з Міністром соціальної політики висловилася й Міністр фінансів України Наталя Яресько: «У будь-якій сім'ї, фірмі або державі, коли стикаються з обмеженістю ресурсу, то допомагають найбільш нужденним. У нас же існує багато соціальних програм, які зовсім не враховують добробут громадян. Це неправильно, ми будемо відходити від цього».
«Міністерство фінансів буде проводити перевірку права на отримання соціальної допомоги для виявлення «мертвих душ» та невідповідності критеріям отримання такої допомоги. Усунення виявлених зловживань дозволить нормалізувати систему соціального захисту населення і, водночас, зменшити витрати з держбюджету на 5 млрд грн», – заявила Яресько.
24 грудня 2015 року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VІІІ (далі – Закон). Пунктом 14 Закону внесено зміни до ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», яку доповнено пунктом 10 такого змісту:
«10) центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, на його письмовий запит під час бюджетного процесу з метою проведення верифікації і перевірки достовірності інформації, поданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, пенсій, заробітних плат, інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, та своєчасного і в повному обсязі їх здійснення, надається інформація щодо відкритих на їхнє ім’я рахунків (поточних, кредитних, депозитних тощо), операцій та залишків за ними. У разі нарахування та отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, призначених на сім’ю або домогосподарство, інформація надається щодо кожного з членів сім’ї або домогосподарства».
Внесені зміни, крім самого факту отримання, несуть ризики й тому, яку саме інформацію можуть отримати уповноважені органи міністерства фінансів України.
До такої інформації, зокрема, віднесено не тільки відомості про наявність чи відсутність рахунків, їх стан (відкриті/закриті) та вид (поточні, кредитні, депозитні тощо), але й про операції, проведені за цими рахунками, та залишки за ними.
Зважаючи та те, що за останніми даними Міністерства соціальної політики 5,3 млн домогосподарств отримали право на субсидії, фактично Мінфін має можливість отримати для власного використання та перевірки фінансового стану інформацію про понад 15 млн українців, тобто більше, ніж третину населення країни.
Таким чином, створена централізована система моніторингу характеристики домогосподарств є фактичною передумовою декларування в тому числі видатків населення (співставлення з офіційними доходами) та несе ризики не тільки скасування раніше наданих соціальних пільг, а й примушування до оподаткування неофіційних доходів.
На завершення першого в цьому році аналітичного тижневика хочеться зупинитися на питанні цікавинок у законодавчих ініціативах Кабінету міністрів, які вносилися в Раду під час свят.
Так, не маючи більш пріоритетних нормативних актів, виконуючи план нормотворчості, Кабмін ініціював перед народними депутатами України прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо регулювання та легалізації зайнятості домашніх працівників». Він передбачає доповнення Кодексу законів про працю України статтею 7¹, якою визначає, що домашня праця, спрямована на обслуговування домашнього господарства (сім’ї) – робота, що виконується особою віком від 16 років на підставі трудового договору більше, ніж 80 годин на місяць.
Письмова форма трудового договору є обов’язковою та може містити для домашнього працівника віком від 18 років вимогу про випробувальний строк тривалістю не більше, ніж місяць, та може бути розірваним у будь-який час за домовленістю сторін за умови попередження про це не менше, як за два тижні.
При цьому гарантії щодо зайнятості, часу відпочинку, оплати праці, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.
З одного боку, нормативне врегулювання будь-якої сфери суспільних відносин, які пов’язуються з правами людини, у цьому випадку трудових та соціальних прав працівника, – позитивна тенденція.
З другого, безглуздість цього документа випливає принаймні з того, що на розгляді в профільному комітеті парламенту перебуває повністю новий проект трудового кодексу України, який мали ухвалити ще восени, а відповідно, інакше, ніж недоцільним паперотворенням, цю ініціативу назвати не можна.
Стосовно самого регулювання, в тих економічних умовах, в яких сьогодні перебуває Україна, говорити про дотримання визначених проектом правил на практиці може виключно утопіст.
Зрозумілим наслідком офіційних трудових відносин для працівника та роботодавця стануть додаткові витрати, пов’язані зі сплатою обов’язкових відрахувань. Чи підуть на це роботодавці? Ні. Працівники? Ні.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що, за оцінками Держстату, загальна кількість працівників, які надають побутові та персональні послуги в сім’ях, становить близько 162 тис. осіб.
Незважаючи на законодавчу урегульованість, поширення загальнообов’язкового соціального страхування на цю категорію працівників, роботодавці не реєструють та не сплачують за них внески. Відповідно, практично всі вони є неформально зайнятими, тобто соціально незахищеними.
За попередніми даними Державної фіскальної служби, на сьогодні близько 7,5 тис. осіб сплачують за себе соціальні та пенсійні внески.
Враховуючи незацікавленість роботодавця, який наймає в свою сім’ю домашніх працівників, у сплаті соціальних внесків та податків за такого працівника єдиним дієвим механізмом легалізації зайнятості цієї категорії працівників є їхня добровільна участь у загальнообов’язковому соціальному та пенсійному страхуванні.
Таким чином, пропонуються до внесення зміни і до статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а саме внесення домашніх працівників до переліку платників єдиного внеску, який може вносити його самостійно.
Причому і ця норма не допоможе у вирішенні проблеми соціального захисту працівників цієї категорії, оскільки передбачаються зміни, які зобов’язують домашніх працівників подавати разом із заявою копію укладеного трудового договору, що ставить питання сплати ЄВ у залежність від волі роботодавців, які в переважній більшості на це не погодяться.
Ще одним проявом корисності діяльності органів виконавчої влади, на якому ми зупинемося максимально стисло, є ситуація на ринку пального в Україні.
Так, 13 січня Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк доручив Міністру енергетики та вугільної промисловості України провести зустріч із Антимонопольним комітетом України та операторами ринку стосовно зменшення вартості пального в зв’язку з падінням цін на нафту та звернувся до АМКУ, аби напрацювати прозору формулу ціноутворення на нафтопродукти.
«Це не адміністративний тиск. Йдеться виключно про економічні передумови зменшення вартості нафтопродуктів на автозаправних станціях. Якщо ціна на нафту на рівні 30 доларів, рахуємо дуже просто: плац, ПДВ, транспорт, акцизи. І таким чином вже сьогодні ми бачимо, що є можливість для певного зменшення цін на нафтопродукти на автозаправних станціях».
Виконуючи доручення очільника Уряду, Міністр енергетики та вугільної промисловості того ж дня провів нараду за участі нафтотрейдерів, на якій домовилися, що ціни на світлі нафтопродукти мають відреагувати на різке падіння нафти протягом наступних двох тижнів, в основному залежно від курсу гривні до долара.
При цьому представники компаній, що постачають бензин та дизельне пальне, наголосили, що аналіз ціни можна буде провести лише по завершенні січня, який завжди характеризується спадом продажів, та після нових поставок імпортних нафтопродуктів. Вони також звернули увагу на структуру ціни бензину, в якій податки та акциз займають більше половини вартості, тому зниження його ціни не може повністю відповідати ціновій тенденції на нафту.
Вже в четвер ціни на нафту Brent знову впали до 12-річного мінімуму 30,19 долара за барель, а ф'ючерси на WTI подорожчали на 0,31 долара – до 30,79 долара.
У свою чергу середня по Україні ціна на бензин марки А-95 у четвер, 14 січня, зросла на 2 копійки і встановлена на рівні 19,54 гривні за літр.
У Вінницькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях літр А-95 подорожчав на 3 копійки та коштує в середньому 19,27 гривні.
Чому має місце така динаміка? Усе просто (і нафтотрейдери про це відкрито повідомили міністру): фактор впливу, з-поміж іншого, це зміна в системі оподаткування та сплати акцизів, які відбулися в поточному році, а також курс гривні.
14 січня котирування гривні до долара на міжбанківському валютному ринку України на відкритті торгів встановилися на рівні 23,85-24.
Національний банк знизив офіційний курс гривні на 14 січня, на 37 копійок – до 23,64 гривні за долар.
Додамо, що станом на сьогодні не на міжбанку, а ПОВ, послугами яких, як правило, за відсутності можливості зробити це на міжбанку, в силу обмежувальних заходів, користуються нафтотрейдери, вартість американського долара впевнено наближається до 26 грн. А отже, розрив між офіційним курсом та офіційним наближається до 10 %.
Таким чином, фактор зниження вартості нафти на ф’ючерсних ринках (контракти на лютий-березень 2016 року) вдало коригуються та вирівнюються фактичним знеціненням гривні.
Черговий популізм у конкретному питанні відображає загальну тенденцію української економіки, за якої спад вартості сировини на міжнародних ринках не відображається на внутрішніх цінах, які формуються в гривні, що впевнено девальвує.