Обвал цін на нафтопродукти викликав справедливе обурення українських споживачів щодо вартості палива на вітчизняних АЗС. Адже, якщо у нас ринкова економіка, то фактор здешевлення сировини повинен дзеркально відбитися і на ціні бензину. На гребені хвилі претензій нещодавно заворушилося і Міненерговугілля, керівник якого Володимир Демчишин пообіцяв вирішити проблему з нафтотрейдерами. Але, виходячи з нових обставин, навряд чи громадяни отримають порівняно дешеве паливо, так як вирішувати проблему треба було в минулому році.Саме починаючи з другої половини і до кінця 2015-го року, були всі об'єктивні передумови для зниження ціни палива в Україні. Я свідомо роблю акцент на другій половині року, оскільки в період з січня по червень нафтопродукти в світі дещо коливалися в ціні, а гривня в цей час значно девальвувала, що не давало можливості зробити паливо дешевшим для споживання. Арифметика тут вельми нескладна.
Якщо в червні середня ціна на нафту становила 60 дол / барель, то, демонструючи безперервне падіння, у грудні досягла рівня 37 дол / барель, тобто знизилася майже на 40%. При цьому за вказаний період гривня знецінилася трохи більше, ніж на 10% (з 21 грн / долар у червні до 25 грн / долар у грудні), якщо враховувати комерційний обмінний курс (хоча майже 20% нафтопродуктів українські підприємства купують за долари за курсом НБУ ). Ніяких додаткових податків або акцизів на нафтопродукти в країні в даний час не вводилося. Можна привести в приклад також інше порівняння.
Спочатку 2015-го самі експортери палива стверджували, що на кордоні тонна бензину А-95 станом на січень коштувала 500 дол. При тодішньому курсі 21 грн / дол літр бензину на АЗС в середньому продавали за 17 гривень. У липні ціна експорту не могла змінитися, оскільки ціна нафти залишилася на рівні січня, власне, як і курс гривні до долара. Однак бензин зазначеної марки в липні коштував чомусь не 17, а 21 грн / літр. Таким чином, хтось непогано набивав собі кишеню, не даючи громадянам відчути переваги ринкової системи. В уряді у всьому звинувачували спекулянтів, але на практиці, замість того, щоб боротися зі спекулянтами, монополістами та іншими недобросовісними учасниками ринку, відповідальні сторони вели себе так, ніби бензин робиться не з нафти, і її здешевлення ніяк не впливає на дорожнечу заправки українських автомобілів .
Але все це було в минулому році, і отримати паливо хоча б на пару гривень дешевше - можливість минулого часу. З 1-го січня 2016-го Кабмін ввів акциз на продаж нафтопродуктів, який складає 13%. Отримані від збору кошти (планується зібрати 3,2 млрд. грн) Мінфін направить в спецфонд для ремонту доріг. Тобто дешева нафта повинна якщо не полегшити ціновий тягар на кишені українців, то, принаймні, поліпшити якість шляхів пересування.
Нарешті, важливо відзначити і тенденцію до повільної, але впевненої девальвації національної валюти. За теперішніх обставин бажане зниження цін на нафтопродукти може бути наслідком хіба що подальшого обвалу світового ринку нафти. Але не варто забувати, що критичне падіння ціни на чорне золото у світі неминуче потягне за собою і зниження цін на інші товари, в числі яких і традиційна експортна продукція вітчизняної економіки - метал, руда, зерно, продовольство тощо. У свою чергу, це потягне за собою скорочення валютної виручки від експорту, а значить гривня буде подешевіє ще більше. Словом, стовідсоткової економічної вигоди від світового падіння цін на нафту Україна не отримає.