ГоловнаПолітика

Андрій Магера: «Кожен президент хотів мати якщо не вплив, то принаймні розуміння своєї позиції з боку ЦВК»

Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера - один із тих, чий термін повноважень закінчився ще два роки тому. Запевняє, що з дня на день чекав оновлення складу ЦВК. Однак, лише на початку червня цього року відповідне подання Президента поступило в парламент. Та серед кандидатур, які потрапили в остаточний список, Магери не було. Попри те, що фракція "Народного фронту" пропонувала його в ЦВК.

В кулуарах парламенту припускали, що це пов'язано чи то з конфліктом Магери і Руслана Князевича ще з часів роботи останнього в Центрвиборчкомі, чи то з нібито підігруванням Магери представнику "Укропу" Геннадію Корбану під час виборів в Чернігові минулого року, після чого заступник голови ЦВК потрапив в немилість до Адміністрації Президента. І першу, і другу версію Магера заперечує. Та вважає, що хтось із близького оточення Петра Порошенка підставив главу держави.

"Та людина, яка готувала проект подання (членів ЦВК – ред.), підставила Президента в силу того, що документи Венеціанської комісії, зокрема Кодекс з належної практики з виборчих питань, чітко передбачає, що центральний виборчий орган повинен формуватися з урахуванням пропорційного представництва, якщо не парламентських політичних сил, то хоча б тих, які подолали певний виборчий бар’єр – 2-3%. Таким чином, не обов’язково враховувати пропозиції шести парламентських фракцій. До формування комісії могла бути залучена «Свобода», «Громадянська позиція» Гриценка чи інші політсили, що на виборах подолали цей бар’єр", - зауважує він.

Магера вважає, що питання про призначення 12 членів ЦВК парламент відкладе щонайменше до 6 вересня - початку нової сесії. І все таки не виключає можливості появи свого прізвища в складі оновленого Центрвиборчкому.

Чи зможе нова ЦВК відстояти свою автономність, чому не варто залучати іноземців до її формування та хто з чотирьох президентів України найбільше впливав на Центрвиборчком, - в інтерв'ю LB.ua з Андрієм Магерою.

Фото: Макс Требухов

«Одна з причин відстрочення оновлення складу ЦВК – вибори у семи округах»

В.М.: Питання оновлення ЦВК знову «зависло» в парламенті. Чим відрізняється нинішній процес зміни складу комісії від попередніх?

Мені нагадує цей процес приказку, котру використовують, коли студент в останню ніч перед іспитом намагається вивчити те, чого не довчив раніше: "якщо не наївся, то вже й не налижешся". Тобто якщо за два роки не спромоглись змінити склад Центрвиборчкому, то досить дивним виглядає спроба зробити це за пару тижнів.

Не берусь робити певних прогнозів. Очевидно, що зміна ЦВК буде актуальною після 6 вересня – з початком нової сесії парламенту.

Одна з причин відстрочення оновлення складу ЦВК – вибори у семи округах

В.М.: Щоб не переривати процес підготовки до виборів?

Так. Поточна сесія Верховної Ради закінчується 16 липня. А 17 липня – день голосування у семи одномандатних округах. Більше того, виборчий процес закінчується не днем голосування, а встановленням результатів виборів, після закінчення усіх судових проваджень.

Очевидно, у Верховній Раді немає голосів для призначення нових членів ЦВК. А без політичного компромісу дуже небезпечно виносити в зал парламенту це питання, оскільки, як правильно зауважує Андрій Парубій, може виникнути ситуація, коли 12-х членів ЦВК звільнять, а нових не призначать. Це загрожує зривом виборчого процесу в семи округах.

В.М.: Наскільки заполітизований процес оновлення ЦВК, у порівнянні з попередніми доборами членів комісії?

Я гадаю, та людина, яка запропонувала Президенту подібний проект (подання кандидатур в члени ЦВК – ред.), серйозно його підставила.

С.К.: Ви вважаєте, що Президент не самостійно сформував список кандидатів в члени ЦВК?

Яка би критика в сторону Президента не звучала, але ми розуміємо, що він – розумна людина. Проте будь-який Президент повністю охопити всі напрямки своїх обов’язків не може.

С.К.: У нього звичка все контролювати. Тож я не вірю, що він міг обійти своєю увагою ініціативу зміни ЦВК… Від кого, за вашою версією, вийшла подібна ідея? Від Ложкіна, Ковальчука?

Я не знаю. Очевидно, від людини, котра користується довірою Президента.

С. К.: Не знаєте чи не хочете говорити?

Фото: Макс Требухов

Не знаю… Мене ніхто не посвячує в подібні питання. А на Банковій я не був вже дуже давно…

С.К.: Тоді чому ви вважаєте, що Президента хочуть підставити?

Та людина, яка готувала проект подання (членів ЦВК – ред.), підставила Президента в силу того, що документи Венеціанської комісії, зокрема Кодекс з належної практики з виборчих питань, чітко передбачає, що центральний виборчий орган повинен формуватися з урахуванням пропорційного представництва, якщо не парламентських політичних сил, то хоча б тих, які подолали певний виборчий бар’єр (2-3%). Таким чином, не обов’язково враховувати пропозиції лише шести парламентських фракцій. До формування комісії могла бути залучена «Свобода», «Громадянська позиція» Гриценка чи інші політсили, що на виборах подолали цей бар’єр.

А під час формування списку оновленого складу Центрвиборчкому принцип пропорційності не був дотриманий. Із шести парламентських фракцій не враховані пропозиції трьох: «Батьківщини», Радикальної партії і Опозиційного блоку. Можна по-різному ставитися до цих політичних сил (зрештою, це справа самих виборців), але принцип збалансованості складу ЦВК повинен бути дотриманий.

Не кажу вже й про те, що із трьох поданих «Народним фронтом» кандидатур до Центрвиборчкому є лише одна.

В.М.: Але ж законодавство наділяє Президента правом враховувати пропозиції політичних сил під час формування ЦВК, а не обов’язком.

Згідно з п. 21 ст. 85 Конституції України, подання до Верховної Ради щодо звільнення і призначення членів ЦВК вносить Президент України. Проте Президент виконує свої обов’язки не лише на основі Конституції, але і на основі Закону «Про ЦВК», 6 стаття якого вказує на те, що в поданні Президента "враховуються пропозиції депутатських фракцій і груп".

С.К.: Фактично відсутність в законодавстві чітко встановленого обов’язку щодо врахування чи не врахування пропозицій фракцій дає Президенту привілеї для суб’єктивного вибору щодо членів ЦВК. І Порошенко цим скористався.

Я вважаю, що подання повинно враховувати документи Венеціанської комісії. Вони, певною мірою, мають рекомендаційний характер. Однак, для такої держави, як Україна, яка є державою молодої демократії, я вважаю, мають обов’язковий характер. І повинні враховуватися вищими інститутами влади. Зокрема, в частині формування ЦВК.

І на мою думку, Президент би прийняв сильне рішення, якби оголосив широку публічну дискусію з приводу добору членів ЦВК за участю всіх парламентських сил і громадських організацій.

Фото: Макс Требухов

С.К.: Як ви уявляєте собі такий процес відбору членів ЦВК?

Має бути певна публічна площадка, де відбуватиметься повне всебічне обговорення кандидатур до складу ЦВК. І з урахуванням результатів обговорення Президент матиме можливість підготувати уточнене подання, внести його до Верховної Ради. Якщо буде консенсус між парламентськими силами, то навіть по 300 голосів за кожну кандидатуру до складу ЦВК знайдеться.

С.К.: Центрвиборчком – вузькоспеціалізований орган, формування якого потребує професійного підходу. Хіба підбір його членів за участі політиків і громадськості не знівелює його значення? Так можна дійти і до пошуків членів ЦВК в Facebook…

Ми взагалі можемо нічого не обговорювати і формувати ЦВК за прикладом Республіки Білорусь. Там всі – професіонали і проводять найкращі вибори в світі. В лапках.

«Поки що питання мого потрапляння в новий склад ЦВК залишається відкритим»

С.К.: Серед депутатів поширюється інформація, що ви не потрапили в президентський список кандидатів в члени ЦВК нібито через неприязні у минулому відносини з Русланом Князевичем, що нині виступає в ролі юриста Банкової, тож очевидно має вплив в Адміністрації Президента. Які у вас відносини з Князевичем?

В мене немає ніяких відносин з ним. Ні хороших, ні поганих. Ми не перетинаємось в роботі жодним чином…

Більше того, я ніколи не був партнером Князевича в будь-яких бізнесових чи особистих питаннях. Тож не знаю, який у мене може бути з ним конфлікт. Можливо в нього є якийсь конфлікт зі мною. Не знаю…

В.М.: З часів спільної роботи в ЦВК у вас виникали з ним конфлікти?

Ні. Він перестав працювати в ЦВК в кінці 2005 – на початку 2006 року, коли балотувався до Верховної Ради по списку «Нашої України». З тих пір ми досить рідко перетиналися. А останнім часом взагалі не перетиналися.

С.К.: Якщо ви як заступник голови ЦВК не перетинаєтесь з головою парламентського комітету з правової політики, то це свідчить лише про ваші взаємні неприязні відносини.

Якщо голова парламентського комітету вважав би за необхідне запросити мене на засідання комітету, я би прийшов. Такого запрошення ніколи не отримував. А напрошуватися я не буду.

Фото: Макс Требухов

В.М.: Ще одна версія, чому ви не потрапили в список кандидатів в ЦВК від Президента, полягає в тому, що ви нібито підігрували Геннадію Корбану під час виборів в Чернігові минулого року. А він, як відомо, був конкурентом близького до Порошенка Сергія Березенка.

Я цю казку також чув і в різних інтерпретаціях… Як на мене, автору такої версії притаманне посттоталітарне мислення. Мовляв, якщо ти – не з нами, то обов'язково мусиш бути проти нас.

Вибори в Чернігові минулого року були досить «брудними». З двох основних кандидатів: Геннадія Корбана і Сергія Березенка переміг останній. І протокол про визнання результатів цих виборів п’ятеро членів ЦВК підписали з окремою думкою…

В.М.: Ви – в їхньому числі.

Так. В моїй окремій думці було написано, що в окрузі в Чернігові, в тому числі з уцрахуванням повідомлень ЗМІ, мали місце певні протиправні дії щодо підкупу виборців, як грошима, так і продуктовими наборами. От вам і відповідь на запитання: чи може людина, яка працює на Корбана, писати окрему думку такого змісту. Більше того, я з ним особисто взагалі не знайомий.

В.М.: Згодом під час обшуків у Корбана знайшли так звану «чорну бухгалтерію», в якій ішлося в тому числі і про фінансування ЦВК за кошти УКРОПу.

ЦВК – це 250 людей.

С.К.: Думаю, не випадково саме у Корбана знайшли такі документи.

Важко сказати, звідки вони з’явилися, і чому саме такого змісту... Але дуже добре, що такі речі виявляються. Той, хто фінансує певні проекти, має мати повну картину, на що тратяться кошти.

С.К.: Ви натякаєте, що Корбан міг витрачати партійні кошти на ЦВК без відома Коломойського?

Я не хотів би цього стверджувати, але будь-яку версію можна перевірити.

В.М.: Якщо знову повернутись до теми оновлення ЦВК… Чому ви так неугодні Петру Порошенку, що, знаючи вас довгі роки, він не вписав вас в остаточний список?

Це – воля Президента. І він, і парламент, призначивши членів комісії (за списком, поданим в парламент – ред.), візьмуть на себе відповідальність за роботу ЦВК.

Фото: Макс Требухов

Конституцією визначені органи, які відповідають за призначення членів ЦВК. Тож вже не можна буде показувати пальцем на когось…

Якщо сьогодні сформувати незбалансований склад ЦВК, може вийти ситуація, що через рік-два, у випадку проведення позачергових парламентських виборів, нові політичні сили, які зайдуть у Верховну Раду, ставитимуть питання про те, що ЦВК не представляє їх. І мені дуже шкода тих колег, які попадуть в новий склад ЦВК, та стануть заручниками цієї політичної гри.

С.К.: Нагадує 2007 рік, коли після дострокових виборів був змінений склад ЦВК, хоча попередній пропрацював два роки.

Так, але не можна дивитись на такий короткий період: рік чи два. Законодавство передбачає, що члени ЦВК призначаються на сім років. І жодні політичні процеси не повинні на це впливати.

Я працюю в ЦВК 12 з половиною років. Призначався тричі: перший раз – на 6 років, пропрацював 11 місяців, другий раз – на 7 років, працював 2 з половиною роки, і останній – на сім років, працюю вже дев’ять. Все одно не використав весь ліміт (сміється – ред.).

В.М.: Ви ще сподіваєтесь на те, що потрапите до оновленого складу ЦВК?

Не варто нічого виключати. Поки це питання залишається відкритим. Однак, я чи не найбільше зацікавлений, щоб це питання вже було вирішено.

В.М.: «Народний фронт» обіцяє відстояти вашу кандидатуру?

Максим Бурбак (голова фракції «Народного фронту» - ред.) під час розмови підтвердив, що позиція фракції залишається незмінною. Вони подали три кандидатури (Ганни Онищенко, Леонтія Шипілова і Андрія Магери – ред.), і мають намір відстоювати їх.

С.К.: А Бурбак – це найвищий рівень вашої комунікації з керівниками «Народного фронту»? З Яценюком чи Турчиновим не спілкувались з цього приводу?

Фото: Макс Требухов

Ні, з Арсенієм Яценюком на цю тему не спілкувався. Я вважаю, що Максим Бурбак – це людина, на слова якої можна посилатись.

С.К.: Виходячи зі списку поданих президентом кандидатур до ЦВК, чи можна говорити, що він має намір сформувати комісію так би мовити «під себе»?

Не кривлячи душею, скажу, що кожен президент України хотів мати, якщо не вплив, то принаймні розуміння своєї позиції з боку ЦВК.

С.К.: Якщо аналізувати політичний розклад в країні, то у Президента сьогодні – золота акція: найбільша фракція парламенту, «свій» прем’єр, «своя» більшість у Вищій Раді юстиції, що формує судовий корпус, «своя» ГПУ. Навряд чи у ЦВК є можливість відстояти свою автономність.

Залежить від того, скільки у складі ЦВК буде людей, котрі зможуть зберігати свою позицію і обгрунтовувати її.

В.М.: У поданому Президентом списку ви бачите таких людей?

Скажу відверто, половину людей, які запропоновані Президентом, я особисто не знаю. Попри те, що 12 з половиною років професійно займаюсь виборчою тематикою.

Але для прикладу, можу назвати Євгена Радченка (поданий фракцією «Самопоміч» - ред.). Він має величезний досвід з виборчих питань. Свого часу навіть був членом виборчої комісії Киргизстану, коли іноземці мали право входити туди, після революції 2010 року. Він має досить незалежну позицію, і я не заздрю тим, хто спробує на нього тиснути.

С.К.: Чи вважаєте ви доречною практику залучення іноземців до формування ЦВК в Україні за аналогією, наприклад, з Кабміном?

Це б не вирішило питання незалежності ЦВК. Лише створило б проблему у взаємодії із секретаріатом, з окружними виборчими комісіями тощо. Вже навіть не кажу про мовний бар'єр… Членам ЦВК треба бездоганно знати специфіку виборів в Україні, виборче законодавство.

Крім цього, я б не хотів, щоб Україну розглядали як «бананову республіку». У нас – дуже розумна нація. І демонструвати те, що ми не можемо організувати виборчий процес, думаю, не варто.

«Не розумію, чому бояться прямо сказати: «Ми не хочемо бачити в складі ЦВК Охендовського, чи Усенко-Чорну, чи Магеру». А вигадують міф про повне оновлення складу ЦВК...»

В.М.: Олексій Кошель, голова Комітету виборців України, вважає, що більшість із кандидатів в члени ЦВК за фаховими характеристиками слабші, ніж нинішні. Тож майбутній склад може бути гіршим. Погоджуєтесь?

Фото: Макс Требухов

Мені важко про це говорити, бо я не знаю професійний рівень багатьох поданих Президентом кандидатів в члени ЦВК. Можливо вони кращі, можливо гірші… Цього ніхто не знає, це може показати лише час. Однак, однозначно можна стверджувати, що більшість цих людей не мають практичного досвіду в організації і проведенні виборчого процесу.

Я не знаю нікого з них, хто б працював, наприклад, в окружних виборчих комісіях... Можливо хтось займався певною науковою діяльність. Це – добре. Але в роботі ЦВК є чимало практичних аспектів. І треба дуже добре знати практику роботи комісії, правову позицію судів, міжнародні стандарти в частині проведення виборів, висновки місії спостереження ОБСЕ тощо. Цей багаж знань важливий для того, щоб запобігти подібним помилкам.

Якщо вони (майбутні нові члени ЦВК – ред.) все це вивчать і здатні будуть виконувати свої обов’язки на високому рівні, то не бачу жодних проблем.

В.М.: Офіційно відсутність вас у списку майбутніх членів ЦВК керівництво фракції БПП пояснює вимогою суспільства щодо оновлення «одіозного» складу комісії. Неофіційно – натякають на пана Охендовського, якого як представника регіоналів Президент нібито не може знову пропонувати в Центрвиборчком.

Я не розумію, чому бояться прямо сказати: «Ми не хочемо бачити в складі ЦВК Охендовського, чи Усенко-Чорну, чи Магеру». А вигадують міф про повне оновлення складу ЦВК...

С.К.: Як ви оцінюєте комунікацію пана Охендовського з Президентом? Очевидно, якби були проблеми, то ЦВК в нинішньому складі не працювала би два роки понад термін повноважень, Охендовський не отримав би орден і так далі.

Фото: Макс Требухов

Не знаю, який рівень комунікації у Михайла Охендовського з Адміністрацією Президента, і з ким саме він спілкується. З ним на цю тему я не говорив.

С.К.: Працюючи стільки років в комісії, жодного разу не спілкувались з ним відверто, наскільки якісна комунікація ЦВК з Банковою?

Мені це не цікаво.

С.К.: А ви особисто не задавались питанням, чому новообраний Президент не змінює склад ЦВК два роки?

Я очікував з дня на день прийняття рішення щодо зміни членів ЦВК. Цього не сталося в червні-липні 2014 року, тому що відбувались позачергові вибори Президента. У вересні того ж року були «запущені» вибори парламенту. Але чому ЦВК не змінили після завершення виборів до Верховної Ради, - питання відкрите. Відповіді на нього я не маю.

В.М.: ЦВК у нинішньому підвішеному стані, напевно, - вигідна ситуація для учасників виборчого процесу у семи округах, котрі можуть маніпулювати на цій темі або навіть застосовувати методи тиску на окремих членів комісії.

З одного боку, ви маєте рацію, але з іншого – член ЦВК, якому немає чого втрачати, може мати надзвичайно незалежну позицію. Він точно знає, що його все одно не призначать в новий склад Центрвиборчкому. То для чого йому вислужуватись перед кимось?!

«Самому цікаво, чи справді існувала «амбарна» книга, на що йшли кошти, і чи бува не на підкуп суддів Вищого адмінсуду»

В.М.: Виклики на допит в Національне антикорупційне бюро з приводу так званої «амбарної» книги можна розцінювати як тиск на керівництво ЦВК, в тому числі на вас особисто?

Можу говорити лише про себе. Для мене це (виклики на допит – ред.) жодного значення не має.

Якщо будуть зафіксовані порушення під час виборів 17 липня, писатиму окрему думку. Не буде порушень – підпишу протокол (про результати виборів – ред.) без зауважень. І це жодним чином не залежить: буде чи не буде моя кандидатура в новому складі ЦВК.

Якщо піду з комісії, хочу це зробити з незаплямованою репутацією.

До речі, стосовно розслідування так званої «амбарної» книги, то нещодавно читав цікавий блог Андрія Портнова (про його політичні погляди промовчу, але він – висококваліфікований юрист). Розслідування проводиться стосовно подій 2007-2012 років за ч.4 ст. 369 Кримінального кодексу (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі – ред.).

Ця стаття Кримінального кодексу викладена в редакції 2014 року. Виникає питання: як застосовуватимуть Кримінальний кодекс в часі, якщо Конституція (в статті 58) забороняє зворотню дію закону в часі?

В.М.: Ви вважаєте випадковою появу «амбарної» книги за кілька днів до направлення в парламент подання Президента про призначення нових членів ЦВК?

Можливо це було не випадково…

Фото: Макс Требухов

В.М.: Так розцінюєте допит вас у так званій «амбарній» справі як спробу тиску?

Хотів би вірити, що це пов’язано з недостатній рівнем професіоналізму тих, хто проводить розслідування. Думаю, пройде час, вони (слідчі НАБУ – ред.) наберуться досвіду, більше вивчать законодавство, заповнять окремі прогалини із університетського курсу теорії права і держави. І можливо менше публічно виступатимуть, а більше займатимуться розслідуванням справи. Принаймні, я щиро їм бажаю професійно рости.

Для мене було дивно отримати повістку на допит стосовно «амбарної» книги. Якщо це спроба натиснути на мою позицію, то це – безперспективно.

С.К.: Ви працювали в ЦВК в тому числі й за часів Віктора Януковича, коли, за даними «амбарної» книги, значні суми коштів перераховували на Центрвиборчком. Ви помічали певні ознаки того, що влада фінансує керівництво, членів чи апарат комісії?

Пригадайте 2012 рік, коли відбувались парламентські вибори. Суди визнавали недійсними голосування жителів цілих районів… Такого жорсткого використання адміністративного ресурсу і таких протирічливих рішень судів я не пам’ятаю ні за часів Кучми, ні Ющенка.

Більше того, Партія регіонів руками адміністративного суду організувала три судові провадження проти мене. Тож було б дивно, якби будь-хто із представників Партії регіонів посвячував мене в свої фінансові питання. Більше того, мені самому цікаво, чи справді існувала ця («амбарна» - ред.) книга, якщо існувала, то на що йшли кошти, і чи бува не на підкуп суддів Вищого адмінсуду…

С.К.: Невже жодного разу за час роботи в ЦВК ви не помічали, що, до прикладу, у когось із членів комісії різко змінилась позиція під час голосування за те чи інше виборче питання?

Як правило, позиція членів ЦВК не змінювалась…

С.К.: Як ви думаєте, Охендовський брав гроші в регіоналів?

Я думаю, це питання коректніше адресувати йому.

С.К.: Ви ж знаєте цю людину чимало років, працювали з ним пліч-о-пліч…

Так, я знаю його з 2000 року. Однак, в мене немає відповіді на це запитання.

С.К.: Якщо припустити, що дані «амбарної» книги відповідають дійсності і що справді здійснювався підкуп членів ЦВК, чи можна зробити висновок, що вибори 2010 року були сфальсифіковані?

Для подібних висновків треба провести дуже серйозне розслідування. Більше того, потрібно дослідити виборчі бюлетені 2010 року. А вони, очевидно, вже знищені. Залежно від рівня виборів, бюлетені зберігаються до п’яти років.

Не відкрию вам велику таємницю, коли скажу, що 99,9 % порушень відбувається на рівні виборчої дільниці. Навіть окружна виборча комісія отримує бюлетені в запакованому вигляді. Тобто щоб змінити волевиявлення виборців, треба їх відкрити. А єдиний легальний спосіб це зробити – провести повторний підрахунок голосів. Знову ж таки, для цього окружній комісії потрібно приймати рішення, шукати підстави і т.д.

Сьогодні жодних прямих правових наслідків відносно виборів 2010 року не може бути. Ця сторінка історії країни вже перегорнута. В 2014 році ми обрали нового Президента і наступили нові правові реалії.

Фото: Макс Требухов

С.К.: У вас були підозри у 2010 році, що вибори значною мірою сфальсифіковані?

Я не виключаю, що штаби окремо взятих політичних сил могли якимось чином стимулювати роботу кандидатів, членів окружних чи дільничних виборчих комісій.

До речі, я був і залишаюся прихильником ідеї, щоб запровадити виборчі сканери. Щоб члени окружних виборчих комісій могли здійснювати підрахунок бюлетенів не вручну, а за допомогою машини, в присутності спостерігачів та журналістів.

С.К.: Якщо говорити про технології фальсифікації виборів, який відсоток голосів виборців можна сфальсифікувати? У 2014-му експерти заявляли про спробу регіоналів сфальсифікувати 800 тисяч бюлетенів.

Я також посилатимусь на експертів, котрі заявляють, що на рівні приблизно 2-3% фальсифікації стають очевидними.

Найчастіше це може відбуватися шляхом неправильного підрахунку голосів виборців на вибочих дільницях, коли її члени на замовлення якогось штабу свідомо псують виборчі бюлетені. Найпоширеніший спосіб – поставити позначку навпроти ще одного кандидата, після чого бюлетень стає недійсним.

«Найбільш коректно відносно ЦВК себе поводили Кучма і Ющенко»

В.М.: Ви працювали у складі ЦВК за часів чотирьох президентів: Кучми, Ющенка, Януковича і Порошенка. Хто з них намагався найбільше впливати на ЦВК і на результати виборів?

Оцінку п’ятому Президенту – Петру Порошенку – поставить історія. Він ще поки продовжує виконувати свої обов’язки… Якщо говорити про його попередників, як на мене, найбільш коректно відносно ЦВК себе поводили Леонід Кучма і Віктор Ющенко.

С.К.: В чому проявлялась некоректність Януковича?

В судових провадженнях стосовно окремих членів ЦВК, в спробах через суди переламати ситуацію по окремо взятих округах. Пам’ятаєте, "маски-шоу" на одному з округів в Вінниці, скандальну ситуацію в Обухові Київської області та ін. Такі порушення є очевидними для міжнародних спостерігачів, для суспільства… Не варто було їх взагалі починати.

В.М.: Тепер ви знаєте, хто був зачинателем судових процесів проти вас у 2012 році?

Можу лише підозрювати, що це був хтось з лідерів Партії регіонів. Хтось, хто мав важелі впливу на суди… Правда, за всього негативного ставлення до Януковича, не думаю, що він спускався до такого рівня, щоб займатися справою стосовно мене.

В.М.: Ви вже вирішили, чим займатиметесь, якщо все ж таки не потрапите до нового складу ЦВК?

В тій ситуації я все ж таки хочу, щоб була перегорнута сторінка остаточно, і було прийнято рішення стосовно оновлення ЦВК. Або я залишаюсь працювати у ЦВК і, можливо, зможу реалізувати певні задуми, або не працюю, і тоді подумаю про свою подальшу долю, про нову сторінку життєвого шляху.

Вікторія МатолаВікторія Матола, журналістка
Соня КошкінаСоня Кошкіна, Шеф-редактор LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram