Все публикацииПолитика

Майдан, Тимошенко і Конституція

Реанімація Конституції 2004 року, як наслідок – перетворення України у парламентсько-президентську республіку. Наступний крок – формування у чинному парламенті нової більшості, яка у свою чергу створить коаліційний уряд. Ось приблизно так виглядає ймовірна формула подолання політичної кризи за версією опозиції.

Точніше виглядала: у вівторок вранці табір опонентів Конституції-2004 поповнила Юлія Тимошенко. Тепер її соратникам по опозиції доведеться визначатися: послухатися свого ув’язненого лідера чи залишитися на попередніх позиціях. Суть яких: повернення до Конституції 2004 року є відновленням законного конституційного ладу, свавільно зміненого Віктором Януковичем завдяки сумнівному рішенню Конституційного суду від 30 вересня 2010 року.

Отож, станом на сьогодні диспозиція головних учасників конституційного процесу виглядає приблизно так.

Олег БазарОлег Базар, Главный редактор LB.ua

План максимум: втягнути опозицію у процес, і Яценюк, Тягнибок та Кличко тижнями та навіть місяцями ходитимуть на Банкову, щоб узгодити з Клюєвим чергові поправки до чергового проекту нової Конституції
Фото: EPA/UPG
План максимум: втягнути опозицію у процес, і Яценюк, Тягнибок та Кличко тижнями та навіть місяцями ходитимуть на Банкову, щоб узгодити з Клюєвим чергові поправки до чергового проекту нової Конституції

Конституція і Янукович

Логіка чинного президента зрозуміла: ділитися владою, з погляду Віктора Януковича, може лише слабак. А таким Віктор Федорович себе не вважає точно.

До того ж, втративши вплив на уряд та можливість самостійно, без погодження з парламентом, призначати Генерального прокурора та голову СБУ, Віктор Янукович різко зменшує власні шанси на переобрання у 2015 році. І створює загрозу для бізнес-проекту «Сім’я» уже зараз.

Тому відновлення чинності Конституції-2004 – останнє, на що погодиться Віктор Янукович. При цьому, він не проти якийсь час імітувати процес – створювати у парламенті і поза ним комісії з конституційної реформи, скликати конституційні асамблеї та проводити «круглі столи» щодо того, яким має бути новий Основний закон. Усе це дасть такий необхідний нині владі перепочинок, час на перегрупування сил. А якщо вдасться втягнути опозицію у процес, і Яценюк, Тягнибок та Кличко тижнями та навіть місяцями ходитимуть на Банкову, щоб узгодити з Клюєвим чергові поправки до чергового проекту нової Конституції – взагалі фантастика. При цьому, на Банковій такий варіант поведінки опозиційних лідерів розглядають більш ніж серйозно.

Розтягнутий у часі процес реформування/написання Конституції – чудовий спосіб зняти напругу й у власній фракції. Станом на минулий тиждень щонайменше 52 «регіонали» були готові проголосувати за повернення до Конституції-2004. Зараз, за версією опозиції, таких уже близько 80 осіб. За словами представників ПР, після розмови з президентом прихильників парламентсько-президентської республіки, навпаки, поменшало. Але керованість фракцією відчутно погіршилася і тривалий «конституційний процес» – саме те, що потрібно зараз.

Конституція і опозиція

До сьогодні офіційна позиція «Батьківщини» та «Удару» була такою: необхідно негайно повернутися до Конституції зразка 2004 року. «Свобода» підтримувала таку вимогу з певними застереженнями: партія Тягнибока розглядає такий крок як тимчасовий тактичний захід, який допоможе подолати політичну кризу. Глобально ж «Свобода» – однозначно за потужну президентську вертикаль влади. Тому не варто дивуватися, якщо партія вирішить жорстко дотримуватися своїх програмних засад: аргументи, які пропонують за це, більш ніж переконливі.

Профіт опозиції від повернення до парламентсько-президентської республіки очевидний. Насамперед, «реєстрова» опозиція отримає квоти у новому уряді та візьме під контроль частину місцевих адміністрацій у своїх «базових» регіонах. Що гарантуватиме: адміністративний ресурс на виборах 2015 року не буде монополізовано одним із кандидатів.— Олег Базар

До того ж, за три роки президентства Віктора Януковича кормова база опозиції зменшилася в рази. І повернення у владу дозволить хоча б частково подолати наслідки вимушеного недоїдання і навіть дещо нагуляти жирок. Для усіх трьох партій опозиції це вкрай важливо у переддень президентських перегонів.

Але, з іншого боку, є позиція Юлії Тимошенко.

Конституція і Тимошенко

У вівторок уранці захисник Юлії Тимошенко зачитав фракції «Батьківщини» у парламенті її листа, в якому лідер партії вимагає: 

– за повернення до Конституції-2004 не голосувати;

– з переговорного процесу з Віктором Януковичем негайно вийти.

Фракція Батьківщини ще не вирішила, як їй реагувати на вимогу лідера
Фото: Макс Левин
Фракція Батьківщини ще не вирішила, як їй реагувати на вимогу лідера

Здавалося б, Юлія Тимошенко мала бути обома руками «за» відновлення Конституції-2004. Зруйнування монополії Віктора Януковича на владу дає українській ув’язненій номер один дуже великі шанси швидко опинитися на свободі і – якщо це не буде частиною глобального компромісу – узяти участь у президентських виборах.

Але Тимошенко керує інша логіка. Юлія Володимирівна, схоже, переконана: у ситуації, що склалася, вона може не просто вийти на свободу, а й стати президентом із об’ємом повноважень, прописаних у нинішній Конституції.— Олег Базар

Навряд чи ми дізнаємося, чи до таких висновків Тимошенко прийшла сама, чи отримала певні сигнали (запевнення) ззовні. Деякі з її соратників упевнені: ззовні – це не про Захід. Позафракційний Віктор Балога без зайвої дипломатії уточнює: реалізується певний російський сценарій…

До слова, Юлія Тимошенко у ставленні до конституційної реформи послідовна: сценарій скасування Конституції-2004, реалізований командою Віктора Януковича у 2010 році, розроблений саме під її президентство й у її штабі…

Як би не було, доводиться констатувати: сьогодні Юлія Тимошенко, фактично, протиставила себе позиції Майдану.

Нагадаю, місяць тому лідери опозиції разом з іншими лідерами народного об’єднання «Майдан» підписали програмний маніфест Майдану, який зачитав з трибуни найближчий соратник Юлії Володимирівни Олександр Турчинов. У якому, зокрема, є такі слова: «необхідно тимчасово повернутися до редакції Конституції 2004 року, яка була нелегітимно скасована, а президент внаслідок цього незаконно і неконституційно отримав додаткові конституційні повноваження». 

Фракція «Батьківщини» поки що не визначилася остаточно, як їй реагувати на вимогу лідера партії. Позиції депутатів, яких вдалося опитати сьогодні, різняться кардинально – від безумовної підтримки позиції Тимошенко до «вона нічого не розуміє».

У будь-якому випадку, ухвалюючи рішення щодо долі Конституції-2004, «Батьківщина», як і «Удар» та «Свобода», змушена буде зважати на позицію Майдану. Який, окрім всього іншого, виконує сьогодні функцію народного контролю щодо «реєстрових».

Конституція і Майдан

Чи потрібна Конституція-2004 Майдану? Зрозуміло, плебісциту серед активістів Майдану ніхто не проводив, а ті соціологічні опитування, які проведені серед учасників акцій протесту, не дають чіткої картини щодо їхніх прагнень та цілей. Однак візьму на себе сміливість стверджувати, що у людей, які стоять на Майдані, є відчуття, що вони – це революція.

У людей, які стоять на Майдані, є відчуття, що революція - це вони
Фото: EPA/UPG
У людей, які стоять на Майдані, є відчуття, що революція - це вони

Революція, як стверджує улюблена усіма «Вікіпедія», – це «фундаментальна структурна зміна існуючої природної, соціальної, політичної чи економічної системи». Ані відставка Азарова, ані скасування законів 16 січня, ані навіть ймовірне призначення прем’єром Арсенія Яценюка чи Петра Порошенка фундаментальною структурною зміною не є. А от зміна державного устрою з президентської республіки на парламентсько-президентську – так, це очевидна фундаментальна структурна зміна політичної системи.

Тому Майдан навряд чи погодиться з Віктором Януковичем та Юлією Тимошенко. Щоб не казали зі сцени формальні його лідери.

Тим більше, що формальним лідерам протесту все важче знаходити спільну мову з Майданом.

***

Чи вдовольниться Майдан відновленням чинності Конституції 2004 року? Чи, кажучи словами чільних представників Партії регіонів, «якщо парламент ухвалить рішення про повернення до парламентсько-президентської республіки, люди на Майдані розійдуться чи ні?». Відповідь однозначна: ні, не розійдуться.

Конституція-2004 – це компроміс. Компроміс, який певним чином консервує наші системні проблеми. Грубо кажучи, Конституція-2004 не дозволить покарати ані суддів, які десятками відправляли невинних людей у СІЗО, ані керівників МВС, які віддавали накази «Беркуту». Ані – ймовірно – самих садистів у формі. Що, безумовно, стане дуже серйозним фактором для розчарування.

Проте Конституція-2004 зводить ризики кривавих сценаріїв до мінімуму. І це переважує усі можливі аргументи проти. Навіть позицію двох найвпливовіших політиків країни.

Олег БазарОлег Базар, Главный редактор LB.ua