Минуло трохи більше року, як Емануель Макрон став президентом Франції. Він активно просуває нову трудову реформу у державі. Які інші сфери будуть реформованими відповідно до його стратегії?
Еммануель Макрон запропонував шість основних соціальних реформ запланованих на перші 18 місяців свого п'ятиріччя.
Перша реформа стосується трудового законодавства і була завершена у вересні 2017 р. Повністю вступила в силу у січні 2018 р. Вона націлена на зменшення безробіття, професійну підготовка для забезпечення більшого захисту працівників після надання більшої свободи компаніям.
Все це було запущено ще восени 2017 року і зібрано в закон про кар'єрні зростання, який був представлений в Раді Міністрів 25 квітня 2018 року.
Також заплановано відновлення пенсійної системи. Звісно, при умові якщо розпочнуться консультації, адже уряд хоче дати собі певний час на роздуми. Еммануель Макрон заявив, що реформа має бути завершена до літа 2019 року.
Чи населення усе ще підтримує його партію "Еn Marche", яка виграла на парламентських виборах 2017 року та план реформ президента на наступні роки? Чи існує у Франції таке собі розчарування від Макрона?
Взагалі, для мене особисто Макрон – це чудовий приклад такого собі стартапу та стратегії Франсуа Олланда. Адже ще декілька років тому про Макрона ніхто не знав, він виник з нізвідки. Олланд прекрасно розумів, що ще один президентський термін йому не світить, ось він і обрав оптимальний варіант свого наступника - щоб обійти головного суперника Франсуа Фійона. Тому, коли люди обирали між Лє Пен та Макроном, усе було дуже просто, вибір майже не стояв.
Згідно з останнім опитуванням соціологічної компанії Odoxam, президент Еммануель Макрон заробив непогані рейтинги за останні місяці весни. Для 45% французів Еммануель Макрон - "хороший президент". Громадяни Франції знають про необхідність реформ, вони також знають, що це буде важко зробити, але реформи будуть здійснюватися за участю громадянського суспільства, як це завжди і було у Франції.
Чи змінився рівень підтримки крайньо правих та націоналістичних партій у Франції,з урахуванням популярності Лє Пен та Національного фронту на останніх виборах?
Імідж голови Національного фронту Марі Лє Пен (Marine Le Pen) погіршився з часів минулорічної президентської кампанії серед французів і навіть серед її прихильників, які вже не вірять, що партія прийде до влади в майбутньому. Близько 70% французів є "абсолютно незгодні" з ідеями Національного Фронту.
Яка ситуація з екс-президентом Франції Ніколя Саркозі? Наскільки серйозними є обвинувачення проти нього?
Ніколя Саркозі все ще дуже популярний у Франції. Він ніколи не відходив далеко від медіа та політичної арени. Колишній Президент Республіки вважає себе хрещеним батьком Франції, безперечно, перебуваючи в консервативній партії. Слід почекати результів судового процесу після висунутих проти нього звинувачень.
Проте ми знаємо, що існує багато інших подібних прикладів з французької історії. Наприклад, коли міністр оборони був зміщений через те, що брав гроші від американського аналітичного центру.
Якщо Саркозі винен - він буде за гратами. Це я можу абсолютно точно сказати. Так побудована наша законодавча система, соціальний статус не має значення. Проте це буде вперше для Франції, коли екс-президента заарештують.
Подібні приклади є в Бразилії, в Південій Кореї. Але Франція уперше стикнеться з таким прецедентом. Поки що йде слідство. До речі, воно може тривати цілими роками.
Нещодавно у своїй статті Ви написали, що російська опозиція була розколата перед президентськими виборами. Але чи дійсно ви вважаєте, у Росії взагалі існувала якась опозиція, а не просто люди, яким Кремль дозволив брати участь у виборах, граючись у демократію?
Я думаю, що у Росії існує опозиція, але більшій частині цієї опозиції навіть не було дозволено брати участь у президентських виборах.
Реальна російська опозиція тепер має більшу схожість з дисидентським рухом в СРСР, ніж справжня політична опозиція у західних країнах.
Для багатьох українців дуже важко зрозуміти, чому ЄС та інші ключові гравці на міжнародній арені не реагують (або реагують дуже слабко) на те, що робить Кремль. І не лише в Україні, а й на їх власній території. Я маю на увазі втручання у президентські вибори в США, отруєння Скрипаля у Великобританії...
Так, це правда. Я думаю, що відповідь проста - через бізнес. Наприклад, у Великій Британії велика частина інвестицій надходить від російських олігархів, країна потребує цих грошей з Росії. Німеччина зацікавлена у побудові "Північного потоку 2".
Усе зав'язано на грошах.