Путін, оголошуючи про широкомасштабне вторгнення російських військ в Україну, заявив, що його головна мета – «денацифікація» нашої держави та «захист» російськомовного населення. Показово, що головний «денацифікатор» влаштував геноцид і терор, по-звірячому знищивши десятки тисяч мирних людей, чимала частина яких у побуті говорила російською мовою. Серед іншого, цей «очищувач» зі своєю «другою армією світу» приніс багато страждань українській єврейській громаді.
Саме історії євреїв з України, чиє життя було зруйноване «визволителями від нацизму», дуже показові. Рік тому євреям з Києва та Харкова, Миколаєва та Маріуполя, Одеси та Чернігова навіть на думку не спадало втікати від міфічних «українських нацистів». Проте 24-го лютого прийшли російські «денацифікатори», стали переслідувати, серед інших, багатьох українських євреїв, запроторили деяких у фільтраційні табори лише за український паспорт та змусили десятки тисяч покинути свої домівки.
Ми зібрали понад 150 свідчень єврейських біженців у рамках проєкту Exodus-2022. З Маріуполя та Чернігова, Бучі та Ізюму, Мелітополя та Гостомеля. З головою цього проєкту, Михайлом Гольдом, LB.ua представляє читачеві історії цих людей.
«У Маріуполі ж немає жодного двору, де хоча б один труп не закопаний», «У нас не залишилося нічого у Маріуполі, і від Маріуполя нічого не залишилося. Винна у цьому російська армія».
«На очах доньки загинуло вісім людей». «Росіяни вивели з підвалу хлопців 20-річних, українських воїнів – відбилися від колони. На моє запитання, що далі, відповіли: швидше за все,
розстріляють».
«11 березня 2022 року за будинком поховали в мішках 76 загиблих, які лежали на вулицях. І це не рахуючи тих, кого закопали у дворах, на городах і клумбах». «Машини швидкої допомоги росіяни
розстрілювали, волонтерів убивали».
«Окупанти повиганяли циган на мороз, сказали, цигани — не люди, спалювали їхні будинки». «Росіяни шукали інструкції НАТО в корівнику». «Вони бомбили навіть цвинтар».
«Банка тушонки коштувала 800 гривень, блок цигарок — 10 000 грн. Літр бензину сягав тисячі. Але люди були готові платити будь-які гроші, щоб виїхати бодай за 20 кілометрів від Маріуполя». «Від
фосфорних бомб горіло те, що не може горіти».…