Отож, депутати проголосували закон №8351 - про списання боргів паливо-енергетичного комплексу на суму понад 24 мільярди (!!!) перед державним бюджетом, також – відповідних взаємних боргів підприємств ПЕК, які з'явилися ще до 1 січня 2011 року.
Частина цих боргів «тягнулися» за підприємствами ПЕК ще з початку 90-тих. Інша – чимала - частина була зроблена в останні роки.
Чому ці борги перед бюджетом треба було пробачати?
В пояснювальній записці до законопроекту вказано: це робилося задля порятунку державного НАК «Нафтогазу». Але НАК був винен бюджету 8 з хвостиком мільярдів, левова ж частина «прощених» боргів висіла на фактично приватних та напівприватних «облгазах» та «енерго». Таким чином, 263 народних депутати вирішили, що олігархам: Фірташу, Ахметову, Коломойському, Григоришину, Суркісу, які контролюють підприємства ПЕК, ці мільярди потрібні значно більше, ніж бюджету.
Не слід думати, ніби всі ці борги були безнадійні і нічого не варті. Зовсім ні, більше того - деякі з них спеціально створювались під цей закон. Створювалися дуже просто – замість того, щоб розраховуватися за газ чи електроенергію перед «Нафтогазом» чи ДП «Енергоринок», менеджери приватних та напівприватних підприємств ПЕК клали ці кошти у кишені своїм приватним власникам.
Схеми традиційні, офіційна назва - «інвестиційні проекти». Це коли типу закуплялося найдорожче в світі обладнання, типу відбувалася небачена модернізація. Це коли за державні кошти облгази Фірташа купували мерседеси (що прямо підтверджує тендерна документація), а «енерго» Ахметова - вугільний шлам з ахметівських шахт. Коли ж треба було платити за газ - присилали в Кабмін листи з проханням відстрочити їм виплати.
Мовляв, які ми бідні, нещасні, з нами не розраховується населення, грошей немає.
Суцільний плач Ярославни!
Ось, наприклад, остання офіційна інформація, яка свідчить, якими темпами нарощувалися такі борги в останній рік.
"Згідно з даними оперативного моніторингу, станом на 4 травня, підприємства ТКЕ заборгувало ДК "Газ України" за спожитий з початку опалювального періоду 2010-2011 року (з жовтня 2010 року) природний газ 5,9 млрд. гривень (без АЕК "Київенерго"). Заборгованість столичної енергокомпанії АЕК "Київенерго" за 2010-2011 перевищує 1,8 млрд. гривень", - повідомляла компанія «Газ України».
За інформацією автора, лише на боргах облгазів дехто заробив 10 млрд. грн. Хто конкретно?
Не секрет. "Необхідно розуміти, що РУЕ придбала контрольні пакети облгазів в Україні і контролює 75% обсягу газу, що продається в Україні (майже 50 млрд куб. м газу щорічно). Газ реально продає не "Нафтогаз" України", а облгази", - це слова Дмитра Фірташа в інтерв’ю російським «Ведомостям».
Хто контролює РУЕ, ми знаємо. Відтак, українські депутати пробачили борги Фірташу і навіть російському «Газпрому». А ось депутати російської Думи чомусь ніколи НАК «Нафтогазу» борги не пробачали, хоча «Газпром» і продає Україні блакитне паливо за найдорожчою в Європі ціною.
А нашим депутатам чого лише не шкода за бюджетні кошти! Нічого не шкода!
Чимало виграв і Ахметов. Наприклад, у нього не найкращим чином йшли справи в «Донецькобленерго», якому традиційно боргували шахти, що не звикли платити за електроенергію. Тепер - після списання боргів - у підприємства не такий страшний баланс, і його можна тихо «втюхати» якомусь іноземному покупцеві.
Натомість в дурнях лишилися приватизовані іноземцями «Київобленерго» та «Рівнеобленерго». Власники цих підприємств не робили боргів та чітко виконували графік виплати старої заборгованості, придбаної разом з підприємствами. Виходить, даремно платили…
Але найбільше насміялися народні обранці над пересічними українцями. Якщо вже списувати борги, то логічно списувати всьому ланцюгу: населення-облгаз-«Газ України»-«Нафтогаз»-бюджет. Але населенню ніхто борги не списав. Всі споживачі, які винні обленерго, облгазам, міськгазам і т. п. все ще їм винні.
Депутати пробачили енергетичні борги олігархів перед бюджетом. Натомість бабця в селі, дитячий садок в шахтарському містечку, дрібний підприємець, що випікає бублики, державне підприємство, заїдене корупціонерами, лишилися винні. І з них власники обленерго чи облгазу цю заборгованість ще витрясуть. Отже, списання принесе енергетикам подвійні дивіденди, населенню - подвійні мінуси. Мало того, що воно лишається винним, ще й отримає меншу порцію соціалки - через збільшену законом дірку в бюджеті.
Ще одне знущання. В законі №8351 автори прописали: кошти, які споживачі вносять в рахунок погашення старих боргів перед енергетичними та газовими компаніями, останні повинні направляти на виконання своїх інвестиційних програм.
Якщо по простому, то словосполучення «інвестиційні програми» має синонім – дерибан. В кращому випадку, якщо ці гроші й справді підуть у діло, це означатиме, що Фірташ, Ахметов, Коломойський, Григоришин, Суркіс та інші розвиватимуть свій бізнес за рахунок пересічних українців. І ніхто не зможе проконтролювати способи витрачення грошей.
Ну, і нарешті, не можна не згадати про третій приз, що його отримали олігархи від цього списання. Вільні від боргів, їх підприємства стали набагато привабливішими для зовнішнього покупця. Іноземні компанії бояться купувати українські підприємства, на яких висять мільярдні борги, зовсім інша справа – придбати чистий бізнес. Очевидно, списання боргів - також прихована підготовка підприємств ПЕК до подальшої приватизації, перепродажу чи концесії.
Якщо ж говорити про інтереси держави, адекватним рішення ВР ніяк не назвеш. Взагалі важко підібрати слово, яке б влучно окреслило те, що сталося. Це не назвеш аферою, крадіжкою, злочином - все законно, це ж Закон!
Як же тоді назвати? Чи не в шулерському жаргоні? Там таки знайшлося одне цікаве слово - «лахман». «Лахман» - вибачити карточний борг, тому, хто «зарвався». Виходить, в Раді трапився такий собі бюджетний «лахман», а пересічних українців, умовно кажучи, «лахманули».
Чи це востаннє, чи так тепер чинитимуть регулярно? Щоразу, коли обленерго чи облгази пустять «на ліво» велику суму з коштів, які заплатили за газ чи електроенергію прості українці?