Гавриш Степан Богданович

Народний депутат України III, IV скликань, екс-перший заступник секретаря РНБОУ

Місце народження

Народився 2 сiчня 1952 року в селі Олешів Тлумацького району Івано-Франківської області.

Освіта

Після закінчення середньої школи з 1968 по 1972 рік працював токарем на паровозоремонтному заводі, техніком-архітектором у філії «Діпроміст» м. Івано-Франківська.

З 1972 по 1976 рік навчався на судово-прокурорському факультеті Харківського юридичного інституту, який закінчив з відзнакою. Закінчив аспірантуру на кафедрі кримінального права Харківського юридичного інституту.

В 1980 році захистив дисертацію з правових проблем охорони навколишнього середовища на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.

Кар'єра

1968-1972 рр. – учень токаря, токар, технік, старший технік івано-франківської філії Гіпромост.

1976-1979 рр. - Навчання в аспірантурі при Харківському юридичному інституті. 1979-1984 р.р. - помічник, старший викладач кафедри кримінального права там же.

1984-1992 рр. – доцент кафедри кримінального права Національної юридичної академії ім.Я.Мудрого.

1992-1994 рр. – президент харківської юридично-аудиторської фірми Глобус (за сумісництвом).

1994-1998 р.р. - Президент харківської юридичної фірми ЗАТ Інюрполіс (за сумісництвом).

1995-1998 рр. – професор кафедри кримінального права Національної юракадемії ім.Я.Мудрого.

1998-2000 рр. – народний депутат України ІІІ скликання, член комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, а також за сумісництвом професор кафедри кримінального права Харківського юридичного інституту. 2000-2002 рр. – заступник голови Верховної Ради України.

2002-2006 рр. – народний депутат України IV скликання.

З 20 квітня 2007 року – радник президента України Віктора Ющенка.

3 травня 2007-го указом президента призначено суддею Конституційного Суду України, проте у зв'язку з розпуском парламенту V скликання не прийняв присягу і не вступив на посаду.

18 січня 2008 року указом президента призначено на посаду першого заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони України.

З жовтня 2004 року по травень 2010-го був членом Вищої ради юстиції України, куди був призначений президентом Леонідом Кучмою .

Восени 2012 року балотувався самовисуванцем на виборах до Верховної Ради VII скликання одномандатним округом №176 (Харківська область), проте програв представнику Партії регіонів Дмитру Шенцеву.

У 2014 році на дострокових парламентських виборах також посів по округу 2-е місце з 7,45% голосів, програвши Дмитру Шенцеву.

Громадська діяльність

Президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» (1998–2005 року)

Президент Благодійного дитячого фонду «Берег надії» (з 2000 р.)

Голова правління Міжнародної громадської організації «Харківське земляцтво» (з 2000 р.)

Голова спілки об'єднань громадян «Громадська експертна рада з проблем законодавства» (з 2002 р.)

Голова Харківської обласної організації Фонду культури України (з 2002 р.)

Член колегії Міністерства палива та енергетики України (з 2003 р.)

Член Урядового комітету економічного розвитку та з питань європейської інтеграції (з 2003 р.)

Член Вищої ради юстиції (2004—2010 р.)

Член Наглядової ради ДК «Укрекокомресурси» (з 2004 р.)

Наукові ступені та звання

доктор юридичних наук (1994 р.)професор (1996 р.)академік Національної академії правових наук України (2004 р.)Заслужений юрист України (2003 р.)

Особисте життя і сім'я

Політик двічі одружений. Має чотирьох дітей.

Посилання

29.07.2014