Харірі Саад
Екс-прем'єр-міністр Лівану
Місце народження
Народився 18 квітня 1970 року, Ер-Ріяд, Саудівська Аравія.
Освіта
Закінчив Джорджтаунський університет за спеціальністю «Управління бізнесом».
Крім арабської, розмовляє англійською та французькою мовами.
Кар'єра
Після закінчення університету повернувся до Лівану і керував частиною бізнесу батька до його вбивства. Коли його батька було вбито в лютому 2005 року, його статки сягали 4,1 мільярда доларів. Згідно з журналом Forbes, у списку найбагатших людей світу він знаходиться за номером 522.
Види діяльності
До початку політичної кар'єри Харірі служив президентом правління компанії Oger Telecom, що надає телекомунікаційні послуги на Середньому Сході та в Африці. Був головою правління компаній "Omnia Holdings", членом правління "Oger International Entreprise de Travaux International", "Saudi Oger", "Saudi Investment Bank", "Saudi Research and Marketing Group" та "Future Television".
Політична кар'єра
20 квітня 2005 року сім'я Харірі оголосила, що Саад Харірі очолить «Рух за майбутнє», сунітський рух, який був створений його покійним батьком. Він також очолив ліванську коаліцію M14, утворену після «кедрової революції», діяльність якої, поряд із масовими демонстраціями та за підтримки Заходу, привела до виведення сирійських військ з території Лівану через 29 років.
Прем'єр-міністр (2009 - 2011)
Саад Харірі був прем'єр-міністром Лівану з 9 листопада 2009 року до 13 червня 2011 року.
Криза державного управління
12 січня 2011 року, невдовзі після того, як Саад Харірі фотографувався з Бараком Обамою в Овальному кабінеті, опозиційні партії відокремилися від об'єднаного кабінету міністрів Лівану на знак протесту проти нездатності уряду приймати жорсткі рішення. Це спричинило крах кабінету міністрів. Вихід партії «Хезболла» зі складу уряду призвів до тертя внаслідок розслідування вбивства Рафіка Харірі. Офіцери відділу спецоперацій "Хезболла" були причетні до цього.
Чотири місяці Харірі виконував обов'язки прем’єр-міністра. Новий уряд Лівану було сформовано 13 червня 2011 року, його очолив Наджиб Мікаті. Він створив коаліцію «8 березня».
Прем'єр-міністр (2016-2017)
Після більш ніж дворічного застою пост Президента Лівану обійняв претендент від коаліції «8 березня» Мішель Аун.
Незабаром після інавгурації він підписав указ про призначення Харірі вдруге. Вступ на посаду відбувся 18 грудня 2016 року.
4 листопада 2017 року, вдруге за місяць перебуваючи з візитом в Ер-Ріяді, в телевізійному зверненні звинуватив Іран у втручанні в арабські справи та оголосив про свою відставку.
У ніч на 22 листопада 2017 року, здійснивши поїздки до Франції, Єгипту та Кіпру, повернувся до Лівану і оголосив, що його відставка відкладається на вимогу президента Ауна.
29 жовтня 2019 року після двотижневих протестів у країні, викликаних податком на месенджери від 17 жовтня, подав у відставку у заяві по ТБ, але виконував обов'язки глави уряду до 21 січня 2020 року, коли прем'єр-міністром став Хасан Діаб.
Доручення сформувати новий уряд (2020-2021)
22 жовтня 2020 року президент Аун знову доручив Сааду Харірі, який заручився підтримкою 65 зі 128 депутатів парламенту, сформувати уряд після відставки Діаба та провалу спроби Мустафи Адіба стати його наступником.
9 грудня 2020 Харірі за підсумками проведених політичних консультацій представив главі держави склад свого майбутнього кабінету з 18 міністрів.
10 січня 2021 року Джебран Басіль, лідер президентського Вільного патріотичного руху та зять президента Ауна, закликав Харірі скласти повноваження щодо формування кабінету, оскільки Харірі несе велику частку провини за кризову ситуацію в Лівані, а країні для виходу з глухого кута потрібні нові політики.
14 лютого 2021 року Харірі звинуватив президента Ауна в саботуванні зусиль щодо формування нового уряду і заявив, що Ліван може вийти з кризи лише за допомогою арабських країн та міжнародної спільноти.
15 липня 2021 року після відмови Ауна затвердити черговий список міністрів передбачуваного уряду Харірі зібрав прес-конференцію та оголосив про припинення ним спроб сформувати новий кабінет.
07.11.2021