Огризко Володимир Станіславович

Екс-перший заступник секретаря РНБОУ, екс-глава МЗС України

Місце народження

Народився 1 квітня 1956 року, м.Київ.

Освіта

1978 року закінчив Київський державний університет ім.Т.Шевченка спеціалістом з міжнародних відносин, референтом-перекладачем (з німецької мови). Кандидат історичних наук.

Кар'єра

У Міністерстві закордонних справ (спочатку УРСР, потім – незалежної України) – з 1978 року. Перша посада Огризка у зовнішньополітичному відомстві - аташе відділу печатки, яку він отримав відразу після закінчення вузу. Потім були термінова служба у Радянській Армії, посади третього та другого секретаря відділу печатки МЗС УРСР, радника відділу головного радника, радника відділу політичного аналізу та координування МЗС уже пострадянської України.

1992 року Огризку присвоєно ранг надзвичайного та повноважного посла України. З 1992 по 1996 р. він служив радником, радником-посланником посольств України у ФРН та Австрії. Наступні три роки керував Управлінням зовнішньої політики, головним управлінням із питань зовнішньополітичної діяльності Адміністрації президента України.

У 1999-2004 роках - надзвичайний та повноважний посол України в Республіці Австрія та постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні. Ще рік – посол з особливих доручень МЗС України. З лютого 2005-го – перший заступник "помаранчевого" міністра закордонних справ Бориса Тарасюка.

18 грудня 2007-го призначений на посаду міністра закордонних справ України у коаліційному уряді Юлії Тимошенко. 3 березня 2009 року звільнено Верховною Радою з ініціативи Кабміну (нібито за дискредитацію останнього на міжнародній арені).

17 березня 2009-го призначений президентом Ющенком на посаду першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїси Богатирьової. Залишив посаду разом із звільненням з посади Ющенка в лютому 2010 року.

У вересні 2010 року Огризко вступив до партії Наша Україна. У липні 2012 року він склав повноваження члена президії та заступника голови політради партії та припинив своє членство у ній.

На парламентських виборах 2012 року ухвалив рішення балотуватися до народних депутатів України за списком УРП Собор.

Через два роки Володимир все-таки прийняв участь в парламентських виборах. На цей раз він балотувався по 223-му мажоритарному округу (частина Шевченківського району міста Києва) від партії «Ми Українці».

З вересня 2014 року дипломат керує аналітико-інформаційним Центром досліджень Росії. Пише статті для таких ЗМІ, як «Новое время», «Українська правда».

У травні 2019 року Володимир Огризко зареєструвався як фізична особа-підприємець (діяльність в сфері зв'язків з громадськістю). Ексміністр входить в правління громадських організацій «Незалежная антикорупційна комісія» і «Українська асоціація зовнішньої політики».

З 2022 року проректор з міжнародної діяльності в Київському університеті імені Бориса Грінченка.

Сім’я

Володимир одружений на Ользі Огризко. У дипломата троє дітей.

Нагороди

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2006)

Відзнака Президента України — Хрест Івана Мазепи (2010)

Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2002)

Почесна Грамота Центральної виборчої комісії (2006)

Нагороджений Почесною грамотою МЗС України, Відзнакою МЗС України І ступеня, зарубіжними державними нагородами.

Посилання

10.02.2023