Народився 20 червня 1974 року у місті Львів.
Вищу політологічну освіту здобув у 1996 році, закінчивши Львівський державний університет ім. І. Франка.
У 1999 році захистив кандидатську дисертацію «Роль опозиційного лідера в суспільно-політичному процесі України другої половини XX ст.»
У 1990–1993 рр. — брав активну участь у діяльності Української республіканської партії, яку очолював герой України Левко Лук'яненко.
У 1993–1996 рр. — брав участь у виданні журналу «Республіканець».
У 1996–1997 рр. — спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу Львівської обласної державної адміністрації. Помічник голови з питань інформаційно-аналітичного відділу Львівської обласної державної адміністрації. У 1997–2000 рр. — заступник директора Центру політичних досліджень «Нова хвиля».
У 2000–2002 рр. — керівник Центру політичного прогнозування газети «Високий замок».
У 2002–2003 рр. — завідувач прес-служби Львівської обласної державної адміністрації. Заступник директора Інституту розвитку міста.
У 2003–2005 рр. — один з керівників виборчого штабу Віктора Ющенка у Львівській області.
У 2005–2008 рр. — заступник голови Львівської обласної державної адміністрації з політико-правових питань.
У 2009–2010 рр. — голова фракції блоку «Наша Україна» у Львівській обласній раді.
У 2009–2014 рр. — директор "Магістральних нафтопроводів «Дружба» ПАТ «Укртранснафта».
У 2014 році на позачергових виборах народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 123 висунутий був у кандидати від партії «Блок Петра Порошенка». Зайняв перше місце, отримавши більше половини голосів виборців 50,89 % (53 671). Голова підкомітету з питань нафтової, нафтотранспортної галузі та нафтопродуктозабезпечення Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
У 2019 році на позачергових виборах народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 123 як самовисуванець за підтримку ряду демократичних сил отримав найбільше голосів виборців округу — 35 944 (45,05 %). Це найкращий результат у Львівській області серед депутатів-мажоритарників. Член Комітету Верховної Ради з питань бюджету.
Автор ряду книг присвячених національно-визвольним змаганням України XIX-ХХ ст., відродженню Галичини та національної Церкви, політв'язням Богдана та Михайла Горинів, Івана Геля.
Значний розголос у наукових колах був викликаний фаховими дослідженнями політичних персоналій минулого України, Росії, країн СНД, а також політичного портрету Володимира Путіна, в якому Батенко виступив з гострою критикою авторитарного режиму в Росії.
Перше видання книги про Путіна побачило світ у 2001 році і майже одразу було «репресоване»[2]. Велику частину накладу «вилучило» з обігу Російське консульство у Львові. 2014 року у Львові на Форуму видавців відбулася презентація книги Тараса Батенка «Путін. Народження диктатора».
Автор близько 300 публікацій, зокрема:
«Свіча Михайла Гориня. Штрихи до портрета», 1995.
«Опозиційна особистість: друга половина XX сторіччя», 1997.
«Народність», 1998, співавтор.
«Анатоль Вахнянин. Біля джерел національного відродження», 1998.
«Нариси історії українського руху опору кінця 50-х — початку 90-х рр.», 1999.
«Я повстаю, отже, я існую…», 1999.
«Королі СНД. Портрети дванадцяти президентів», 2000.
«Прелюдія Путіна. Перебудова в Кремлі», 2001.
«Путін. Народження диктатора», 2014.
Тарас Батенко одружений з Катериною Кобрин (нар. 1984 р.). Виховують двох дітей — доньку Юстину (нар. 2007 р.) та сина Дем'яна (нар. 2008 р.).
Захоплюється історією та мистецтвом.
28.10.2019