Народився 14 січня 1965 року в с. Рибчинці Хмільницького району Вінницької області.
Закінчив МАУП за спеціальністю “менеджмент організацій” та Київський будівельний технікум за фахом “інженер-будівельник”.
З 1994 року був власником та керівником ПП “Каменяр”.
Був головою правління ТДВ “Білоцерківський кар’єр”, засновником та керівником БФ Олександра Марченка, керівником Федерації боксу міста Біла Церква, керівником та засновником Білоцерківської міської ГО “Спортивний клуб “Каменяр”.
У 2002 році був обраний депутатом Білоцерківської міської ради за округом №40 від ВО “Свобода”.
У 2008 році очолив Білоцерківську міську партійну організацію ВО “Свобода”.
У 2010 році був обраний депутатом Білоцерківської міської ради від ВО “Свобода” до 2014 року, поки не став народним депутатом України. Був головою фракції ВО “Свобода” та заступником голови комісії з економічних реформ, соціально-економічного розвитку, інвестицій та підприємництва.
У 2012 році очолив Київську обласну організацію ВО “Свобода”.
Того ж року балотувався до Верховної Ради України в окрузі № 90 (Біла Церква) від ВО “Свобода”. За даними протоколів виборчих дільниць здобув перемогу, випередивши провладного кандидата Віталія Чудновського, тодішнього нареченого фігурантки реєстру держзрадників Юлії Льовочкіної та ексохоронця Юлії Тимошенко. Проте через фальсифікацію результатів виборів та після неуспішного судового оскарження Олександр Марченко не став депутатом.
Був помічником народного депутата Гелевея Олега Івановича, від ВО “Свобода” (7 скликання) на громадських засадах.
У 2014 році обраний народним депутатом від ВО “Свобода” за округом №90. Був головою підкомітету з питань будівництва та архітектури Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
Того ж року був бійцем 72-ої бригади ім. Чорних Запорожців, отримав поранення під Красним Лучем. Був учасником комбатантського об'єднання “Легіон Свободи”.
У 2015 році Олександр Марченко нагороджений орденом “За мужність” III ступеня указом Президента України. Того ж року балотувався на посаду голови Білоцерківської міської ради від ВО “Свобода”, не обрано.
У 2022 році під час повномаштабного вторгнення росії Олександр Марченко пішов на фронт у складі комбатантського об’єднання “Легіон Свободи”.
З 2014 року Олександр Марченко захищав Україну у складі 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. Отримав позивний «Каменяр». 7 березня 2022 року стало відомо про загибель Олександра Марченка у бою з окупантами під час російського вторгнення в Україну в районі київської Пущі-Водиці. Про це повідомив голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок. Згідно з повідомленнями, в цей день Олександр Марченко разом з іншими трьома бійцями прикривали відступ товаришів. 3 квітня 2022 року похований у місті Біла Церква, на кладовищі «Сухий яр» на Алеї Героїв.
У 2019 році відзначений медаллю “За оборону Авдіївки”.
12.11.2023