Народився 15 серпня 1971 року, м. Умань, Черкаська област
Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків. Полковник ВПС України, льотчик 1 класу.
Юлій Мамчур служив у Озерненському гарнізоні[2]. На початку 2013 року льотчика 1-го класу полковника Мамчура було призначено на посаду командира 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації Повітряного командування «Південь». На той час його загальний наліт становив понад 900 годин.
Став відомим завдяки “психологічній атаці” на російських військових: його льотчики без зброї, з оркестром (що грав гімн України) та прапорами маршем пройшли крізь кордони росіян, що блокували територію гарнізону. До того все життя після військового училища служив у військовій авіації.
У 2013-2014 роках був командиром 204-ї Севастопольської бригади тактичної авіації Повітряного командування “Південь”. Під час анексії Криму, незважаючи на психологічний тиск російських військових, не зрадив українській присязі та зміг вивести свою частину до Миколаєва.
Народний депутат 8 скликання. Обраний у 2014 році від партії “Блок Петра Порошенка” (№6 у списку) як безпартійний. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
У 2019 році балотується до Верховної Ради по 93 округу (Київська область) як безпартійний самовисуванець.
Одружений, виховує доньку.
Орден Богдана Хмельницького III ст. (21 серпня 2014);Іменна вогнепальна зброя (3 вересня 2015);Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (19 серпня 2016);Медаль «15 років Збройним Силам України»;Медаль «За сумлінну службу» I ст.;Медаль «За сумлінну службу» II ст.;Пам'ятний знак «За воїнську доблесть» (2014);11 квітня 2014 року у Вінниці нагороджений відзнакою міського голови «За честь і мужність».
16.10.2014