Успіння Пресвятої Діви Марії

Християнське свято

Свято Успіння Пресвятої Богородиці вшановує Матір Божу Діву Марію. Це одне з 12 найбільших і найважливіших церковних свят у році. З переходом України на новий церковний календар Свято Успіння Пресвятої Богородиці тепер відзначатимемо 15 серпня. За старим календарем свято випадало на 28 серпня.

Успіння Пресвятої Богородиці та Перша Пречиста

Свято Успіння Пресвятої Богородиці також називають Перша Пречиста. Свято символізує вічний сон тіла та перехід душі до вічного життя.

Точна дата смерті Діви Марії невідома. За біблійними переказами, вона прожила ще 10 років після розп’яття Ісуса Христа. Свято вшановує не лише пам’ять про неї, а і її вознесіння у Царство Небесне.

Свято символізує закінчення церковного року, адже за церковним календарем рік закінчується 31 серпня.

Історія свята

Свято Успіння Пресвятої Богородиці спочатку називалося по-іншому, а саме свято "Пам'ять Блаженної", під таким найменуванням у V столітті його почали святкувати в Сирії. Назву свята в VI столітті було замінено на "Свято кончини Божої Матері".

Елементи церковного переказу, що описують докладні обставини кончини Богородиці, здебільшого взяті з апокрифів (від грец.-грец. - "прихований, потаємний, таємний" твір релігійної літератури, присвячений переважно подіям та особам церковної історії, які не внесені до канону Церквою).

Пресвята Матір Божа після вознесіння Ісуса, залишилася під опікою апостола Іоанна Богослова. Коли цар Ірод піддав гонінню християн, Богородиця пішла разом з Іоанном в Ефес і жила там у будинку його батьків.

Тут вона постійно молилася про те, щоб Господь скоріше взяв її до себе. Під час однієї з таких молитов, яку Богородиця здійснювала на місці вознесіння Христа, їй з'явився архангел Гавриїл і сповістив, що за три дні закінчиться її земне життя і Господь візьме її до себе.

Перед смертю Пресвята Діва Марія хотіла побачити всіх апостолів, які на той час розійшлися по різних місцях проповідувати християнську віру. Попри це, бажання Богородиці здійснилося: Святий Дух дивовижним чином зібрав апостолів біля ложа Пресвятої Богородиці, на якому вона молилася й очікувала своєї кончини. Сам спаситель в оточенні ангелів зійшов до неї, щоб забрати її душу з собою. Пресвята Богородиця звернулася до Господа з подячною молитвою і просила благословити всіх, хто вшановує Її пам'ять.

Після кончини труну з тілом Пречистої Діви апостоли віднесли до Гефсиманії і там поховали в печері, вхід до якої завалили каменем. Після похорону апостоли ще три дні залишалися біля печери і молилися. Апостол Фома, який запізнився на поховання, був так засмучений тим, що не встиг вклонитися праху Богородиці, що апостоли дозволили відкрити вхід до печери і могили, щоб він міг вклонитися святим решткам. Відкривши труну, вони виявили, що там немає тіла Богородиці і, таким чином, переконалися в її чудесному тілесному вознесенні на Небо. Увечері того ж дня апостолам, які зібралися на вечерю, з'явилася Сама Матір Божа і сказала: "Радійте! Я з вами - в усі дні".

Кончину Богородиці Церква називає успінням, а не смертю, бо звичайна людська смерть, коли тіло повертається в землю, а дух - Богу, не торкнулася Благодатної.

Гробниця Богородиці - християнська святиня на Святій землі, де, згідно зі Священним Переказом, апостолами була похована Пресвята Богородиця. Знаходиться в Гетсиманії, біля підніжжя західного схилу Оливної гори, в долині Кедрон, в Єрусалимі (Східному Єрусалимі). Над гробницею побудована печерна церква Успіння Богородиці. Храм (грот) перебуває у власності Єрусалимського греко-православного патріархату; Вірменська церква також має права на його використання, інші християнські конфесії мають доступ для здійснення богослужіння.

13.11.2024