Національний банк України

Центральний банк України

Націона́льний банк Украї́ни (НБУ) — центральний банк України, особливий центральний орган державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України» та іншими законами України. Він є емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці України — гривні. Також регулює та наглядає за діяльністю комерційних банків в Україні та небанківських фінансових установ.

Історія НБУ

Ідея створення національного банку, який би виконував функції головної емісійної та центральної банківської установи на території України, виникла ще за часів існування Української Народної Республіки та була реалізована у добу Гетьманату.

Після поразки національно-визвольного руху на території України, що увійшла до складу СРСР, деякий час не існувало банківських установ. Проте вже наприкінці 1921 року було створено Державний банк РРФСР, згодом перейменований у Державний банк СРСР.

Національний банк України зі статусом центрального емісійного банку держави створено на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР. Правовою основою став Закон «Про банки і банківську діяльність», ухвалений Верховною Радою України 20 березня 1991 року. Цим документом було проголошено створення самостійної дворівневої банківської системи України ринкового типу, перший рівень якої становить НБУ, другий — інші банки.

Рада Національного банку України (НБУ) затвердила стратегію монетарної політики НБУ, яка забезпечує послідовне продовження реалізації режиму інфляційного таргетування для забезпечення низької та стабільної інфляції. Стратегія монетарної політики підтверджує середньострокову ціль з інфляції на рівні 5 % ± 1 в. п., що має бути досягнута на кінець 2019 року. Після цього ціль у 5 % стане постійною та залишатиметься без змін у середньостроковій перспективі. Національний банк зможе її переглядати лише в бік зниження і лише за умови зменшення волатильності обмінного курсу гривні, змін відносних цін і послаблення ефектів конвергенції економіки України до рівня країн — основних торговельних партнерів.

Національний банк України визнано центральним банком 2022 року за підсумками щорічної премії Central Banking Awards від провідного профільного журналу щодо діяльності центральних банків та фінансових регуляторів Central Banking.

Функції НБУ

Забезпечення стабільності грошової одиниці України;
Розробка і впровадження разом із урядом ефективної кредитно-грошової політики;
Здійснення грошової емісії і контроль за грошовим обігом;
Здійснення міжбанківських розрахунків, в тому числі і в міжнародних відносинах;
Продаж кредитних ресурсів комерційним банкам, кредитування уряду;
Регулювання та контроль за діяльністю комерційних банків та інших кредитних організацій;
Здійснення валютного регулювання і забезпечення конвертованості національної валюти;
Зберігання та регулювання золотовалютних резервів;
Управління державним боргом;

Головні завдання Національного банку України

До головних завдань Національного банку України належать:

Цінова стабільність (монетарна політика);
Фінансова стабільність (банк банків, мікро- і макропруденційний нагляд);
Ефективні платіжні системи (готівка та безготівковий обіг).

Відповідно до Конституції України основною функцією НБУ є забезпечення стабільності гривні. На її виконання Національний банк має виходити з пріоритетності досягнення та підтримки цінової та фінансової стабільності в державі. Саме тому Національний банк вважає своєю місією забезпечення цінової та фінансової стабільності з метою сприяння сталому економічному розвитку України.

Національний банк України у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі цінової стабільності. НБУ також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання за умови, що це не перешкоджає досягненню цінової стабільності та стабільності банківської системи.

11.10.2024