Плани Путіна та його ставлення до України залишаються незмінними. А головна причина зміни тональності – не зміна позиції Росії, а явна загроза західних санкцій та зміна суспільних настроїв: більшість росіян не хоче війни з Україною. Нові псевдорепортажі із України про ніби-то жахливе ставлення української армії у Слов’янську готує ґрунт для зміни настроїв росіян. П'ять європейських країн заявили про застосування додаткових санкцій, які запровадив ЄС проти осіб, підприємств та установ, що посягають на територіальну цілісність України. Переважна більшість західних політиків розуміє хитрість Путіна, а ми з Вами мали б слідкувати не стільки за словами, скільки за діями. На жаль, деякі політики все ж купуються і починають ходити колами навколо “ефективності санкцій”.
Уже не тільки наші генерали, а й абсолютно незалежний від “хунти” Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що Росія грає у «подвійну гру» в Україні: виставляє себе миролюбною країною, але водночас підтримує військовою технікою сепаратистів. «Немає сумнівів, що Росія втягнута в дестабілізацію Східної України і продовжить свою діяльність», – сказав генсек НАТО в інтерв'ю The New York Times. Сепаратисти, які тероризують схід України вже не приховують, що без підтримки Росії їм не бути ефективними і не протриматися. За словами Расмуссена, Росія веде "гібридну війну", поєднуючи бойові дії, таємні операції і активну програму дезінформації, щоб послабити новий уряд України і залишити східну частину країни під російським впливом. У той час як уряди більшості розвинених країн своїми діями та фінансовою допомогою всіляко намагаються виштовхнути Україну із прірви економічної кризи, Росія виставляє нам рахунки за газ та жахає холодною зимою. Така вона – любов і тривога братського народу.
Росія продовжує заочно засуджувати та «арештовувати» українських посадовців та військовослужбовців за виконання ними своїх службових обов'язків. Басманний райсуд Москви розглянув і задовольнив клопотання Слідчого комітету РФ про заочний арешт міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. Воронезький суд залишив українську льотчицю Надію Савченко, яку обвинувачують у пособництві у вбивстві російських журналістів, під вартою в міському СІЗО до кінця серпня. А де принаймні слова засудження від Путіна на адресу сепаратистів? Він та його кліка не можуть не знати, що “ополченці” не тільки українських військових вбивають, а й цивільних викрадають, катують та морять голодом. Та про це російські канали мовчать. Годі мріяти про дії по реальній підтримці тих, хто там страждає, якщо навіть прямої мови із засудженням сепаратистів не дочекатися.
Сьогодні ми спостерігаємо як держава-агресор, якою сьогодні є Російська Федерація, прагне цинічно приховати свої злочини за допомогою масштабного «полювання на відьом». Українські військові, посадовці та просто громадяни стають об’єктами кримінального переслідування з боку сталінсько-путінського судочинства, яке сьогодні панує в Росії. Їх звинувачують у «міфічних злочинах», що направлене на відволікання від справжніх злочинів проти людяності, які вчиняють російські диверсанти, використовуючи російську ж зброю та набої на українській землі.
Очевидно, настав час і для більшості з нас, традиційно миролюбних та схильних до симпатії до братського слов’янського народу позбутися останніх ілюзій і зізнатися собі, що російську агресію не можна перемогти напівмірами. Кожен із нас – це солдат інформаційного захисту! Ми маємо зробити усе, щоб не дати російській каральній системі та пропагандистській машині дискредитувати українських силовиків та чиновників. Розкажіть свою правду так, як можете – друзям, у соціальних мережах і у блогах. Зупиняйте випади тих росіян, які не знаючи, що тут відбувається починають знаходити “пояснення” діям Кремля. Врешті-решт, можливо кожному з нас доведеться ввести персональні санкції – не їздити до ворожої країни, купувати товари з огляду на країну-виробника, не винагороджувати своєю увагою канали недружньої країни та їх кіноіндустрію та показати свою впевнену позицію друзям та родичам. Україну врятують лише мільйони голосів та мільйони маленьких дій протидії агресії. Без них навіть найфективніший президент та уряд не зможуть перемогти у цій війні.
Україна на своєму державному рівні має також захистити свою честь. ГПУ має невідкладно розпочати прискіпливе розслідування та винесення заочних вироків російським високопосадовцям, які так чи інакше причетні до справжніх міжнародних злочинів – окупації Криму, порушення громадянських прав там, розстрілу людей на Майдані взимку 2014 року, підтримки масових вбивств та тортур проти мирного населення з боку сепаратистів на Донбасі тощо. Україна рада бачити у себе в гостях всіх росіян і громадян інших держав, які прагнуть миру нашій державі і повинна закрити свої двері для тих міністрів, керівництва ФСБ, ГРУ ЗС РФ, керівників російської прикордонної служби, військових та поліцейських частин, які за розвідданими, беруть участь у диверсійно-терористичній діяльності на території України, керівників поліції та військових командирів окупаційних військ у Криму тощо.
Якщо Росія хоче судити українських військовополонених, як-от Надію Савченко, то має визнати за факт ведення її військами бойових дій проти України, а відтак і себе – стороною конфлікту. Якщо цього не буде зроблено РФ, то відповідні рішення має ухвалити РБ ООН із усіма відповідними наслідками, включно із позбавленням РФ права голосу в РБ ООН з українського питання, як сторони конфлікту. Ми цінуємо всю підтримку та поради наших партнерів, але сьогодні чекаємо активних дій: 1) жодним словом не ставити під сумнів право України підписувати угоди із ЄС та будь-якою іншою стороною так, як це вигідно саме Україні, а не як Росія дозволить; 2) реагувати реальними санкціями, які примусять агресора змінити свої дії, а не слова.
Ми дійшли до тієї стадії конфлікту на сході України, коли слова вже не важливі, бо дії кожної із сторін говорять самі за себе. Називаючи українську владу “фашистами”, саме Росія та її маріонетки у Криму не пустили до себе додому у Крим Рефата Чубарова та Мустафу Джемільова. Говорячи про те, що в Україні немає російських військових, родинам загиблих росіян забороняють говорити з будь-ким. Декларуючи мирні наміри та симпатію жителям Слов’янська, Росія надсилала туди зброю, яка вбивала наших вояків та мирне населення, а не хліб та воду, як це зробила влада України.Не слухайте слова, слідкуйте за діями!