Я переглянув проект бюджету України на 2017 рік з десятком додатків та парою десятків супроводжувальних документів. Усе це кожен бажаючий може знайти на сайті ВР, в розділі законопроектів, реєстраційний #5000.
Коротко поділюся трьома позитивними зрушеннями і кількома переживаннями-застереженнями щодо дохідної частини бюджету.
Найперша позитивна відмінність від попередніх урядів, і уряду Яценюка зокрема, - це відносно своєчасна поява на сайті ВР проекту бюджету. Адже фінти з внесенням бюджету і негайним відкликанням, які робив Яценюк, - це уникнення формальних підстав для критики. Бо ті "камікадзе" боялися навіть не смерті (політичної), а серйозної ґрунтовної розмови.
Друга відмінність - це наявність і доступність усіх додатків та документів для обговорення. Адже саме в додатках прописується детальні цифри доходів та видатків, лише на цій основі можлива фахова дискусія.
Ще хочу похвалити бюджетну резолюцію, яку ще влітку підготував Мінфін, і яка була рамкою для даного бюджету. І давала надію на твердість Кабміну щодо "хотєлок" лобістів.
Дальше, в основному, критика.
Згадана бюджетна резолюція була сплюндрована. Мінфіну довелося "домалювати" близько 100 млрд видатків бюджету. А під них, щоб зійшовся баланс і не вистрибнути за 3% дефіциту (які Україна погодила з МВФ) потрібно знайти стільки ж доходів.
При запланованій інфляції в 2017 році у 8% (цілком досяжній) та запланованому реальному зростанні економіки наступного року у 3% (тут не бачу підстав), доходи бюджету чомусь повинні зрости на 17%. Або можна просто видумати на таку суму ненадійних доходів.
В першу чергу, це доходи від позасудової спецконфіскації коштів та майна у представників "злочинної влади". З року в рік ці доходи плануються у держбюджеті в розмірі десятків мільярдів гривен, а отримали ми в 2014 році 100 тис грн, в 2015 році - аж 78 тис грн. На 2017 рік знову запланували отримати 10.5 млрд грн. І це ще добре, бо лобісти вимагали чи не 50 мільярдів!
Подібна історія з доходами від приватизації підприємств. Щорічні десятимільярдні плани перетворюються на пшик по факту виконання бюджету. Державні підприємства знецінюються через старіння фондів та розкрадання, а плани все зростають. На 2017 рік заплановано отримати від продажу держкомпаній аж 17.1 млрд грн. Це при тій Верховній Раді, яка минулого року тричі відмовила екс-міністру економіки Айварасу Абромявичусу виставити на продаж неефективні держпідриємства.
Ще я не вірю у заплановані 57.3 млрд грн доходів від податку на прибуток. Самих прибутків надзвичайно мало. Бо економічна криза з України нікуди не втекла, а також компанії навчилися чудово накопичувати паперові збитки. Нагадаю, що збитковими компаніями ще на весну цього року було згенеровано більш як 1 трильйон гривень збитків! А зі збитків прибуток добровільно ніхто не платить.
Ще значна частина платежів податку на прибуток відбувається під тиском ДФС для отримання відшкодування ПДВ. Переплати нещодавно сягали понад 30 млрд грн. Впровадження електронного кабінету платника податків (вимога нашого Ліберального податкового кодексу, ПЗУ #3357), на яке погодився Мінфін, дозволить зарахувати переплату податку на прибуток в рахунок інших податків. Результат - бюджет недоотримає ще десятки мільярдів гривень.
Державний та гарантований державою борг України на 1 серпня 2016 року становив 1.66 трлн грн. Законом про бюджет пропонується встановити на кінець наступного року граничний розмір цього боргу у розмірі 2.30 трлн грн.
Це занадто, на мій погляд. Зростання загальної "стелі боргу" на 640 млрд грн показує, що Мінфін не вірить у об'єктивність запланованого показника доходів бюджету і залишає відкритими запасні двері. Мабуть, фінансування бюджет 2017 року відбуватиметься знову за рахунок позик та емісії.
На останок.
В бюджеті враховані доходи в розмірі 260 млн грн від 2% збору при купівлі населенням готівкової валюти. Мало того, що цей збір заганяє в "тінь" усі валютообмінні операції. На вулицях на таблах обміну різниця між купівлею та продажем не перевищує 1-1.5%, що свідчить про те, що міняли не сплачують цей збір.
Не зважаючи на заклики до детінізації, сам Мінфін не готовий реально нею займатися із-за випадання відносно невеличких для бюджету доходів. На жаль.