Два роки тому, коли ми стояли на Майдані, ми вжахалися від влади Януковича. Обурювалися поведінкою тодішніх депутатів і міністрів – то був антинародний режим. Минув рік, і ми отримали Уряд з іншими цінностями і проєвропейським мисленням. І багато депутатів, які голосували за відставку Уряду, вдячні йому за те, він взяв на себе відповідальність за країну із розграбованою казною, розваленою армією і в стані війни.
Але не можна постійно списувати все на війну. Країна має рухатися вперед і рухати її повинен саме економічний блок Уряду. А він є вкрай слабким.
Під час звіту Уряду у Верховній Раді ми не почули жодного слова про створення нових робочих місць, відкриття нових ринків, стимулювання експорту, здешевлення кредитів для бізнесу. Ні слова про те, що у нас найменша в Європі зарплатня, а українець витрачає в день на життя трохи більше одного долара – на рівні жителів африканських країн. Це була механічна доповідь, за якою, як вдало зазначили колеги, не було головного – Людини, заради якої існує держава і працюють урядовці та парламентарі.
Уряд просив українців потерпіти, і люди повірили. Але кредит довіри має схильність вичерпуватись. Люди, з якими я спілкуюсь на своєму окрузі, відчувають, що в країні нічого не відбувається. Депутати у Парламенті теж це відчувають, тому що члени Уряду не приходять в сесійну залу, не радяться і не звітують. Саме тому 194 депутати, і я також, проголосували за недовіру Уряду.
Але я не вважаю, що міністри у повному складі мають піти у відставку. Навіть більше – є очільники міністерств, на кшталт Павла Клімкіна, Павла Розенка, Павла Петренка, за яких абсолютно не соромно. А от економічний блок Уряду повинен піти, незалежно від результатів голосування.
Натомість Уряд має терміново здійснити ряд важливих заходів в економіці для створення нових робочих місць.
Потрібно запустити інструменти стимулювання економіки: ті ж індустріальні парки та кластери, вбудовуватись в міжнародні ланцюги доданої вартості. Нехай ми не можемо будувати гарних німецьких автомобілів і французьких комбайнів, але можемо робимо до них чудесні комплектуючі. В промисловому секторі більш ніж достатньо таких «точок дотику» з транснаціональними компаніями.
Ми повинні запустити експортно-кредитне-агентство, створити банк для кредитування пріоритетних галузей під адекватні відсотки. Це запустить стратегічні підприємства – кровоносні судини, по яких гроші вернуться назад.
Є ще чимало механізмів стулювання економіки. Один із них – відновлення зрошення на півдні України. Вже підраховано: завдяки реанімації меліоративних систем можна більш ніж в три рази збільшити врожайність сільгоспкультур в Херсонщині, Миколаївщині, Одещині та Запорізькій областях. Це був би суттєвий прорив уперед.
Кредитування, промисловість, сільське господарство дадуть поштовх економіці, почнуть з’являтися нові робочі місця, доходи людей зростатимуть, а значить буде вирішене багато інших проблем: від охорони здоров’я до освіти, за які також ми сперечалися з членами уряду в залі Верховної Ради.
І ще. Радий, що ми маємо сьогодні демократичний парламент, де звітують урядовці і звучать різні думки. БПП і Народний фронт залишаються найбільшими фракціями, на яких сьогодні тримається Парламент. Наша коаліція все одно має запропонувати новий формат Уряду. І зробить це вже найближчим часом.