Міжнародний кримінальний суд (МКС) є чи не єдиним міжнародним інструментом, який покликаний покласти кінець безкарності тих, хто відповідає за скоєння найсерйозніших злочинів відомих людству.
Історичні передумови
Жахіття війн та конфліктів у 20-у сторіччі змусили країни досягти консенсусу щодо неприпустимості безкарності за незаконне збройне насилля. Міжнародне співтовариство також дійшло згоди щодо визначень геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності.
Нюрнберзький та Токійський процеси розглядали воєнні злочини, злочини проти миру та злочини проти людяності, що були скоєні під час Другої світової війни. Згодом після закінчення Холодної війни, міжнародні трибунали по колишній Югославії та Руанді були покликані побороти безкарність. Проте всі ці суди мали повноваження щодо розслідування злочинів, скоєних під час конкретних конфліктів.
Міжнародне співтовариство довго плекало надії та щодо створення постійного суду в рамках системи міжнародного правосуддя та з 1994 року розпочало перемовини щодо цього. Історичною датою стало 17 липня, коли 120 країн прийняли Римський статут – установчий документ для постійного Міжнародного Кримінального суду. Статут набув чинності у 2002 році, коли шістдесят країн ратифікували документ.
Структура
Діючи на основі Римського статуту, МКС є незалежною міжнародною організацією та не підпорядковується ООН чи іншим структурам. Органи суду знаходяться в Гаазі, Нідерланди. Фінансування на діяльність МКС надходить від країн-членів Римського статуту, а також від міжнародних організацій, індивідів, корпорацій та інших урядів на добровільній основі.
Структура МКС складається з Президії, Відділення Суддів, Канцелярії Прокурора та Секретаріату.
До Президії входять Президент та два Віце-президенти, яких колегіально обирають строком на три роки з-поміж 18ти суддів МКС. Вона відповідає за загальне керування Судом, за винятком Канцелярії Прокурора, з яким взаємодіє щодо всіх необхідних справ за взаємною згодою. Виконання судових та представницьких функцій, передбачених статутом, також покладено на Президію.
Суд налічує вісімнадцять суддів, об’єднаних у три відділення – попереднього розгляду, судового та апеляційного. Судді обираються Асамблеєю держав-учасниць, яка оцінує кандидатів на компетентність у питаннях кримінальної юстиції та кримінально-процесуальних норм, а також у сфері міжнародного права, зокрема міжнародного гуманітарного права та права в галузі прав людини. Судді відповідають за забезпечення того, що процес проходить у відповідності до стандартів справедливого судочинства.
Канцелярія Прокурора є незалежним органом Суду, її очолює Прокурор, який обирається Асамблеєю держав-учасниць. Канцелярія відповідає за отримання та аналіз справ та інформації про геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності, за їх вивчення та здійснення розслідувань і кримінального переслідування в суді.
Секретаріат є нейтральним органом МКС, який очолюється Секретарем та відповідає за надання адміністративної та операційної підтримки Прокуророві та Суддям. Важливо, що Секретаріат відповідає за розробку механізмів захисту свідків, надання компенсацій та безпекові аспекти діяльності Суду.
Асамблея держав-учасниць складається з представників країн, які підписали або/та ратифікували Римський статут, та відповідає за загальне управління суду та законотворчість. У Бюро Асамблеї входить Президент, два Віце-президента та 18 членів, обрані строком на три роки, з урахуванням представництва географічних регіонів та основних світових правових систем. Асамблея вирішує питання щодо прийняття нормативних документів, бюджету, а також обирає Суддів, Прокурора та Заступника Прокурора.
Україна підписала Римський статут в 2000 році, але досі не ратифікувала цей установчий документ МКС. Таким чином, юрисдикція МКС не поширюється на території України, а також на її громадян.
Допоможіть нам створити тиск на владу України з метою ратифікації Римського статуту – підпишіть петицію.
Даний матеріал опубліковано в просвітницьких цілях для підтримки кампанії Amnesty International за ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду в Україні. Приєднання України до Міжнародного кримінального суду дозволило б цій інстанції проводити розслідування воєнних злочинів, скоєних в ході конфлікту на сході України, і ініціювати судове переслідування воєнних злочинців. Більше про кампанію —http: //amnesty.org.ua/what_we_do/icc_now/