Все публикацииПолитика

Союз вужа з їжаком: як в регіонах ділять владу

За місяць після місцевих виборів у значній кількості регіонів склалися політичні пазли: сформована неформальна більшість в місцевих радах і розподілені посади в керівництві. Нові союзи, які виглядали б неприродно на рівні держави, в областях цілком життєздатні.

Про місцеві коаліції і кулуарні домовленості, що супроводжували їх створення, – в матеріалі LB.ua.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист

Одразу ж після виборів президент Петро Порошенко поспішив відзвітувати: його партія отримала перемогу в 14 обласних радах із 23 регіонів, де відбулося голосування. Львівській, Полтавській, Івано-Франківській, Житомирській, Рівненській, Херсонській, Тернопільській, Вінницькій, Чернігівській, Київській областях та місті Києві. Він назвав також і Сумську та Кіровоградську область, втім, підбиття підсумків виборів в цих регіонах показали рівну кількість депутатів від БПП і «Батьківщини».

Власне, партія Юлії Тимошенко відстала від президентської політсили у підсумку виборів на 1%. А тому двом скоріше формальним союзникам парламентської коаліції довелося домовлятися на місцях.

Оперативно за цей процес взялися Іван Кириленко («Батьківщина») і Сергій Березенко (БПП) під час одного із засідань парламенту – прямо в сесійній залі. В одній із лож сесійного залу вони розклали таблиці із результатами виборів і почали розписувати квоти в керівництвах облрад та їхніх комісіях.

Фото: www.pravda.com.ua/Дмитрий Ларин

Так, із відміток Березенка складалось, що БПП мали дістатись керівні посади у Львівській, Миколаївській, Одеській і Полтавській облрадах. Першими заступниками голів тут погодил и призначити представників від «Батьківщини». Остання, в свою чергу, «на папері» закріпила за собою керівника Рівненської облради.

При цьому перед Кириленком лежала таблиця, де стояли в стовпчик обведені одинички в графах «голова» навпроти 10 областей: Вінницької, Житомирської, Запорізької, Київської, Миколаївської, Рівненської, Херсонської, Черкаської і Чернівецької. Навпроти Кіровоградської стояв знак питання, втім, в дужках значилось, що на керівництво в цій облраді також претендує політсила Тимошенко. Хоча дотриматися цих (та інших) домовленостей вдалося не у всіх регіонах.

Хто кого кинув?

Прикладом «зради» для БПП стали Київська, Рівненська та Житомирська області. Зокрема, у перших двох в результаті кулуарних домовленостей пропрезидентські фракції не отримали жодного місця в керівництві, а подекуди – й жодної комісії.

– Якщо відверто, то в Київській області нас просто кинули, – не приховує один із лідерів парламентської фракції БПП. – Були домовленості щодо розподілу комісій і посади голови ради. Проголосували за представника «Батьківщини» (Ганна Старикова, заступники – від Укропу Володимир Майбоженко і партії Ляшка Микола Стариченко – ред.). Ми не ставимо ультиматумів щодо керівника облради, але якщо фракцію (УДАРу – ред.) в області залишили без жодної комісії, – це вже «безпрєдєл».

Ганна Старікова - новообрана голова Київоблради
Фото: kagavisti.com
Ганна Старікова - новообрана голова Київоблради

Керівництво в більшості комісій Київської облради отримали представники депутатської групи «Нова Київщина», керівником якої є Станіслав Поліщук (минулого року балотувався до парламенту від Опоблоку).

У Житомирській області «Батьківщині» вдалось перехитрити БПП, попри чисельну перевагу останнього. Під час голосування за керівника облради двоє представників «Самопомочі» проголосували всупереч рішенню фракції, підтримавши на посаду голови облради Анжеліку Лабунську від «Батьківщини».

«Самопоміч» тут же виключила зі своїх рядів цих двох депутатів: Остапа Маланюка і Олега Пасічника. А представники БПП в один голос заявляли, що Лабунська стала головою облради за рахунок голосів Опоблоку (за Лабунську проголосувало і двоє депутатів ОБ).

Правда, у керівництві президентської фракції згодом переконували LB.ua: у Лабунської не буде іншого виходу, як співпрацювати з найбільшою фракцією облради і мером Житомира – представником БПП Сергієм Сухомлином.

Так і сталось: депутат від БПП Володимир Ширма отримав посаду першого заступника голови облради. А от заступником стала представниця Опоблоку Наталія Рибак.

Зліва направо: Наталія Рибак, Володимир Ширма, Анжеліка Лабунська
Фото: zt.gov.ua
Зліва направо: Наталія Рибак, Володимир Ширма, Анжеліка Лабунська

– Тепер в облраді – широка коаліція з БПП, «Батьківщини», Опоблоку і залишків «Самопомочі», – констатує депутат облради від «Свободи» Сидор Кізін. І додає, що в опозицію до них стала, окрім «Свободи», партія Олега Ляшка і «Укроп».

Єдності між БПП і «Батьківщиною» під час формування більшості не було і в Рівненській облраді. Головою обрали представника Радикальної партії Володимира Ковальчука. Його заступників – депутатів від «Батьківщини» і «Свободи».

За словами голови Рівненського осередку Комітету виборців України Олексія Горецького, поява кандидата від «радикалів» була цілком неочікуваною. На керівництво областю першочергово претендували дві політсили – БПП і «Батьківщина», котрі за підсумками виборів отримали найбільшу кількість депутатських мандатів. Напередодні сесії облради в регіон приїжджали представники цих партій, а також лідер Радикальної партії Олег Ляшко. «Я так розумію, що кожен переконував своїх», – припускає Горецький.

І хоч одноголосно за «радикала» не голосували ні «Батьківщина», ні БПП, йому вдалось отримати перевагу над іншими кандидатами.

Не єдиним, але ключовим кандидатом на посаду голови облради від БПП був Юрій Благодир, свого часу нардеп від Партії регіонів, що вийшов з неї після розстрілів на Майдані.

Наразі найбільша за кількістю депутатів фракція БПП в облраді торгується за комісії.

На одній із прес-конференцій Благодир відкрив карти: БПП вимагає 5 голів комісій (бюджетну , економічну , аграрну , екологічну та місцевого самоврядування), 3 посади заступників комісій та 3 секретарі. Ведення переговорів продовжується – засідання облради перенесли на 4 грудня.

Юрій Благодир(стоїть) в залі Рівненської облради
Фото: rivnepost.rv.ua
Юрій Благодир(стоїть) в залі Рівненської облради

– Облради настільки динамічні утворення, що все багато разів зміниться, – коментує рівненський конфлікт один із нардепів від БПП. – Ми співпрацюємо з більшістю фракцій, знайшли порозуміння з «Самопоміччю» у Львові і області, зі «Свободою»...

Практично без проблем знайшли спільну мову фракції БПП і «Свободи» у Тернопільській міськраді, де соратники Тягнибока отримали найбільше фракцію.

Після переговорів нового-старого мера-«свободівця» Сергія Надала з губернатором Степаном Барною депутати обрали секретарем міськради «порошенківця» Віктора Шумаду, а на черговому пленарному засіданні ухвалили звернення до президента і уряду щодо політичних переслідувань націоналістів.

Хоча така співпраця «Свободи» з БПП скоріше виняток, ніж тенденція. В більшості регіонів партійці Тягнибока все ж виступають в опозиції до президентської партії через «політичні репресії» щодо їхніх активістів.

Закарпаття – в підвішеному стані

Новообрані депутати Закарпатської облради впродовж двох засідань не змогли обрати ні керівний склад, ні голів комісій.

Найбільше протистояння в регіоні відбувається між БПП і «Єдиним центром». А фактично між їхніми лідерами – губернатором і першим номером в регіональному списку президентської партії Геннадієм Москалем і нардепом та «господарем» краю Віктором Балогою.

Минулого четверга «Єдиний центр», який має найбільшу фракцію в облраді (19 депутатів), висунув кандидатом на посаду голови області Олександра Кеменяша – представника «Батьківщини», але лояльного до Балоги. Втім, голосів присутніх соратників Балоги, представників «Батьківщини» і «КМКС» Партії угорців України для цього не вистачило. Двоє представників біло-сердечних ослухалися рішення партії і не віддали свої голоси «за» однопартійця.

Геннадій Москаль - ліворуч, в центрі стоїть Олександр Каменяш . Засідання Закарпатської облради 19 листопада
Фото: zakarpat-rada.gov.ua
Геннадій Москаль - ліворуч, в центрі стоїть Олександр Каменяш . Засідання Закарпатської облради 19 листопада

Наступне засідання у вівторок 24 листопада показало, що партії Балоги не вдається сформувати більшість. На засіданні зареєструвався лише «Єдиний центр» і частина «Батьківщини». Решта влаштували таким чином бойкот, і через відсутність кворуму засідання закрили.

Як повідомив LB.ua співрозмовник, наближений до Москаля, напередодні засідання губернатор провів зустріч з представниками партії угорців, щоб переконати їх стати на бік провладної партії.

– Врешті-решт угорці, думаю, будуть з БПП. Угорська фракція ніколи не була в опозиції до влади. Тим більше, що Москаль зробив їм дуже хороші пропозиції, в тому числі посаду першого заступника голови адміністрації і заступників кількох департаментів. Таких посад угорці не мали за всі роки незалежності України, – зауважує співрозмовник.

Крім цього, за даними LB.ua, Москаль найближчим часом планує відвідати Будапешт, де матиме кілька зустрічей з керівництвом материнської партії угорців.

У випадку, якщо Москаль переграє Балогу, більшість в облраді виглядатиме наступним чином: БПП (15) + Партія угорців (8) + «Відродження» (11) + Опоблок (4).

«Відродження» на Закарпатті очолює народний депутат Михайло Ланьо, що не так давно вступив в однойменну групу в парламенті. Конфлікт Ланьо і Балоги триває роками, а влітку вилився у стрілянину за участю «Правого сектора» в Мукачевому.

Що стосується Опоблоку, то його очолює Олександр Ледида, в якого також давні рахунки з Балогою.

Хоча в БПП зазначають, Опоблок у складі 4 депутатів особливої погоди для формування більшості не робить, президентська фракція н айбільш зацікавлена у «Відродженні» і Партії угорців.

– Думаю, у випадку обрання кандидата від БПП на посаду голови облради фракція «Батьківщини» також посипеться. В окремих її представників є зуб на керівника «Єдиного центру», – додає співрозмовник, наближений до Москаля.

Наступне засідання облради призначено на 1 грудня.

Монополія Кернеса

У Харкові монополію на владу зберіг Геннадій Кернес і його «Відродження».У міській раді партія мера отримала 57 мандатів (при 42 необхідних для ухвалення рішень у ході голосувань).

Фото: www.oblrada.kharkov.ua

Голосами «Відродження», «Солідарності» і «Нашого краю» обрали нового/старого секретаря міськради Олександра Новака – заступника голови Харківської міської організації Партії регіонів.

В обласні й раді до союзників «Відродження» приєднався, окрім БПП і «Нашого краю», Опоблок. За присутності Кернеса головою ради обрали екс-регіонала та колишнього очільника області Сергія Чернова. У січні минулого року він разом з Михайлом Добкіним, своїми заступниками і депутатами від Партії регіонів проводив сесію облради у футболці «Беркута».

Чернов - ліворуч
Фото: www.oblrada.kharkov.ua
Чернов - ліворуч

«Солідарність» не висунула свого кандидата на посаду голови облради, натомість отримала пост першого заступника та чотири комісії. А «Відродження» – заступника та п'ять комісій (в тому числі бюджетну, транспортну, аграрну). По дві дісталось фракціям Опоблоку і «Нашого краю». В опозиції опинились «Батьківщина» і «Самопоміч».

Дніпропетровськ: війна Філатова з «Самопоміччю»

Уникнути конфронтації між політичними силами в Дніпропетровській міськраді навряд чи вдасться. Після скандалу на інаугурації Бориса Філатова і депутатів трьох фракцій формування лояльної до мера більшості висить на волоску. Нагадаю, Філатов, якого парламент не встиг позбавити депутатського мандату, вирішив таки приступити до виконання обов ' язків на посаді міського голови. І на сесії міськради спробував скласти присягу. Цей факт викликав обурення кількох політсил: «Громадянської позиції», «Самопомочі» та Опоблоку, котрі заявили про порушення закону.

Фото: visnyk.dmr.org.ua

Демарш представників партії Садового настільки обурив Філатова, що він звернувся до мера Львова з проханням розпустити фракцію, нагадавши при цьому, що «Укроп» є надійним союзником «Самопомочі» у боротьбі за Кривий Ріг.

«Самопоміч» у Дніпропетровську повністю підконтрольна Вілкулу. Як Вілкул-старший контролює в Кривому Розі «Батьківщину», так молодший – «Самопоміч» в Дніпропетровську», – заявив LB.ua голова місцевого КВУ Станіслав Жолудєв.

І нагадав про скандал, що виник ще в травні цього року, коли керівник місцевої «Самопомочі» Артем Хмельников виставив в Facebook своє фото разом з Денисом Давидовим, якого називають довіреною особою Вілкула. Підпис під фото підтверджував співпрацю партії з Давидовим: «Разом з Денисом Давидовим плануємо діяльність «Самопомочі» у Дніпропетровську».

Більш того, незадовго до місцевих виборів частина дніпропетровської «Самопомочі» вийшла зі складу партії. За словами голови ініціативної групи «Самопомочі» Аліади Мансурової, між їх політсилою і Опоблоком відбувається недопустиме зближення.

Керівництво партії, однак, стало на захист своїх партійців в Дніпропетровську, посилаючись на норми закону про місцеві вибори. «Політичної позицією «Самопомочі» є партнерство з міським головою Дніпропетровська у розвитку громади. «Самопоміч» закликає не переводити технічну ситуацію, яка склалася, у протистоянні політичних сил», – заявили в партії.

Нардепи <<Самопомочі>> в Дніпропетровській облраді
Фото: visnyk.dmr.org.ua
Нардепи <<Самопомочі>> в Дніпропетровській облраді

Не виключено, що під час першої сесії Дніпропетровської міськради Опоблок спробує сформувати більшість, опозиційну до Філатова. Подібне уже вдалося реалізувати в окремих населених пунктах Дніпропетровської області. Так, в Новомосковську Апеляційний адмінсуд області відмінив рішення територіальної виборчої комісії про визнання самовисуванця Віктора Литвищенка мером. Після цього міськраду покинула фракції «Батьківщина» і «Укроп», але це не завадило вибрати секретаря міськради та виконком за рахунок голосів депутатів БПП, Опоблоку, «Відродження» і Партії Зелених. А у місті районного значення Підгородне новообраного мера – колишню директорку школи і матір загиблого під Ілловайськом бійця полку «Дніпро-1» Галину Кузьменко – шляхом обману вивели з сесійної зали міськради і сформували більшість без неї.

Тож «Укропу», що отримав у Дніпропетровську 21 мандат, доведеться домовлятися з БПП (6 депутатів) і «Громадською силою» (7) – партією одіозного бізнесмена Загіда Краснова. Щодо останнього, то в одному зі своїх інтерв'ю Філатов зазначив, що бачить цю політсилу в об'єднанні з «Укропом» у випадку, якщо партія Краснова зменшить свої апетити у кадрових питаннях.

***

«Ми співпрацюємо з «Батьківщиною» і також бачимо нашими партнерами «Самопоміч». Ми відкриті для інших представників демократичного табору. На місцевому рівні стоять не політичні завдання, а завдання наведення порядку, наповнення бюджету», - вже після місцевих виборів заявив перший заступник голови фракції Партії «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко, категорично заперечивши будь-які коаліції з Опоблоком.

Наразі повної політичної картини в місцевих радах ще немає. У ряді регіонів переговори продовжуються. Хоча й очевидно, що президентська партія не має наміру відмовлятися від бодай кон'юнктурної співпраці з Опоблоком в окремих місцевих радах. А часом в обійми регіоналів місцевих представників БПП штовхають соратники по демократичному табору, відстоюючи власні інтереси.

Вікторія МатолаВікторія Матола, Журналист