Розенблат Борислав Соломонович

Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання

Місце народження

Народився 25 травня 1969 року у Києві.

Освіта

У 1992 році закінчив Камишинське вище військово-будівельне училище (РФ) за спеціальністю "командне будівництво будівель та споруд".

У 2014-му вступив на навчання до Києво-Могилянської бізнес-школи (MBA).

Кар'єра

У 1992-1994 служив у ЗСУ командиром аеродромної роти. Капітан запасу. До того працював техніком Житомирського відділу "Укрремшляхпроекту".

Засновник ГО "Волонтери Житомирщини" та благодійних фондів "БФ Родини Розенблат" та "Бойове братерство кіборгів". Також бенефіціар ТОВ "Оберіг", ТОВ "Миропільський бекон", керівник ВАТ "Прилуцький маслоробний комбінат".

У 1994-2014 обіймав посади менеджера, гендиректора, менеджера з маркетингу, голови ради директорів, заступника голови правління ПрАТ "Фаворит Компані".

У 2002 році невдало балотувався до Верховної Ради 4-го скликання за округом №67 (Житомирська область) від СДПУ(о) Віктора Медведчука. Був членом цієї партії.

У 2010 році балотувався до Житомирської обласної ради за списком "Партії регіонів".

З 2013 року - голова Житомирської обласної організації роботодавців на громадських засадах.

У 2014 році обраний народним депутатом Верховної Ради 8-го скликання за 62 округом (місто Житомир) від "Блоку Петра Порошенка" (член партії). Був членом однойменної фракції. Заступник голови Комітету з питань промислової політики та підприємництва. На президентських виборах 2014 року також був довіреною особою Петра Порошенка.

У 2015 році картка Розенблата голосувала у Верховній Раді за його відсутності.

У 2016 році журналісти-розслідувачі виявили, що Міноборони планує придбати у фірми дружини Розенблата безпілотники HAWK, які не пройшли відповідні випробування.

Згідно з декларацією нардепа за 2016 рік, він придбав забудовану земельну ділянку у Німеччині за 22 млн грн.

На дострокових парламентських виборах 2019 року балотувався за 62 мажоритарними округами (Житомир). За підсумками голосування програв на окрузі із результатом 6,62%.

Кримінальна справа

У червні 2017 року САП та НАБУ викрили Розенблата у так званій "бурштиновій справі". За версією антикорупційних органів, Розенблат та нардеп від "Народного фронту" Максим Поляков за хабар обіцяли допомогти іноземній фірмі з видобутком бурштину в Україні. За гроші вони обіцяли сприяти ухваленню у Раді "потрібних" змін у податковий та митний кодекси, а також вплинути на різних посадовців, щоб допомогти компанії отримати ліцензію на видобуток бурштину.

САП та НАБУ затримали охоронця Розенблата під час отримання хабаря у 200 тис. доларів. За даними слідства, загальна сума хабаря мала становити 285 тис. доларів. Слідчі також опублікували аудіо- та відеозаписи, на яких Розенблат спілкується з учасниками схеми й розповідає, як може за гроші посприяти реєстрації законопроєкту щодо видобутку бурштину.

11 липня 2017 року Верховна Рада за поданням НАБУ і САП позбавила Розенблата депутатської недоконаності. Це дозволило розпочати притягнення нардепа до кримінальної відповідальності, пов’язане з "бурштиновою справою". Розенблата також виключили з фракції "БПП".

18 липня 2017 року суд обрав Розенблату запобіжний захід у "бурштиновій справі" у вигляді арешту з альтернативою застави у 7 млн грн. На наступний день нардепу вдягли електронний браслет, та вже за п’ять днів за нього внесли заставу.

19 жовтня 2017 року детективи НАБУ зняли Розенблата з літака до Німеччини, але потім відпустили. ЗМІ писали, що при собі Розенблат нібито мав золото і діаманти. Сам нардеп заявляв, що хотів перевезти до Німеччини подарунки для родичів, серед яких були золоті вироби вартістю до 17 тис. грн. За два дні до цього – 17 жовтня – нардеп заявив, що сплив строк призначеної йому судом заборони на виїзд за кордон і зобов'язання носити електронний браслет.

У жовтні 2017 року НАБУ завело нову кримінальну справу на Розенблата через підозру у підробці документів для отримання дипломатичного паспорта. Нардеп використав диппаспорт для приватної поїздки за кордон.

У вересні 2018 року ОАСК визнав незаконними докази, зібрані НАБУ щодо Розенблата у "бурштиновій справі", у якій проти нього було відкрито кримінальні провадження за хабарництво і зловживання впливом. Суд визнав незаконним прослуховування нардепа через депутатську недоторканність.

У жовтні 2018 року НАБУ та САП направили до суду так звану "бурштинову справу" Розенблата за двома кримінальними статтями – отримання хабаря (ч. 4 ст. 368 ККУ) і та зловживання впливом (ч. 2 ст. 369-2 ККУ).

У січні 2019 року подав інший позов до ОАСК щодо нібито втручання директора НАБУ Артема Ситника у президентські вибори в США 2016 року на користь демократів через розголошення інформації щодо політтехнолога Трампа Пола Манафорта. Розенблат також опублікував запис, на якому людина з голосом, схожим на голос Ситника, визнає підтримку Гіларі Клінтон на виборах в США 2016 року. У березні ОАСК визнав протиправними дії Ситника. У ЦПК це рішення назвали сумнівним, оскільки ОАСК вийшов за рамки своєї юрисдикції.

У травні 2019 року подав позов до одіозного Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) проти тодішнього президента Петра Порошенка та директора НАБУ Артема Ситника з вимогою визнати незаконним призначення директора НАБУ. Саме НАБУ розслідувало так звану "бурштинову справу", в якій був підозрюваний Розенблат.

У грудні 2022 фірма родини Розенблата отримала 650 млн грн передплати від Міноборони на виготовлення партії БПЛА, які виявились сумнівної якості. Як з’ясували журналісти Bihus.info, Міноборони загалом замовило у фірми 55 БПЛА "HAWK" на 807 млн грн, але у день здачі виробник привіз лише 4 комплекси, два з яких не змогли злетіти, а один – втрачав зображення.

РодинаОдружений, дружина — Жанна Леонідівна (1969), один з засновників «Українських авіаційних систем»[10][11], виховує трьох синів — Олег (1991), Артур (1997), Олександр (2009).

Посилання

13.07.2023

​Розенблат Борислав Соломонович