Україна вивчає можливість висунути претензії на 16,37% від усіх активів СРСР на момент його розпаду.
Про це на брифінгу повідомив директор департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ Євген Перебийніс.
"Ми маємо право претендувати на 16,37% від усіх активів Радянського Союзу, а це і нерухомість за кордоном, це активи, золотовалютний запас, алмазний фонд, активи за боргами, які інші держави мали перед Радянським Союзом", - сказав Перебийніс.
При цьому він зазначив, що вже понад 20 років російська сторона не брала до уваги звернення України і так і не надала чіткого переліку всіх активів, які були у Радянського Союзу на момент його розпаду.
"Ми досі не знаємо, який був золотовалютний запас СРСР на період розпаду, які були активи в алмазному фонді тощо", - додав Перебийніс.
При цьому МЗС вважає угоду між Україною і Росією про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнішнього державного боргу та активів колишнього СРСР від 9 грудня 1994 року (так звана угода про "нульовий варіант") такою, що не має сили.
"Перш за все необхідно відзначити, що угода між Україною і Російською Федерацією про врегулювання питань правонаступництва щодо зовнішнього державного боргу та активів колишнього СРСР від 9 грудня 1994 року не має сили, оскільки Україна не ратифікувала цей документ", - сказав Перебийніс.
За його словами, метою цієї угоди було замінити основну, узгоджену всіма учасниками, концепцію розділу активів і пасивів колишнього СРСР, яка базувалася на угоді від 1991 року.
Раніше міністр юстиції України Павло Петренко заявив, що тільки за вкладами в Ощадбанку без індексації сума претензій може вимірюватися 80 мільярдами доларів, а з індексацією вона сягне 130 мільярдів доларів.
МЗС РФ у свою чергу вважає, що для початку переговорів про "нульовий варіант" щодо боргів СРСР Україна повинна виплатити Росії з урахуванням індексації 20 млрд доларів - частки України у зовнішньому державному борзі колишнього СРСР станом на 1 грудня 1994 року.