Шановні народні депутати! Дорогі співвітчизники!
З трибуни Верховної Ради вітаю Вас, усіх учасників урочистого засідання, все українське суспільство з 20-річчям Незалежності нашої держави!
За ці роки Україна відбулася й ствердилась як самостійна, суверенна країна, яка вже виростила своє покоління сучасної молоді.
Тому на нас з вами лежить велика відповідальність, яку державу ми передамо молодому прийдешньому поколінню.
Велика відповідальність лежить і на плечах української влади, адже сучасний світ є дуже складним та висуває перед Україною виклики світового масштабу.
Виклики, на які нам спільно треба знаходити гідні відповіді.
Попередні дві сесії засвідчили, наскільки важливою є тісна взаємодія і співпраця між законодавцями, Президентом та Урядом.
Вперше за багато років Верховна Рада демонструє високу дієздатність і політичну відповідальність.
Переконаний, що наша співпраця буде лише зміцнюватись.
Цього року ми відзначаємо 20-ту річницю незалежності нашої держави. За два десятиліття ми пережили багато криз і політичних конфліктів.
Немає нічого дивного в тому, що наші громадяни з недовірою ставляться до інститутів влади, оскільки політиканство і популізм часто переважали над роботою та здоровим глуздом.
Але впевнений: цій сумній традиції ми протиставимо результативну роботу. І зробимо це разом.
У нас одна мета – ефективна політика, модернізація України, створення умов для того, щоб український народ жив спільно, під єдиним дахом сильної європейської країни, якою ми будемо пишатися.
Зроблені серйозні кроки на шляху реформ.
Започатковано пенсійну, земельну реформи, реформу охорони здоров’я, освіти, житлово-комунального господарства.
Створюються умови для розвитку підприємництва.
Розгорнуто боротьбу з корупцією.
Ми також розпочали глибокі зміни в судовій системі.
Хочу відзначити, що по всіх цих напрямках ми отримували своєчасну і якісну законодавчу підтримку.
Я вже запропонував алгоритм подальшої співпраці через соціальний діалог, громадське обговорення та парламентські слухання.
Це дозволить розширити соціальну базу модернізації, посилить довіру громадян до держави.
Стабільна робота влади дозволила нам відновити позитивні тенденції в економіці.
За 7 місяців цього року приріст в економіці оцінюється близько 5 відсотків.
Зростання відбулося у всіх ключових секторах економіки: промислове виробництво зросло майже на 8,7 відсотка, будівництво – на 14, аграрна галузь – більш ніж на 9 відсотків.
Цього року Україна планує отримати врожай зернових на рівні понад 50 млн. тонн, що на 11 млн. тонн більше, ніж торік.
Пожвавився внутрішній споживчий ринок.
Маємо стабільну і врівноважену фінансову ситуацію, стабільний та прогнозований курс гривні.
Експорт товарів та послуг України за перше півріччя у порівнянні з аналогічним періодом минулого року виріс на 42 відсотки.
Закономірно, що реформи і економічна стабільність створили привабливі умови для інвестицій.
Позитивні оцінки щодо подальшого розвитку української економіки поділяє міжнародне співтовариство.
Нещодавно агентство Фітч підвищило суверенний рейтинг України зі «стабільного» до «позитивного».
Водночас, будемо відвертими: попереду нас чекають нові іспити та загрози. Світова криза далека від завершення.
Україна заплатила надзвичайно високу ціну за проходження її «першої хвилі».
Деякі рішення влади того часу і до цих пір викликають багато запитань як з економічної, так і з правової точок зору, оскільки безпосередньо вплинули на стан економічної безпеки держави.
Зокрема, мова йде про фінансові програми підтримки банківського сектору в 2008-2009 роках та невигідний для України контракт щодо постачання газу, підписаний на початку 2009 року.
В цих питаннях своє слово має сказати слідство і правосуддя.
Ми маємо винести уроки з цієї сумної історії, оскільки мова йде про долю держави, її безпечний розвиток.
За моїм дорученням Уряд підготував комплекс дієвих заходів, націлених на попередження негативних впливів нової кризової хвилі.
Кабінет Міністрів разом з Національним банком повинні посилити взаємодію, зробити все можливе, щоб Україна була готова протистояти фінансовим загрозам.
У серпні я дав доручення щодо недопущення негативних тенденцій на фінансових ринках України.
Були поставлені завдання щодо забезпечення стабільності фінансової системи держави та мінімізації впливу на вітчизняну економіку процесів, що відбуваються на міжнародних фінансових ринках.
У виконанні цих завдань розраховую на розуміння та підтримку депутатів.
Зокрема, ключову роль в проведенні ефективної економічної політики відіграє бюджетна політика держави.
Найближчим часом Парламент розпочне роботу над проектом Державного бюджету на 2012 рік.
Тому хотів би в першу чергу зупинитись на цьому питанні.
Торік успішно завершено перші кроки з реформування фінансової системи держави – прийнято основоположні документи у цій сфері - новий Бюджетний і Податковий кодекси.
Законодавчі зміни стали підґрунтям започаткування в Україні в 2011 році інноваційних змін в бюджетному процесі.
Зокрема, запроваджено середньострокове бюджетне планування.
Наступний крок в напрямі удосконалення бюджетної політики зроблено влітку цього року.
Йдеться про зміни до Бюджетного кодексу, спрямовані на удосконалення управління державним та місцевими боргами, підвищення ролі місцевої влади у забезпеченні регіонів коштами для ефективного та збалансованого розвитку територій.
Ця практика показала, що ми всередині року маємо можливість значно підсилити роль держави в розвитку регіонів.
Завдяки пожвавленню росту економіки і згаданим нововведенням Державний бюджет сьогодні має всі ознаки стабільності.
Планові показники за доходами загального фонду перевиконані за 7 місяців цього року.
Переконаний, що ми завершимо поточний бюджетний рік з хорошим результатом. А наступного року маємо закріпити і розвинути цей позитив.
Перш за все я вимагатиму, щоб показники державного бюджету 2012 року ґрунтувались на реалістичному сценарії соціально-економічного розвитку країни.
Загалом, одним із основних пріоритетів наступного року вбачаю подальше підвищення стійкості системи державних фінансів.
Це особливо важливо в умовах складної фінансово-економічної ситуації у світі.
Нам потрібна виважена боргова політика; скорочення бюджетного дефіциту; забезпечення збалансованості місцевих бюджетів; здійснення видаткової політики на основі оптимізованих державних цільових і бюджетних програм.
Поряд з цим ключове завдання бюджету наступного року – дати поштовх подальшому зростанню економіки і регіональному розвитку.
Шановні колеги!
Серед пріоритетних напрямів законотворчої роботи Парламенту на найближчу перспективу хотів би виділити такі.
Глибока реформа аграрного сектору, ключовою ланкою якої є реформа земельних відносин.
На сьогодні ця тема, як то кажуть, «забалакана» і надзвичайно політизована.
Але лише шляхом реформ ми зможемо забезпечити лідерські позиції України на світовому продовольчому ринку і відродити українське село.
Далі терпіти злидні і несправедливість в сільському господарстві просто неможливо.
Перші кроки ми вже зробили.
Схвалено закон «Про Державний земельний кадастр», яким закладено підґрунтя для відміни мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.
На черзі розгляд та прийняття інших законопроектів. Насамперед, це законопроект про ринок земель.
Вважаю, що з його прийняттям реформа буде запущена в повну силу.
Без уваги не повинні залишитись й інші питання аграрної реформи.
Зокрема, йдеться про посилення контролю за використанням земельних ресурсів, а також за укладанням договорів застави та іпотеки земельних ділянок і прав на них.
Відповідні законопроекти перебувають у Парламенті.
Для належного формування законодавчої бази агарної сфери важливим вважаю також внесений до Парламенту законопроект про продовольчу безпеку України.
Друге - подальше покращення умов ведення бізнесу.
Необхідно зосередитися на удосконаленні механізмів державної регуляторної політики через зменшення втручання держави у діяльність бізнесу, спрощення та удосконалення існуючих процедур регулювання.
Вже зроблено важливі кроки у цьому напрямі.
Зокрема, на третину скорочено ліцензовані види діяльності, зменшено кількість контролюючих органів, визначено вичерпний перелік документів дозвільного характеру та запроваджено «декларативний принцип» видачі дозволів, суттєво спрощено дозвільні процедури у будівництві.
Нині нагальними завданнями є завершення реформування дозвільної системи, удосконалення законодавства з питань банкрутства та протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств, посилення відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.
Надзвичайно важливим вважаю, зокрема, розгляд та прийняття нової редакції Закону про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та про відміну реєстрації декларації виробника про відповідність, про протидію рейдерству.
Особливої уваги потребує реформування сфери надання адміністративних послуг.
Ближчим часом мною буде внесено невідкладний законопроект про адміністративні послуги, яким буде закладено основні засади діяльності суб’єктів надання адміністративних послуг, прав і обов’язків фізичних та юридичних осіб щодо отримання адміністративних послуг.
Третє. Модернізація базових секторів та інфраструктури.
Необхідно терміново покращити умови функціонування реального сектору.
З цією метою потребує вирішення проблема створення умов для діяльності окремих регуляторів, зокрема, в енергетичній сфері, на транспорті.
Для модернізації житлово-комунального господарства необхідно прийняти нову редакцію загальнодержавної програми «Питна вода України».
Прошу звернути увагу і на питання формування на законодавчому рівні умов для ощадливого використання енергетичних ресурсів, особливо імпортних, підвищення рівня енергетичної безпеки країни.
Це стосується і фінансової стабілізації підприємств енергетичної сфери та суміжних ринків, стимулювання впровадження енергоефективних технологій та обладнання, нарощування виробництва вітчизняних паливно-енергетичних ресурсів.
Крім того, законодавчого врегулювання потребують питання розвитку вітчизняної портової інфраструктури.
Це дозволить нашій державі повернути собі статус регіонального лідера у галузі перевезень водним транспортом, стати вагомим гравцем у цьому напрямку.
Четверте – прискорення інституційних перетворень.
Вважаю приватизацію одним із головних засобів підвищення ефективності національної економіки України.
У зв’язку з цим потрібно зосередитись на завершенні приватизаційного процесу в Україні.
Законодавча база приватизації вже давно не відповідає потребам сьогодення. Ситуацію треба виправляти.
Після внесення Урядом має бути прийнятий Закон України «Про Державну програму приватизації».
У державній власності повинен залишитися обмежений перелік підприємств, що забезпечують виконання державою своїх основних функцій і гарантують національну й економічну безпеку, а решта об’єктів будуть готуватися до продажу.
Сподіваюся, що найближчим часом Парламентом буде врегульовано питання взаємовідносин кредиторів та позичальників.
Відновлення довіри громадян до фінансової сфери – ключове завдання у цій галузі.
Маю надію, що ухвалення ефективного законодавства дозволить в найкоротші строки оздоровити банківську систему.
П’яте. Реформа сектору безпеки, і зокрема, його ключового елементу – армії.
В цьому році підготовлені і будуть прийняті стратегічні документи – нова редакція Стратегії національної безпеки та Воєнна доктрина.
Завершується розробка концепції реформування Збройних сил та програма її реалізації. І перші кроки по реформуванню ми робимо вже зараз.
Вже найближчим часом необхідно розглянути та схвалити внесений мною законопроект «Про чисельність Збройних Сил України на 2012 рік».
До кінця наступного року пропоную привести чисельність української армії до 184 тисяч, у тому числі - до 139 тисяч військовослужбовців.
Розраховую на вашу підтримку в цьому важливому для держави питанні.
Шосте. Буде послідовно впроваджуватись адміністративна реформа та тісно пов’язана з нею антикорупційна політика.
Прийняті Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» та закони про боротьбу з корупцією заклали основи нової адміністративної системи. На часі – прийняття нового закону про державну службу.
Очікую на виважену позицію і продуктивну роботу Парламенту також у цьому питанні.
Водночас, готується проект створення спеціалізованого органу по боротьбі з корупцією.
Цей комплекс рішень дасть нам можливість сформувати сучасну й ефективну адміністративну систему, що працює прозоро і знаходиться під пильним контролем громадян та представницької влади.
Шановні народні депутати!
Модернізаційні зміни відбудуться лише за умови подальшого розвитку основ і механізмів демократії.
В першу чергу, нового імпульсу у своєму розвитку потребує громадянське суспільство.
Суттєвим кроком на цьому шляху стало прийняття Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Найближчим часом мною буде підписано Указ щодо Стратегії державного сприяння розвитку громадянського суспільства.
Ним буде визначено програму першочергових заходів, у тому числі щодо розширення участі громадськості в розробці, прийнятті та контролі за виконанням державних рішень.
Переконаний, що цьому сприятиме і своєчасне схвалення закону «Про громадські організації», в якому враховано як вітчизняну практику, так і позитивний міжнародний досвід.
Нам потрібен діалог влади і суспільства зі всіх питань реалізації реформи, бо довіра людей до процесу модернізації країни є ключовою складовою успіху.
Наступний важливий аспект - реформа виборчого законодавства.
Прийняття закону про вибори народних депутатів стане іспитом на зрілість українського парламентаризму як щодо його змісту, так і щодо культури обговорення його політичних складових.
Національне виборче законодавство має стимулювати розвиток парламентаризму, партійної системи, реального місцевого самоврядування.
Зі свого боку я беру під особистий контроль питання врахування рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ як у новому проекті Закону, так і під час подальшої роботи в напрямку кодифікації виборчого законодавства.
Завершується підготовка до впровадження реформи місцевого самоврядування.
Влітку поточного року Рада регіонів при Президенті України прийняла рішення про розробку плану заходів щодо корекції регіональної політики та розробку пакету пропозицій у питанні муніципальної реформи.
Спільними зусиллями маємо розробити стратегію та пакет законодавчих ініціатив, що дозволять практично розпочати саму реформу.
Основою реформування місцевого самоврядування необхідно визначити розширення прав територіальних громад та децентралізацію влади.
Я також глибоко переконаний в необхідності продовження судової реформи.
Зараз ми започатковуємо її другий етап, який передбачатиме публічність обговорення, створення атмосфери відкритої дискусії, врахування рекомендацій Венеціанської комісії.
Це випливає не тільки із міжнародних зобов’язань України, але є потребою самої судової системи.
Без сумніву, глибокі економічні, соціальні та політичні зміни в Україні мають європейський вимір і тісно пов’язані з євроінтеграційним курсом держави.
Цілі держави у сфері європейської інтеграції необхідно враховувати при визначенні пріоритетних напрямків законодавчої діяльності.
Без належної підтримки з боку Парламенту досягти успіху євроінтеграційного процесу неможливо.
У зв’язку з цим нашими головними завданнями на найближчий час є продовження адаптації законодавства України до норм і вимог Європейського Союзу.
Метою цього процесу є підготовка до запровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, а також виконання Плану дій з лібералізації візового режиму для України.
Важливою є законодавча діяльність, спрямована на ефективне завершення моніторингу виконання Україною зобов’язань перед Радою Європи, що здійснюється цією організацією уже фактично 16 років.
Серед основних завдань, що стоять перед нами, – реформа кримінально-процесуального законодавства, пенітенціарної системи, зміна ролі та функцій Генеральної прокуратури, ухвалення Виборчого кодексу.
І це потребує від парламенту своєчасного законодавчого забезпечення.
Тож бажаю всім успіхів!
Дякую за увагу.