Остапчук Віктор Миколайович

Народний депутат України VII, VIII скликаннь

Місце народження

Народився 16 травня 1955 р. в м. Магнітогорськ Челябінської області.

Освіта

Закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту ім.С.М.Кірова за спеціальністю “тепловози та тепловозне господарство” та Інститут перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів Харківської державної академії залізничного транспорту за фахом “рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту, локомотиви”.

Доктор технічних наук. Заслужений працівник транспорту України. Герой України. Лауреат Державної премії України в галузі архітектури. Академік Транспортної академії України.

Академік Міжнародної Академії комп'ютерних наук і систем за виробничим напрямком “Інформатизація залізниць”. З 2014 року - професор Української державної академії залізничного транспорту, з 2007 року був там же доцентом.

Кар'єра

З 1977 до 2000 року пройшов шлях від бригадира цеху періодичного ремонту локомотивного депо до головного інженера та першого заступника начальника Південної залізниці.

У 1986-1990 роках був секретарем партійного комітету Управління Південної залізниці.

З 2000 до 2012 року (із невеликою перервою у 2005 році) - начальник Південної залізниці. У 2005 році був проректором Української державної академії залізничного транспорту.

З 1990 до 1998 року був депутатом Ленінської районної у місті Харкові ради.

З 2002 до 2012 року був депутатом Харківської обласної ради (у 2010 році - за списком “Партії регіонів”, у 2006 році - за списком партії “Відродження”, у 2002 році - як самовисуванець за округом №5). Також був членом виконавчого комітету Харківської міської ради.

У 2006 році балотувався до Верховної Ради 5 скликання номером 6 у списку партії “Відродження” як член партії.

У 2012 році був обраний до Верховної Ради 7 скликання від “Партії регіонів” за тим же округом як член партії. 16 січня 2014 року голосував за так звані «диктаторські закони», які обмежували права і свободи громадян. 23 лютого 2014 року вийшов з фракції “Партії регіонів”, у травні того ж року приєднався до групи “Економічний розвиток”.

Народний депутат 8 скликання. Був обраний у 2014 році за 177 мажоритарним округом (Харківська область) як самовисуванець та член партії “Відродження”, входить до складу групи “Партія "Відродження”, член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту. Заступник голови партії “Відродження”.

У 2019 році балотувався до Верховної Ради 9 скликання по 177 округу (Харківська область) від партії "Опозиційний Блок" як безпартійний.

Член Національного олімпійського комітету України, президент Федерації синхронного плавання України, почесний президент громадської спілки “Соціальний рух поваги”, почесний президент волейбольного клубу “Локомотив” (Харків).

Сім’я

Одружений на Наталії Василівні Остапчук, має двох дочок, Владиславу і Катерину.

Скандали

У 2005 році після приходу нової влади, коли замість Георгія Кірпи Міністерство транспорту очолив Євген Червоненко, Остапчука звільнили з посади начальника Південної залізниці і замість нього призначили Григорія Бойка, але вже через рік Віктор Остапучк знову очолив Південну залізницю, так як його професіоналізм виявився більш затребуваним, ніж політична лояльність.

У 2015 році дружину Остапчука звинувачували в тендерній змові на користь її компаній, заснованих спеціально під конкретний тендер. «Антимонопольники звинувачують компанії в антиконкурентних узгоджених діях, що стосуються спотворення результатів торгів, рішення ще не винесено».

Віктор Остапчук підписав договір на придбання корейських поїздів «Хюндай», які не витримали українських погодних умов і стали одним з скандалів в країні. Пізніше екс-начальник Південної залізниці говорив, що його змусили купити ці поїзди. «Залізничники, як солдати, накази не обговорюють, а виконують. Кажуть, що в такі стислі терміни ніхто, крім корейців, не готовий був виконати це замовлення».

Посилання

25.11.2014