Народився в Одесі, 27 січня 1972 році, а виріс в селищі Котовське, що під Одесою.
У відкритих джерелах немає згадки про отримання вищої освіти.
Почав займатися бізнесом в дев'яностих роках з торгівлі алкогольними напоями. На початку 2000-х переїхав до Ізраїлю, але згодом повернувся до України.
Альперін орендував Котовський винозавод. 2011 року Фонд держмайна подав у суд на Альперіна з наміром розірвати з ним договір аренди, але Вадим виграв суд, продовживши керувати заводом. 2016 Фонд держмайна підписав з ним нову угоду, згідно з яким оренда виросла до 25 % від ставки для виноробної галузі. До 2016 року Альперін з дружиною були кінцевими бенефіціарами заводу, далі передавши права на власність офшорній компанії «Тандерфілд Корп» (Панама, Панама сіті, Global Plaza Tower, 50-а, 19-й пов., апартамент N).
В партнерстві з Олександром Ойберманом Альперін викупив кілька заводів на межі банкрутства, почавши випускати на них алкогольну продукцію.
Пенсійний фонд Альперіна
На початку 2000-х Альперін створив приватний пенсійний фонд, гроші для якого отримував як від приватних осіб, так і від держави. За частину грошей Вадим купив вантажне судно «Фаїна».
2008 року це судно захопили пірати, що згодом вимагали викуп за українських моряків. На борту корабля перевозили зброю та військову техніку (включаючи танки і реактивні установки залпового вогню). Після переговорів, піратам було виплачено 3,2 млн грн., а судно було звільнено.
2015 році під час перевірки на Одеський митниці представники ГУ власної безпеки ДФС знайшли чотири контейнери з контрабандним вантажем, до яких мав стосунок Альперін. Два контейнери згодом зникли, два інших стояли таким чином, що їх неможливо було відкрити.
У серпні 2017 року на Київський митниці було виявлено підроблені документи на вантаж Альперіна.
Хабар НАБУ
У 2017 році співробітники Національного антикорупційного бюро України затримали Альперіна. Його підозрювали в спробі дати хабар в вісімсот тисяч доларів детективу НАБУ.
В рамках цього кримінального провадження було накладено арешт на фінанси Альперіна (майже півмільярда гривень). А Печерський райсуд Києва заарештував бізнесмена на два місяці, встановивши розмір застави у двадцять один мільйон гривень. Втім, незабаром після цього апеляційний суд Києва зменшив заставу до 141 тисячі гривень, після чого заставна сума була швидко внесена і Альперін був звільнений.
"Король контрабанди"
Альперіна звинуватили в тому, що він, в змові з головою Одеської митниці Володимиром Передерієм організував масштабну корупційну схему, яка дозволила Альперіну не платити мито зі своїх вантажів.
У листопаді 2019 року співробітники НАБУ затримали заступника голови Київської міської митниці ДФС Сергія Тупальського. Затримання проходило в рамках "справи Альперіна". Сам бізнесмен зник.
Про необхідність розшукати і заарештувати Альперина заговорив сам президент України Володимир Зеленський і пообіцяв "особисто цінний подарунок" тому, хто допоможе відшукати Вадима Альперіна.
Незабаром Вадим Альперін сам прийшов в САП, де був затриманий. Суд заарештував бізнесмена на два місяці, з сумою застави в 70 мільйонів гривень. Втім, Альперін пробув під вартою лише кілька днів – після чого вийшов на свободу, внісши необхідну заставу.
24 січня 2020 Вищий антикорупційний суд продовжив носіння електронного браслета Альперіну до 23 березня. А вже 26 січня з Альперіна зняли електронного браслета.
У лютому 2020 журналісти проекту Слідство.Інфо оприлюднили фільм-розслідування «Король контрабанди», у якому розповідається, що Альперін масово скуповував суддів та прокурорів, щоб роками уникати відповідальності. Посадовцям, які перешкоджали Альперіну, погрожували кримінальними провадженнями або звільняли.
18 березня ВАКС відмовився стягнути на користь держави заставу Альперіна розміром 70 млн грн.
2 квітня 2021 року Рада нацбезпеки і оборони України (РНБО) на своєму засіданні запровадила персональні санкції проти «топ-10» українських контрабандистів. У десятці санкційних контрабандистів опинився і Вадим Альперін.
Одружений. Дружина — Альперіна (Дрєєрман) Тетяна Марківна (нар. 23 січня 1971) — 1994-го закінчила Одеський державний університет.