Загородній Анатолій Глібович
Президент Національної академії наук України
Місце народження
Народився 29 січня 1951 року в селі (з 1959 — селище міського типу) Велика Багачка, адміністративному центрі Великобагачанського району Полтавської області.
Освіта
1972 — закінчив радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. Горького (тепер — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна).
Кар'єра
1972 — по т. ч. — в Інституті теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, зокрема:
- 1980–1988 — учений секретар;
- 1989–2002 — заступник директора з наукової роботи;
- 1996–2016 — завідувач відділу теорії та моделювання плазмових процесів;
- 2003 — по т. ч. — директор.
1978 — захистив дисертацію на тему «Флуктуации и спектры излучения ограниченной плазмы» та здобув науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю «Теоретична фізика».
1990 — захистив дисертацію на тему «Электромагнитные флуктуации в ограниченных плазменно-молекулярных системах» та здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук за спеціальністю «Фізика плазми».
1997 — обраний членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «Теоретична фізика, фізика плазми».
1998 — присвоєно вчене звання професора.
2006 — обраний академіком НАН України за спеціальністю «Теоретична фізика, фізика плазмових процесів».
2009–2011 — головний учений секретар НАН України.
2011 — 2020 — віцепрезидент НАН України.
Висунутий на пост президента НАНУ в березні 2020 року. Його висунення підтримав Борис Патон. 7 жовтня 2020 року обраний президентом НАНУ України.
Науковий внесок
Наукові праці в галузі теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики. Розробив статистичну теорію просторово-обмежених плазмено-молекулярних систем; послідовну кінетичну теорію запорошеної плазми і сформулював строгі мікроскопічні рівняння й ланцюжок рівнянь Боголюбова для такої плазми; розвинув теорію гальмівного випромінювання у плазмено-молекулярних системах.
Нагороди та почесні звання
Державні нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України (2012)
Орден «За заслуги» ІІ ст. (2016)
Орден «За заслуги» ІІІ ст. (2008)
Державна премія України в галузі науки і техніки (2005; за праці з фізики плазми)
Почесна грамота Верховної Ради України (2004)
Академічні нагороди
Премія ім. К. Д. Синельникова НАН України (1991; за цикл робіт зі статистичної теорії плазмово-молекулярних систем)
Премія ім. М. М. Боголюбова НАН України (2012; за цикл робіт «Розвиток ідей М. М. Боголюбова у теоретичній та математичній фізиці»)
Премія ім. О. С. Давидова НАН України (2019; за роботу «Розвиток аналітичних методів статистичної фізики для пояснення нових ефектів у структурно-невпорядкованих багато-частинкових системах»)
Почесні звання, титули та членства
Член-кореспондент Міжнародної академії наук, мистецтв і гуманітаристики (Париж, 2004)
Почесний доктор Інституту фізики конденсованих систем (2010)
Іноземний член Російської академії наук (2011)
Почесний доктор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2011)
Іноземний член-кореспондент Австрійської академії наук (2012)
Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (2015)
Почесний доктор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (2015)
Почесний професор Цзілінського університету (Чаньчунь, КНР, 2017).
Почесний доктор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2018)
Почесний вчений Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (IIASA Honorary Scholar) (2020).
20.01.2021