Народився 17 червня 1959 року, м. Київ.
Закінчив у 1981 р. Київський університет за спеціальністю «міжнародні відносини».
1981–1984 — в аспірантурі КДУ.
Кандидатська дисертація «Американо-французькі стосунки в зв'язку з курсом Франції на розрядку».
Докторська дисертація «Становлення та діяльність політичної опозиції в Україні у 1989–1991 рр.» (1996).
У 1985–1991 рр. науковий співробітник відділу зарубіжної історіографії в Інституті історії НАН України.
З 1989 р. — досвід консультування виборчих кампаній, ЗМІ, міжнародних компаній і організацій (у тому числі Світового банку).
У 1991–1992 рр. декан-організатор факультету суспільних наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), у 1993–1994 рр. перший завідувач кафедри політології НаУКМА.
У 1996–1997 рр. брав участь у створенні газети «День».
З 1998 — професор кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія».
Член Громадської ради експертів із внутрішньополітичних питань (з 2000); директор Центру досліджень національної безпеки.
У 2002 році заснував Школу політичної аналітики при НаУКМА, наразі — її науковий директор.
У 2005–2006 рр. — регіональний віце-президент Фонду «Євразія» по Україні, Білорусі та Молдові.
З 2015 р. — науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва.
Автор книг «Ukraine in Europe: Questions and Answers»(2009), «Убити дракона: З історії Руху та нових партій України» (1993); «Трансатлантические дебаты: Поворот Западной Европы к разрядке и позиция США» (1990). Редактор збірки «Україна багатопартійна» (1991), співредактор книг «Становлення владних структур в Україні» (1997), «Українські ліві: між ленінізмом і соціал-демократією» (2000), «Политические и экономические преобразования в России и Украине» (Москва, 2003). Протягом чотирьох років поспіль редагував доповідь про Україну у щорічнику NationsinTransit, що видається Freedom House і висвітлює проблеми громадянського суспільства, мас-медіа, взаємодії трьох гілок влади у 27 посткомуністичних країнах.
Неодноразово виступав з лекціями за кордоном (Гарвардський університет, Колумбійський університет, університет Берклі, Стенфордський університет, Фонд Карнегі за міжнародну безпеку, РЕНД, Інститут Брукінгса, Школа слов'янських та східноєвропейських досліджень /Лондон/ та ін). Аналітичні доповіді Олексія Гараня видавалися у Школі державного управління ім. Кеннеді (Гарвард), Центрі стратегічних та міжнародних досліджень (Вашингтон), Федеральному інституті східноєвропейських досліджень (Кьольн) тощо. Коментував для «The New York Times», «The Financial Times», «The Economist», «Gazeta Wyborcza», «The Baltimore Sun» і багатьох інших.
18.09.2017