Ніколаєнко Станіслав Миколайович

Ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, 6-й Міністр освіти і науки України

Місце народження

Народився 9 лютого 1956 року на Кіровоградщині.

Освіта

Закінчив Українську сільськогосподарську академію (інженер-механік, викладач-інженер) та Одеський інститут політології і соціального управління за спеціальністю політолог.

Кар'єра

Трудову діяльність розпочав викладачем Кіровоградського сільськогосподарського технікуму.

Після отримання педагогічної освіти викладав механізацію тваринництва у Каховському радгоспі-технікумі. Згодом очолив Красноперекопське профтехучилище.

У 1991 - 1994 роках — заступник начальника Херсонського обласного управління освіти, доцент кафедри механізації сільського господарства Херсонського сільськогосподарського інституту.

У 1991–2009 роки — член Соціалістичної партії України.

Народний депутат України 2-го скликання з квітня 1994 року (2-й тур) до квітня 1998 р., висунутий СПУ. Секретар Комітету з питань науки та народної освіти. Член фракції СПУ і СелПУ.

Народний депутат України 3 скликання з березня 1998 року Уповноважений представник фракції Соціалістичної партії і Селянської партії України («Лівий центр») (з травня 1998 року, пізніше — фракція СПУ; секретар Комітету з питань науки і освіти (з липня 1998 року).

Народний депутат України 4 скликання з квітня 2002 року, висунутий СПУ.

З травня 2002 року — уповноважений представник фракції СПУ, голова Комітету з питань науки і освіти з червня 2002 року. Під час роботи в комітеті очолював Всеукраїнську асоціацію працівників професійної освіти.

У 2007–2009 роки — секретар Політради СПУ з ідеологічної роботи, член Політради Соціалістичної партії України.

З січня 2005 року — голова Громадської Ради освітян і науковців України (ГРОНУ).

4 квітня 2009 року колишні члени СПУ Станіслав Ніколаєнко та Олександр Баранівський звернулись до всіх членів СПУ із закликом вийти з СПУ і об‘єднатися із політичною партією «Справедливість» з метою реалізації в Україні програмних принципів європейського демократичного соціалізму.

15 квітня 2009 очолив політичну партію «Справедливість». У грудні 2011 був обраний головою партії «Об'єднані ліві і селяни», яка у червні 2014 року повернулася до своєї попередньої назви — «Справедливість».

У 2012 році балотувався у народні депутати України по 185 округу (Херсонщина) як представник партії «Об'єднані ліві та селяни», отримавши на виборах третій результат після Михайла Опанащенка та Сергія Хланя та набравши 16,18% голосів виборців.

2 червня 2014 призначений виконуючим обов'язки ректора Національного університету біоресурсів і природокористування України. З 29 серпня 2014 року — ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Праці

Автор, співавтор понад 100 науково-методичних праць, публікацій з педагогіки. Автор 11 книг, серед яких: «Інноваційний розвиток професійно-технічної освіти в Україні», «Наукові дослідження в університетах — визначальний чинник зростання якості освіти», «Освіта в інноваційному поступі суспільства», «Стратегія розвитку освіти України: початок XXI століття».

Співпрацює з журналом «Інтелектуальна власність».НагородиЗаслужений працівник освіти України (1997)Почесна грамота Верховної Ради УкраїниОрден «За заслуги» III ступеня (2006)Орден «За заслуги» II ступеня (2016)Орден «За заслуги» I ступеня (2019).

Родина

Одружений. Дружина Галина Григорівна (1961 р.н.) – за освітою педагог, в останні роки працювала помічником-консультантом народного депутата України.

Син Станіслав (1980 р.н.) – випускник Національної академії МВС України, старший лейтенант міліції. Працював оперуповноваженим управління боротьби з організованою злочинністю УМВС у Херсонській області, трагічно загинув в автокатастрофі у вересні 2004-го в Херсоні. Син Микола (1992 р.н.).

Брат Віталій Миколайович (1951 р.н.) – директор середньої школи у рідному селі політика-соціаліста.

Захоплення

Історична та філософська література, спорт.

Посилання

09.02.2021