Народився 14 листопада 1928 року у селі Олишівка Чернігівського району Чернігівської області у сім'ї вчителів.
1951 року закінчив механічний факультет Київського політехнічного інституту (за спеціальністю "інженерів-механік").
Працював на Новокраматорському машинобудівному заводі на посадах помічника майстра, майстра начальника бюро технічних розробок. З 1951 року – заступник начальника, начальник механічного цеху, заступник головного інженера, з 1963-го – директор заводу.
З 1971 року – генеральний директор виробничого об'єднання Краматорських заводів важкого машинобудування.
З 1972-го – перший заступник голови Держплану УРСР.
З січня 1979 року – заступник голови Ради Міністрів УРСР, голова Держплану УРСР.
У липні 1987-го призначений головою Радміну УРСР. Працював на цій посаді у складний період трансформації суспільно-політичного устрою, кризи та розвалу єдиного загальносоюзного народногосподарського комплексу. 23 жовтня 1990 року Верховна Рада України ухвалила відставку В.Масола.
1990-1994 рр. - народний депутат України І скликання. Член комісії Верховної Ради з питань планування бюджету, фінансів та цін.
За поданням Президента України Леоніда Кравчука 16 червня 1994 року був затверджений парламентом України на посаді Прем'єр-міністра (змінив на посаді Юхима Звягільського). Подав у відставку у березні 1995-го вже за Президента Леоніда Кучми.
1994-1998 р.р. - народний депутат України ІІ скликання. Член комісії Верховної Ради з питань планування бюджету, фінансів та цін.
Нагороджений орденами Леніна (1966,1986), Жовтневої Революції (1971), Трудового Червоного Прапора (1978), "Знак пошани" (1960), "За заслуги" ІІІ ступеня (1997), князя Ярослава Мудрого V ступеня (1998).
Дружина Ніна, син Ігор.
21 вересня 2018 року Віталій Масол помер у віці 89 років.
21.02.2023