Фахівці глибоко занепокоєні психологічним станом не лише учасників революційних подій, але й тих громадян, які спостерігають за подіями через ЗМІ. Також слід зауважити, що паралельно зі змінами у владі відбуваються глибокі зміни у самій соціальній системі на всіх рівнях, що власне і є наслідком революції. Увесь цей шквал змін занурює нас в атмосферу невизначеності, що відповідно призводить до стану стресу. Стрес - це емоційний стан, зумовлений несподіваною та напруженою ситуацією, яка вимагає швидкого самостійного прийняття рішення та миттєвого відреагування на небезпеку, або способу дій в ситуації, що несподівано змінилася. Отже, психіка людини зіткнулась не лише з цілим комплексом зовнішніх змін, але й з синергію – сумарним ефектом всіх разом узятих компонентів.
Нетривалий стрес людина, зазвичай, долає без якихось серйозних порушень здоров’я, але тим не менше наслідки стресу ми відчуємо: можливі порушення сну; відчуття тривоги; соматичні реакції (головна біль, серцебиття, порушення артеріального тиску); складність при включенні до основного виду діяльності; апатія, або навпаки роздратованість та конфліктність. В ситуації, коли людина довгий час знаходиться у стані стресу, як то участь у протестних акціях на Майдані, є великий ризик перенапруження організму, що може призвести до посттравматичних стресових розладів.Тут я хочу підкреслити слово «може», такий розлад може статися, а може й не статися. ПТСР – це відстрочена реакція на ситуації, які пов'язані з серйозною загрозою для життя чи здоров'я.
Виділяють 3 основних групи симптомів ПТСР:
1) Симптоми повторного переживання: нав'язливі спогади; болісні сновидіння; раптові реакції, немов би трагічна ситуація відбувається зараз; інтенсивний стрес на події; висловлювання або символи, пов'язані з попередньою травмою;
2) Симптоми уникнення: думок, почуттів та діяльності, що пов'язані з травматичними подіями; витіснення деталей події; зниження інтересу до життя та діяльності; обмеження контактів з іншими людьми і збіднення почуттів; відсутність орієнтації на майбутнє;
3) Симптоми підвищеної збудливості: порушення сну, роздратованість, тривожність, зниження уваги, психосоматичні реакції.
Ступінь та характер психогенних порушень залежить не лише від інтенсивності та тривалості у часі травмуючої події, але й від особливостей особистості постраждалого, і від значущості події, яка, можливо зачіпає його моральні та етичні цінності, або ідеологічний світогляд.
Психоемоційне включення людини, яка безпосередньо не була учасником подій на Майдані, але спостерігала за ними через ЗМІ, формує феномен «співучасті» з наступною ідентифікацією. Основною формою ідентифікації в культурному співтоваристві є ідентифікація з жертвами і потерпілими, що передбачає необхідність широкої соціальної терапії. Проте, в деяких випадках можлива «ідентифікація з агресором», що може призводити до зростання правопорушень і злочинності (Решетніков М. М., 2006).
Але незважаючи на всю трагічність ситуацій, які ми переживали останні три місяці, як наслідок, ці події згуртували українську націю та викликали потребу в якісних та кардинальних змінах в житті цілої країни. На перший план вимог один до одного, та до відповідальних осіб, як то до політиків, виходять моральні та етичні цінності. Життя в країні тепер має бути тільки краще, ніж було раніше, що накладає особливі зобов'язання на представників усіх державних органів влади.
Попереду всім нам знадобиться багато сил та енергії, щоб відбудувати таку країну, яку ми самі бажаємо, тому будьмо вже зараз уважними до свого фізичного та психічного здоров’я. Не залишайтеся на самоті із своїми тривогами та сумнівами, спілкуйтеся з рідними та друзями, допомагайте один одному своєю любов’ю та увагою. Якщо вам погано, не зривайтеся на своїх близьких, вони знаходяться в такій же ситуації, що і ви. Нажаль, самостійно діагностувати свій психічний стан після тривалих стресових подій, людині дуже важко. Тому, будь ласка, не соромтеся звертатися за кваліфікованою психологічною допомогою, яка доречі зараз доступна і на Майдані («Психологічна служба Майдану»).
Бережімо себе і своїх рідних – ми потрібні країні.