Після смерті власника земельної ділянки, залишились спадкоємці першої черги. Земельна ділянка не була зареєстрована (відсутній кадастровий номер). Зареєструвати має право тільки власник ділянки (але батько уже помер). Куди подавати позовну заяву для визнання права власності на земельну ділянку спадкоємцям по закону, так як заповіту немає? – запитує пан Віталій з Києва.
Шановний пан Віталій!
Потрібно зазначити той факт, що на момент смерті вашого батька процедура введення кадастрових номерів лише тільки починала діяти, тому на вас дія такого нормативного положення не поширюється. Відповідно до положення книги 6 Цивільного кодексу України, спадкодавці за законом або за заповітом спадкують усі права та обов’язки спадкодавця. Від так, ваш батько мав право на земельну ділянку на підставі того, що йому був виданий державний акт на право власності на згадану земельну ділянку. Тому таке право, відповідно, до вас переходить як до спадкоємця.
З приводу позову до суду, доцільно звернутися в окремому провадженні у цивільній справі за позовом про визнання фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст. 234 Цивільно-процесуального кодексу України). Таким фактом, що матиме юридичне значення, буде визнано право власності на земельну ділянку за вашим батьком, який помер. Надалі, із таким рішенням суду ви приходити до нотаріуса із офіційним документом, що доводить Ваше право спадкувати, і нотаріус зобов’язаний буде посвідчити Вам це право власності.
Киянин Олександр запитує, чи законно ЖЕК змушує мешканців підписувати договори, погрожуючи припинити враховувати показники зареєстрованих, згідно попередніх договорів, квартирних приладів обліку води, і натомість виставляти витрати води за загально-будинковим лічильником. Слухач склав протокол розбіжностей по договору. Чи має такий протокол розбіжностей юридичну силу?
Чи втрачає чинність попередній договір після укладання нового?
І чи взагалі втрачають силу договори з однакового питання, якщо в останньому договорі прямо не вказано про припинення дії попереднього і обидва є додатковими до діючого основного?
Шановний пане Олександр!
Якщо ви, шляхом підписання протоколу розбіжностей, досягли згоди, вам необхідно скласти і засвідчити з обох сторін новий договір з урахуванням тих уточнень, що були погоджені протоколом розбіжностей.
Щодо заміни основного договору, то це залежить від того чи влаштовує він вас і чи не порушуються його умовами ваші права, а також, якщо додаткова угода не суперечить умовам основного договору - тоді достатньо буде заміни лише додаткових угод, але в новому договорі повинно бути зазначено, що попередній втрачає силу при підписанні нової угоди.
Чоловіка слухачки 15 лютого минулого року затримали у Харкові у рамках розслідування кримінальної справи порушеної у 2003 році за статтею 186 ч 2 Кримінального кодексу. Йдеться про пограбування. У грудні 2012 року винесено вирок суду - 4 роки позбавлення волі. Подана апеляція. Світлана вважає, що під час слідства і суду були численні порушення процедури та просить поради, як у таких умовах домогтися справедливого рішення.
Шановна пані Світлана!
В вашому випадку вам потрібні послуги кваліфікованого адвоката, який спеціалізується саме на кримінальних справах, оскільки з розповіді вбачається маса порушень, які можна і потрібно оскаржувати. Наприклад, щодо порушень досудового слідства (слідчих дій) звертатися до прокуратури з вимогою провести перевірку та надати правову оцінку діям слідчих, щодо порушень в ході судового розгляду та необ’єктивного ставлення судді подати скаргу в ВККС України. Якщо ви зазначаєте, що справу було закрито, повинна бути постанова слідчого про закриття, а також виникає питання, на якій підставі справу було поновлено заново.
Дружина Сергія Петровича орендує приміщення під магазин. Під тиском податківців у серпні 2007 року їй довелося анулювати свідоцтво платника ПДВ. Все що пояснили в той час податківці: необхідно не перевищувати загальний обсяг виручки впродовж року 300 000 грн. Після проведеної податківцями у листопаді 2011 року документальної перевірки за період з липня 2008 по грудень 2010 року з'ясувалося, що підприємець перевищив обсяг виручки 300 000 грн. у січні 2009 року, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» наголошує, що рахувати обсяг виручки потрібно не за рік, а за останні 12 календарних місяців. Тому у лютому 2009 року потрібно було зареєструватися платником ПДВ. Оскільки цього не було зроблено, то податківці вважають її правопорушницею і нарахували борг державі 107 324 гри. податку на додану вартість, та додатково 26 831 грн. штрафних санкцій. Родина підприємців вважає, що стала жертвою маніпуляцій податківців.
Шановний Сергій Петрович!
Відповідно до ПКУ (ст. 181.1.) У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Даний підпункт ПК чітко вказує на те, що до загального сукупного доходу ПДВ не включається.
Тобто, або 300 тис. грн. без ПДВ або 360 тис. грн. з ПДВ, відповідно до того як рахували податківці – треба дивитися документи (акти перевірки).
Можна вважати, що правомірно, адже сукупний дохід за останні 12 календарних місяців не повинен перевищувати 300 тис. грн.
Одесити Володимир та Ірина які разом звернулися до програми Ваше право позичили гроші у фізичної особи під відсотки про що написали розписку. У розписці вказана цифра відсотків, але не вказаний термін, тобто не зрозуміло, це відсотки за рік чи за місяць. Як це нерідко в українців буває – за деякий час позичальники перестали платити кредит пославшись на кризу. Кредитор подав позов до суду і отримав рішення на свою користь. За словами Ірини та Володимира суд зобов’язав їх повернути позичене з відсотками, попри те, що кредитор – фізична особа, яка не має права давати гроші під відсотки. Ірина та Володимир цікавляться які юридичні кроки вчинити, щоб не віддавати відсотки, як про це вони раніше домовлялися з кредитором, а віддати тільки основну суму. Володимир стверджує, що кредитор відмовився отримувати від позичальника тільки основну суму, хоча той віддавав.
Шановні Володимир та Ірина.
Відповідно до Цивільного кодексу України заборонено, щоб фізична особа давала гроші в борг під відсотки.
Теоретично, ви не зобов’язані сплачувати ці відсотки. Але суто по-людськи, з моральної точки зору, не віддати відсотки, про які ви домовились раніше - це не порядно.
Також потрібно зазначити, що кредитор має право потребувати назад гроші, які дав вам у борг, якщо у вас не зазначено в розписці, коли саме ви повинні їх повернути. І боржник зобов’язаний протягом семи днів віддати гроші, які вимагає кредитор. Тому загальну суму богу зараз потрібно негайно повернути, а за відсотки можете сперечатись в судовому порядку.
Відкрийте рахунок в банку на ім’я кредитора, або перекажіть через поштовий переказ. Коли будете віддавати борг, обов’язково зафіксуйте факт поверхня грошей – або через нотаріуса, або через поштовий переказ, або ж через державну виконавчу службу.
Можливо після повернення основної суми кредитор простить вам цей відсотковий борг, ви підпишете мирову угоду, або ж домовитесь про розстрочку на виплату відсотків.
А взагалі, гроші потрібно віддавати! Якщо домовлялись про відсотки, то будьте люб’язні, віддавайте їх згідно з домовленістю.