У Берліні в суботу, 19 серпня, близько 250 осіб вийшли на марш пам'яті Рудольфа Гесса, приурочений до 30-річчя від дня його смерті у в'язниці Шпандау.
Як повідомляє Reuters, вони планували пройти від вокзалу Шпандау до місця, де раніше була ця в'язниця. Тепер на її місці розташований торговий центр. Крайні праві взяли з собою банер зі словами "Ні про що не шкодую" і чорно-біло-червоні прапори Німецької держави, що використовувалися 1871-1919 і 1933-1935 років.
Колона крайніх правих була заблокована невдовзі після початку ходу лівими активістами-антифашистами, для запобігання зіткнень були задіяні близько 1000 поліцейських.
"Жахливо, що 2017 року нацисти можуть відкрито виходити на вулиці на честь цього заступника Гітлера. Це неможливо. Усе німецьке суспільство має повстати проти цього", - цитує агентство одного з протестувальників.
Водночас німецька влада вважає, що скасувати збори неонацистів неможливо, оскільки це порушить політичні свободи демократичного суспільства. "Я був би радий забороні, але ми дуже уважно вивчили це питання і дійшли висновку, що, на жаль, засранці теж мають право на демократичні свободи", - заявив міністр внутрішніх справ Берліна Андреас Гейсель.
Учасники акції погодилися на максимально суворі правила. Їм не можна було нести транспаранти зі свастикою, викрикувати гасла про Гесса, одягатися в одяг мілітарі, користуватися мобільними телефонами.
Рудольф Гесс - один з найближчих соратників Гітлера і був його заступником по партії. Гітлер диктував йому текст Mein Kampf, відбуваючи тюремне ув'язнення після Пивного путчу. Впродовж тривалого часу Гесс вважався другою людиною в Націонал-соціалістичній німецькій робітничій партії (НСДАП) і найвірогіднішим після Германа Герінга наступником фюрера.
1941 року Гесс сам перелетів на літаку в Англію, щоб спробувати схилити британську владу до укладення миру з Німеччиною. Для Гітлера звістка про переліт виявилося повною несподіванкою. У результаті було офіційно оголошено, що Гесс збожеволів.
Після війни Нюрнберзький трибунал засудив Гесса до довічного ув'язнення. Близько 40 років він провів у в'язниці Шпандау, де був знайдений повішеним 17 серпня 1987 року. Офіційно Рудольф Гесс наклав на себе руки.
Нагадаємо, що минулого тижня марш неонацистів пройшов також у США, де вони вийшли протестувати проти знесення пам'ятника генералу Конфедерації Роберту Лі.