Як було відновлено роботу прокуратури Криму після анексії?
Коли у 2014 році почалася анексія, прокуратура Автономної Республіки Крим тимчасово припинила свою діяльність. Потім було рішення Ради нацбезпеки і оборони від 23 березня 2014 року, введене в дію указом Президента України 24 березня 2014 року, про передислокацію в тому числі правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території АРК і міста Севастополя в інші регіони України. На виконання цього рішення Генеральним прокурором України 12 червня 2014 року було підписано наказ про передислокацію прокуратури АР Крим до міста Києва. Нам виділили приміщення в Генпрокуратурі. Як бачите, не те, що в Криму, але… Почався набір нового штату. Фактично ми почали свою роботу пізніше, оскільки тривав набір людей, вирішувались матеріально-побутові та технічні питання.
До анексії штат прокуратури Криму налічував 899 посад, в Києві спочатку затвердили 74 посади, але після цього були чотири хвилі скорочень (в тому числі у зв’язку з реформою органів прокуратури) і станом на 1 жовтня 2015 року в штаті прокуратури АР Крим залишилося лише 25 прокурорсько-слідчих посад (з них слідчих - шестеро). Фактично ми почали роботу десь з середини жовтня минулого року. Окрім кадрового питання, були нюанси й матеріального характеру. Комп'ютер та оргтехніка мої. Ось тільки шафа, стіл... Навіть крісло це — моє, з самого початку моєї кар'єри (ще коли був юристом 3 класу, тобто лейтенантом), вже потерте, лак стертий, але воно зручне і не ламається.
Багато прокурорських працівників у Криму перейшли на бік Росії — близько 500 чоловік. Близько 140 звільнилися з органів прокуратури і залишилися на півострові чимось займатися, але не у прокуратурі. Я їх зрадниками не вважаю, бо вони просто не можуть виїхати з певних причин (сім'я, житло тощо). А ще близько 150 переїхали на материкову частину України. Наприклад, в когось були родичі у Чернівцях — його переводили у Чернівці. Не було місць — спеціально створювали рівноцінні посади в регіонах для них.
Коли в жовтні була остаточно створена прокуратура Криму у Києві, то п'ятеро працівників були з Криму. Але прокуратура — орган, який може ефективно працювати лише разом з іншими органами — міліцією, СБУ, податковою міліцією. Тому перший час ми фактично лише накопичували інформацію, і не більше. Навантаження практично не було. Але потім, коли ми затримали першого депутата, коли потрібно було проводити слідство, процесуальні керівництво у кримінальних провадженнях, люди з Криму починали відмовлятися. “В нас там у Криму сім'я залишилася, ми не можемо…”. Постає логічне питання: чого ж ви йшли у прокуратуру Криму, якщо не можете працювати?
Зараз вже кримчан у штаті не залишилося?
Зараз вже у прокуратурі Криму кримчан не залишилося, ці люди звільнилися за власним бажанням, ніякого тиску не було, вони просто «вичікували» щось.
А ви де працювали раніше?
Я в органах вже 10-й рік, починав у прокуратурі Київської області, у 2014 році після Революції Гідності переведений до Генеральної прокуратури України на посаду старшого помічника першого заступника Генпрокурора. І з 22 грудня 2014 року я тут. Сам я родом зі Львова, де здобув вищу юридичну освіту магістра права (2006) та кандидата юридичних наук (2015).
Спочатку кримчани і журналісти обурювалися: чого немає кримчан у прокуратурі? Коли я розповів, чому кримчан немає та не може бути зараз, зі мною всі погодилися.
Коли ти тут депутатів-сепаратистів відловлюєш, а там до тебе ФСБ у двері стукає, говорити про якісну та неупереджену прокурорську роботу не можна.
А були випадки, що ФСБ у двері стукало?
Знаю, що були. В нас представника Генпрокуратури — кримського татарина — у восени минулого року взагалі на адмінкордоні з Кримом окупанти 10 діб протримали. Потім через переговори якось його «виторгували».
Виходить, що ФСБ має перелік всіх працівників прокуратури?
Всіх, хто працював там, бо був захоплений відділ роботи з кадрами прокуратури, всі особові справи працівників та інші документи залишилися там. Деякі працівники, які переїхали до материкової України, навіть не могли отримати там трудову книжку або інші документи.
Зараз вас 25 прокурорів. Якими питаннями ви займаєтеся?
Прокуратура автономії “в екзилі” займається тими функціями, якими має займатися прокуратура за законом. Але так, як в нас реально не має піднаглядної території, нам приходиться трохи творчо підходити до своєї роботи, при цьому, не порушуючи норми закону.
Нами здійснюються процесуальне керівництво і слідство у кримінальних провадженнях по злочинах, передбачених статтями 110, 111, 146, 191 Кримінального кодексу України. Це посягання на територіальну недоторканість і суверенітет (саме у частині Криму), державна зрада, викрадення людей, привласнення майна (так звана націоналізація у Криму). Станом на сьогодні у слідчому відділі перебуває 18 проваджень по цих категоріях.
18 проваджень — це не 18 підозрюваних?
Ні. Наприклад, у провадженні про державну зраду екс-депутатів Верховної Ради АР Крим — 74 підозрюваних. У кримінальному провадженні за фактом державної зради депутатів Севастопольської міської ради — 58 підозрюваних. Вони у розшуку.
Засуджених ще немає?
Ще немає, є двоє затриманих та заарештованих. Це колишній депутат Верховної Ради Криму Василь Ганиш та депутат Севастопольської міськради Володимир Галичий. По Ганишу триває судовий розгляд, а по Галичию - досудове слідство.
Галичия затримали не на в'їзді у Херсонщину, а на виїзді у Крим. Чому так сталося?
Я не можу розкривати всіх подробиць, так треба було.
Мене питають, чому не всі 100 кримських депутатів у розшуку? Тому, що дехто з них не брав участі у цих подіях.
Той самий Чубаров, наприклад.
Так. По його землячці Сафуре Каджаметовій підозри у держзраді були зняті. У розшуку ті, на кого є підозра, що вони вчинили злочин.
Перелік цих депутатів відкритий чи закритий?
По кримських депутатах перелік вже оприлюднив Центр журналістських розслідувань, по Севастополю я вам відправив перелік на ваш запит.
Газета Севастопольської міськради писала, що за так званий референдум голосували лише 49 депутатів. А у вас в розшуку 58.
Державна зрада це злочин, який може включати в себе різні форми та дії. Були різні голосування. Спочатку за проведення референдуму (який є незаконний, бо лише ВР України може ініціювати його проведення на всій території держави), потім було так зване голосування за незалежність, згодом за входження до складу Росії. Ми це все аналізуємо. Хтось з депутатів голосував на одній сесії, хтось на іншій і т.д.
Зрозуміло. Бо Галичий наче за так званий референдум не голосував.
Але голосував за незалежність і входження до складу держави-агресора. А як по Ганишу. Він, може, не голосував за входження Криму у Росію. Але перед цим він голосував за проведення референдуму. За українським законодавством референдум може оголошувати тільки Верховна Рада України. Не можуть місцеві ради оголошувати референдуми з цього питання. Він може розказувати, що він не знав. Але він як депутат мав це знати (Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності – стаття 68 Конституції України).
Ми не стверджуємо, що Ганиш голосував за референдум або за входження Криму до Росії. В нас немає протоколів, документів. Але ми оперуємо доказовою базою щодо вчинення ним державної зради іншими його діями. За ходом судового розгляду можна стежити, оскільки судові засідання у цій справі є відкритими і це було наше наполягання.
А росіяни не роблять їх публічними?
Більше того, я вам скажу, вони їх засекретили та, за нашою інформацією, ці документи вже на Лубянці зберігаються. Навіть у Криму їх немає.
Але щодо Ганиша наша підозра базується на сукупності трьох факторів.
Перше: участь у сесії. Коли всі демократичні сили знали, що це профанація, він прийшов на цю сесію та своєю присутністю створив кворум для того, щоб тоді ще легітимна Верховна Рада Криму прийняла рішення за проведення цього псевдо референдуму. Може він і не голосував, але він був там з власної волі і він кворум створив.
Друге: у квітні 2014 року Верховна Рада Криму почала називатися за їхніми законами Госсовєт Криму. І він до цього Госсовєту їздить на засідання, приймає у ньому участь як депутат. Ну якщо в тебе громадянська позиція проукраїнська і ти знаєш, що це нелегітимний орган, то якого милого ти їздиш на ці сесії? І в нас, наприклад, чіткі докази є, свідчення осіб, що він прийняв на себе функції депутата цього «Госсовєта» і 11 квітня 2014 року голосує за так звану Конституцію Республіки Крим. Тобто голосує за основний закон нелегітимного квазідержавного утворення. Це є державна зрада чи не є державна зрада? Якщо ти такий патріот, то не ходи на ці «сесії». Це вже квітень, тобі вже ніхто не погрожує.
І третій епізод, за яким ми його обвинувачуємо, це те, що у вересні 2014 року він вже приймав участь у незаконних виборах як самовисуванець до Феодосійської міської ради, які проводились за законами Росії.
Його адвокат каже, що це місцеве самоврядування і що це не можна вважати як державну зраду.
Це елементарна теорія держави і права. Це також є органи влади, а їх рішення є обов’язковими до виконання (стаття 144 Конституції України). Органи влади — це органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Депутати сільських, селищних, міських, обласних рад, Верховної Ради АР Крим голосують, приймають рішення правового та організаційно-розпорядчого характеру; ці рішення несуть за собою певні юридичні наслідки. Він же не пішов у клуб любителів “Таврії” або “Жигулів”. Це є незаконний орган, бо станом на сьогодні формально ще діє українська Феодосійська міська рада — її ж ніхто не розпускав.
В нас є інформація, що Ганиш намагався балотуватися у так званий Госсовєт взагалі від “Єдиної Росії” за партійними списками, потім за списками ЛДПР. Його там вигнали, бо він «родом із Франківська». Тобто, і там він чужий, і тут.
Все це лише зайвий раз доводить його вину. Він подав документи, російський паспорт, свідомо пішов на російські вибори як самовисуванець.
Так саме й Галичий — діючий депутат Севастопольської міської ради. Хоча при усній розмові з ним ще на Каланчаку під час затримання я бачив по його очах, що він не розуміє цього. У мене склалось враження, що для них окупація та анексія — це щось неважливе. “А шо здесь такого?” - він мене питає. Таке враження, що в нього відношення до всього, що відбулося, як до подій 1991 року, коли розпався Радянський Союз. Але ж це інша ситуація. Крим в нас “віджали”, вкрали фактично і зробила це держава, яка гарантувала територіальну цілісність України у 1994 році. Вони мають за це відповідати.
Вони обиралися, думали, що “нас багато — нас не пересаджати”. Але це якраз той випадок, коли рано чи пізно пересаджають всіх причетних до цього шабашу.
В нас накладено арештів на майно депутатів Криму на материковій частині України на більше ніж 2 млрд гривень. Це квартири, у тому числі у Києві. У кварталі “Новопечерські Липки”, наприклад. Це земельні ділянки, у тому числі під Києвом. У Козині, у Конча-Заспі, наприклад. Не просто гектар поля у селі. Це автотранспортні засоби. Деякі тут на материку, а деякі у Криму, але будуть заарештовані, як тільки поїдуть з Криму.
Ви згадали російський паспорт. Але ж зараз у Криму складно існувати без російського паспорту. Не можна ані у лікарню піти, ані дітей у садочок відправити, ані на роботу влаштуватися.
Я це розумію. Але одне питання, коли ти йдеш у поліклініку, якщо в тебе здоров'я слабеньке, чи школу. А інше питання, коли ти подаєш документи у так звану виборчу комісію. Влізти у владу, не важливо у яку, лиш би влізти.
Якщо ви подивитеся біографію того самого Ганиша, то побачите, що у 2005 році він був у “Нашій Україні”, у 2008 році — у “Батьківщині”, у 2010 обирався, здається, як мажоритарник, але увійшов до фракції Партії регіонів.
Чи ведуться слідчі дії по відношенню до екс-голови Кримської ради міністрів Анатолія Могильова та екс-голови адміністрації Севастополя Володимира Яцуби?
Могильов був в нас на допиті по тих провадженнях, по депутатах. Розумієте, ми не можемо притягувати до відповідальності людину за те, чого вона не робила, але за те, що вона щось не те думала. Ми тільки судимо по вчинках. По тих матеріалах, які ми маємо зараз, звинуватити Могильова у чомусь не можемо. Якщо в когось є інші матеріали — надайте, будь ласка. Але зараз нам відомо, що Могильов під час цих всіх подій просто покинув Крим та поїхав на материк.
А Яцуба, який виходив на майдан у Севастополі на проросійському мітингу?
Місто Севастополь — це інша адміністративно-територіальна одиниця. Прокуратурі АР Крим вона формально не піднаглядна. Там була своя прокуратура.
Але ж депутата з Севастополя ви якось затримували?
Ми його затримували, бо в нас було провадження саме по депутатах. Нам це провадження доручила розслідувати Генеральна прокуратура України.
Виходить, що по Севастополю справами ви не займаєтеся?
По Севастополю лише за прямої вказівки чи доручення Генеральної прокуратури України в кожному конкретному випадку. Системно – поки не можемо. Такий Закон. Знаю, що в ГП України є кримінальні провадження по тих посадовцях, які були на своїх посадах до анексії, і вони цими питаннями займаються.
Але було б логічно, щоб цими питаннями займалася кримська прокуратура?
Було б логічно, ми теж свої пропозиції з цього приводу направили до Генеральної прокуратури.
Окремої прокуратури Севастополя ж немає?
Вона формально створена. Там є посада прокурора міста Севастополя, але фактично жодної особи не призначено, приміщення не виділено, державні кошти на її утримання не виділяються.
Місце вакантне, виходить?
Вакансія, так. Зараз готується проект наказу Генпрокурора по окупованих територіях, і там вже враховані наші пропозиції про те, щоб до закінчення анексії покласти саме на нас обов'язки нагляду й по Севастополю.
Зараз в нас є справи по Раді Міністрів Криму, по окремих містах, районах, міліціонерах. Є дещо й по Севастополю. Всі ці переліки ми зараз опрацьовуємо. Ми дивимося, хто зараз займає посади. Вони навіть можуть бути не громадянами України, бо фактично це є люди, які самовільно захопили державну владу в українському регіоні.
Але говорити про відповідальність секретаря, водія, прибиральниці — це було б смішно. Ці сталінські принципи — розстріляти всіх — в нас не працюють.
Станом на сьогодні вже підготовлена підозра Полонському, який надурив всіх та з'їздив до Польщі. Він теж підозрюється у державній зраді, оскільки на момент анексії був депутатом Сімферопольської міської ради. По відношенню до нього є підозра й у присвоєнні функцій представника влади.
Чи ви розслідуєте такі гучні справи, як справа Сенцова, Кольченка, Афанасьєва та інших кримчан?
Це політичні в'язні, чисті перед українським законом.
Але ті, хто їх захоплював, утримує під вартою зараз? Вони ж мусять понести покарання?
На жаль, в нас немає доступу до цієї інформації. Тут потрібно проводити розслідування на місці, у Криму та у Росії, в нас таких ресурсів немає. Цими справами також займається МЗС, бо це вже міжнародні справи.
Ви часто дивитися кримське телебачення, читаєте кримські газети?
По роду служби мушу. Бо вони часто самі документують свої дії, свої злочини. Це і візити французьких депутатів, і пляшка вина, розпита Берлусконі з Путіним. [Незаконна керівниця “Масандри”] Яніна Павленко по цьому випадку теж отримала підозру. Бо Берлусконі просто пив те, що йому запропонували, а пляшку відкривала вона. До того ж в неї вже є підозра за державну зраду, бо вона була депутатом ВР Криму.
По вбитих у Криму під час анексії (Решат Аметов, Станіслав Карачевський, Сергій Кокурін). Чи будуть знайдені та покарані вбивці?
Кожен такий факт ми вносимо до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Іншим чином не можна розпочати розслідування. Кримська міліція, на жаль, тільки почала свою роботу — там формується штат. СБУ та податкової міліції Криму ще й досі немає попри рішення РНБО. Навіть не створені на папері. Ми пишемо листи, але ми не можемо вливати на рішення інших органів влади.
Результат по Криму буде тоді, коли буде працювати весь правоохоронний блок у сукупності. Що таке прокуратура? Прокурор — це не оперативний працівник, який бігає з пістолетом чи автоматом за злочинцями, де погоня, стрілянина та купа розбитих машин. Це є людина «у піджаку», яка сидить і працює з паперами у кабінеті. Прокурор — це той, хто повинен проаналізувати весь комплекс доказів, які вже зібрано слідчим чи опером, і сказати, є ознаки злочину чи немає. Враховуючи, що Крим окупований, мені здається, головна робота на цьому напрямі має бути все-ж за оперативними підрозділами інших правоохоронних органів. За особами, які мають працювати у Криму напівтаємно. Якщо я у Крим поїду - “Няша” дуже зрадіє. Тому там мають працювати агенти: таємно, напівтаємно. Все, що ми можемо тут робити, - це фіксувати порушення прав, факти вчинення злочину (вбивство, викрадення).
Можливо, комусь здається, що це робота “у шухляду”. Але це треба робити — просто документувати ці злочини. Одна справа, коли про ці злочини журналісти розказали. Поговорили – сенсація минула — і ніяких наслідків. Прийде час, і по цих справах будуть і затримані, і засуджені. Якщо зараз цього не робити, то потім не буде чого цим кримським павленкам пред'явити. Тому, що є факт злочину, є кримінальне провадження, є одні докази, інші докази дозбираємо. Ну і треба розуміти, що нас лише тут 25 осіб, а не 900, як було у Криму, тому наші можливості вкрай обмежені.
Меджліс казав, що дуже багато людей зникли у Криму. Йдеться про 18 людей, наскільки я знаю. Які у вас дані?
Ми оперуємо даними Меджлісу, бо якраз в них там є осередки по всьому півострову і вони ситуацію знають. За кожним фактом відкрито провадження — 21 провадження. Двоє з цього переліку зникли, потім знайшлися. Ще троє вбиті: Аметов, Кокурін та Карачевський.